Постанова № 12017080, 07.09.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 5020-7/138-5/154-7/174

07.09.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Лядової Т.Р. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняКисельова А.О.

представник позивача: не зявився,

представник відповідача: Ліннік О.В., довіреність № 3888/9/10-0 від 02.12.2009;

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя на постанову Господарського суду мiста Севастополя (суддя Альошина Світлана Михайлівна) від 21.07.2009

за позовом Державного підприємства "Севастопольський виноробний завод" (вул. Портова, 8, місто Севастополь, 99009)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі місті Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, місто Севастополь, 99001)

про визнання протиправними та часткове скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду мiста Севастополя від 21.07.2009 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя № 0000642310/1 від 14.10.2008 в частині нарахування Державному підприємству "Севастопольський виноробний завод" 5 386,32 грн., у тому числі З 590,88 грн. податку на додану вартість та 1 795,44 грн. штрафних санкцій. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя №0000652310/1 від 14.10.2008 в частині нарахування Державному підприємству "Севастопольський виноробний завод" 6109,10 грн., у тому числі 4488,62 грн. податку на прибуток підприємств і 1620,48 грн. штрафних санкцій. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя №0001291710/1 від 14.10.2008 в частині нарахування Державному підприємству "Севастопольський виноробний завод" 8 919,69 грн., у тому числі 2973,23 грн. податку з доходів фізичних осіб та 5946,46 грн. штрафних санкцій. Вирішено питання щодо розподілу судового збору.

Не погодившись з даною постановою суду, Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції від 21.07.2009 скасувати.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Господарським судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки одержання працівниками підприємства послуг міжнародного телефонного звязку було повязано з діяльністю підприємства, то висновки податкового органу про заниження позивачем сум податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб є безпідставними.

Із таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки висновок суду не ґрунтується на нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для встановлення обставин, зазначених у частини першої цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі, носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При апеляційному перегляді встановлено, що за результатами виїзної планової документальної перевірки Державного підприємства "Севастопольський виноробний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2008 був складений акт № 635/10/23-123/05431414/230 від 22.07.2008.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог: пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 3.1, 3.4 статті 3, підпунктів 4.2.1, 4.2.9, 4.2.15 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, статті 8, пункту 9.10 статті 9, статті 16, пунктів 17.1, 17.2 статті 17, підпункту "а" пункту 19.2. статті 19, статті 20, підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Висновки акту перевірки стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень. За результатами оскарження податкових повідомлень-рішень в порядку статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.10.2008:

-№ 0000642310/1 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5446,28грн., у тому числі: основний платіж - 3630,84 грн., штрафні санкції - 1 815,44 грн.;

-№ 0000652310/1 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 16588,23 грн., у тому числі: основний платіж - 7 745,45 грн. та штрафні санкції -8842,78 грн.;

-№ 0001291710/1 про визначення суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 10260,66 грн., у тому числі: основний платіж - 3420,22 грн. , штрафні санкції- 6840,44 грн.

Валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Перевіркою встановлено, що Державне підприємство "Севастопольський виноробний завод" в період перевірки з 01.04.2007 по 31.03.2008 необґрунтовано включило до складу валових витрат одержані послуги міжнародного роумінгу, надані Закритим акціонерним товариством "МТС" на загальну суму 17954,48 грн., які не були повязані з господарською діяльністю підприємства, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 4488,62 грн. та податку на додану вартість на суму 3590,88 грн.

Крім того, відповідачем 22.07.2008 було здійснено ідентифікацію осіб, які протягом перевірки одержали послуги звязку, не повязані з господарською діяльністю підприємства на суму 16848,28 грн., необґрунтоване віднесення позивачем яких до складу валових витрат, на думку податкового органу, призвело до заниження підприємством суми податку з доходів фізичних осіб на суму 2973,23 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у ході розгляду справи було представлено суду пояснювальні записки, які містять детальні дані про час здійснення телефонного дзвінка та осіб, які приймали і здійснювали ці дзвінки. Вказані пояснювальні записки свідчать про те, що вищезазначені послуги міжнародного телефонного звязку одержувались виключно з метою вирішення тих чи інших виробничих питань підприємства та не мають особистого характеру.

Однак, поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що пояснювальні записки не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вони не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку, та не є належними доказами по справі, що повністю узгоджується з вимогами частини другої статті 3, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з якими бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, табеля обліку використання робочого часу Державного підприємства "Севастопольський виноробний завод", листки непрацездатності директора Державного підприємства "Севастопольський виноробний завод" ОСОБА_1- є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, тобто, є належними доказами по справі. Зокрема, вказані документи встановлюють факти оплати послуг міжнародного роумінгу по номерам мобільних телефонів, закріплених за працівниками підприємства згідно наказу №151 від 29.12.2006, не повязані з господарською діяльністю.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку про те, що позивачем безпідставно були оплачені шести працівникам послуги роумінгу, не повязані з господарською діяльністю (працівники підприємства у відрядження до іноземних держав підприємством не направлялися, тобто, не могли дзвонити та одержувати дзвінки, використовуючи свій мобільний телефон в інших країнах, тобто, не могли використати послуги роумінгу.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги стосовно визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 14.10.2008, а надані відповідачем письмові пояснення щодо правомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобовязань: з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку з доходів фізичних осіб є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статями 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. В мотивувальній частині зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи, не дослідив наявні докази, дав їм неналежну оцінку та прийняв незаконне та необґрунтоване рішення, а тому постанова Господарського суду міста Севастополя від 21.07.2009 підлягає скасуванню, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя задоволенню.

Керуючись частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя задовольнити.

Постанову Господарського суду міста Севастополя від 21.07.2009 у справі №5020-7/138-5/154-7/174 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Севастопольський виноробний завод" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис Т.Р.Лядова підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

складено та підписано 13 вересня 2010 р.