Рішення № 120166809, 28.06.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8690/24

Провадження №: 2-о/755/374/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" червня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Булгакової Є. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 . Заінтересована особа: Десята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, -

у с т а н о в и в :

21.05.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 . Заінтересована особа: Десята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, у якій заявник просить суд встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є троюрідною бабусею ОСОБА_1 .

Вимоги заяви мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла троюрідна бабуся заявника ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . У ОСОБА_2 не було дітей та родичів ближчого ступеня спорідненості ніж заявниця та її родина, а саме: її двоюрідна сестра (бабуся заявниці) ОСОБА_3 , її двоюрідна племінниця (мати заявниці) ОСОБА_4 . Тобто заявник, ОСОБА_1 , являється троюрідною онучкою ОСОБА_2 . Враховуючи ступінь споріднення, документи, що прямо підтверджують родинні зв`язки, незбереглися. За життя померлої родина заявниці підтримувала дружні родинні відносини, під час проживання в Києві навідувалися до неї, а після переїзду підтримували зв`язок у телефонному режимі. Заявницею було організовано поховання та взято на себе всі витрати, що підтверджується свідоцтвом про поховання та дозволом на поховання з прокуратури м. Києва, наданим заявниці як родичці померлої. Бабуся та мати заявниці, як двоюрідні сестра та племінниця спадкодавця не прийняли спадщину, так як знаходяться на окупованій території та не планують приїжджати на підконтрольну українській владі територію через стан здоров`я. Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Враховуючи те, що бабуся заявниці та мати перебувають на окупованій території, вони не заперечують проти того, щоб вона отримала спадщину, відмовитись від спадщини у встановленому законом порядку вони не можуть через їх місцезнаходження, тому не приймали ніяких дій щодо прийняття спадщини. Ніхто крім заявниці заяву на прийняття спадщини не подавав та не планує подавати. Спір про право відсутній. У встановлений законом порядок, після смерті троюрідої бабусі ОСОБА_2 , заявниця звернулася до Десятої київської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 було відмовлено та надане роз`яснення про необхідність підтвердження родинних відносин між заявницею та ОСОБА_2 ..

Ухвалою суду від 22.05.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами окремого провадження.

В судове засідання заявник не з`явився, звернулась до суду з клопотаннями про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи без її участі.

Суд, дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності та кожен окремо, приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 293 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням таких вимог статті 81 ЦПК України та положень пункту 3 частини першої і частини другої статті 318 ЦПК України заявник повинен довести ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог, зазначивши про такі обставини у своїй заяві та про докази, які їх підтверджують і до заяви додати ці докази.

За змістом статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, яким є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, що становлять допустимість доказів.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Відповідно до пункту 3 частини першої та частини другої статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначені докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Такими доказами, що підтверджують наявність родинних відносин, зокрема, можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, погосподарські книги, виписки із домових книг та інші документи, які містять у собі відомості про родинні відносини заявника і померлої особи; довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлої особи із заявником.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 16).

Після смерті ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , Десятою київською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_1 відкрито спадкову справу №02-14.

Як вбачається з свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записані: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_4 (а. с. 3)

Згідно свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , записані: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_3 . (а. с. 5)

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (дівоче прізвище - ОСОБА_7 ), батьками записані: мати ОСОБА_8 , батько - ОСОБА_9 (а. с. 8)

Згідно свідоцтва про народження померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані: батько - ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_11 (а. с. 6)

Державний архів Луганської області повідомив заявника про те, що метричні книги та актові записи про народження відділів державної реєстрації актів цивільного стану по населеним пунктам Луганської області по 1937 рік включно, були передані на зберігання до Держархіву у м. Луганську та у зв`язку з проведенням АТО/ООС залишились на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

Заявником долучено до матеріалів справи свідоцтво про поховання ОСОБА_2 , яке видано заявниці як доказ того, що вона здійснювала поховання її родички.

Згідно доданої до матеріалів справи світлини (а. с. 11), на ній зображена жінка, а на зворотній стороні містить запис: «На пам`ять сестричці ОСОБА_3 від ОСОБА_2 08 вересня 1955 року).

На іншій світлині (а. с. 14) на якій міститься зображення двох жінок, при цьому, жінка, яка зображена зліва на світлині є візуально ідентичною тій жінці, яка зображена на першій світлині (а. с. 11), а на зворотній стороні міститься запис: «В Ворошиловграді 1953 рік ОСОБА_3 і ОСОБА_2»

Таким чином, факт наявності родинних відносин між ОСОБА_3 , яка є рідною бабусею заявниці та померлої ОСОБА_2 , як двоюрідні сестри, підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, які підтверджують ступінь родинних відносин.

За таких обставин, в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення факту наявності між заявницею та ОСОБА_2 родинних відносин як із трьоюрідною бабусею, за таких обставин, суд вважає вимоги заяви ОСОБА_1 . Заінтересована особа: Десята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин єобґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

Аналізуючи наведене, надані суду письмові докази у їх сукупності, враховуючи фактичні дані, які в них містяться, суд приходить до висновку, що суду надано достатньо доказів для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_14 ,, що необхідно заявнику для реалізації свого права на отримання спадку після смерті ОСОБА_2 ..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 . Заінтересована особа: Десята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин- задовольнити.

Встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є троюрідною бабусею ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 28.06.2024 року.

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Заінтересована особа - Десята київська державна нотаріальна контора (02100, м. Київ. вул. Бажова, буд. 13/19)

.

Суддя -