Постанова № 12016013, 20.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2010                                                                                           № 10/88

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондратової І.Д.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача - не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Борзнянської районної спілки споживчих товариств

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2010

у справі № 10/88 ( )

за позовом                               Державної екологічної інспекції в Чернігівській області

до                                                   Борзнянської районної спілки споживчих товариств

про                                                   відшкодування шкоди 3540,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Чернігівської області передані позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Чернігівській області до Борзнянської районної спілки споживчих товариств про відшкодування шкоди в сумі 3540,00 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2010 р. у справі № 10/88 позов задоволено частково, стягнуто з Борзнянської районної спілки споживчих товариств на користь Державної екологічної інспекції в Чернігівській області 3440,00 грн. збитків. Рішення суду першої інстанції вмотивоване посиланнями на приписи постанови КМ України від 01.08.2006 р. № 1045 "Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах", постанови КМ України № 559 від 08.04.1999р. "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів".

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2010 р. у справі № 10/88 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправомірного рішення. Зокрема, заявник апеляційної скарги відзначає, що згідно п. 4 Порядку видалення дерев кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006 р., на виконавчий комітет Борзнянської міської ради покладені певні обов’язки щодо затвердження складу відповідної комісії та прийняття рішення про видалення зелених насаджень за заявою юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень. Відповідач відповідну заяву подав, проте виконавчий комітет Борзнянської міської ради не виконав дії, які покладені на нього зазначеним Порядком. Крім того, відповідач вказує на те, що згідно акту від 11.05.2010 р. встановлено, що 5 дерев породи липи сироросла обрізані на висоті 1,3 м – 1,4 м, суперечать акту перевірки № 10/15 від 04.02.2010 р., яким встановлено, що дерева обрізані на висоті 1,0 м.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 р. апеляційну скаргу Борзнянської районної спілки споживчих товариств було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.07.2010 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2010 р. №01-23/1/3 у зв'язку з відпусткою судді Ропій Л.М., внесено зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі №10/88 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Кондратова І.Д., судді: Григорович О.М., Попікова О.В.

16.07.2010 р. на адресу суду надійшло клопотання представника Державної екологічної інспекції в Чернігівській області, в якій ставиться питання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з зайнятістю представника позивача в іншому судовому засіданні.

До початку перегляду справи по суті, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду було поставлено на обговорення вказане клопотання.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, керівник позивача з урахуванням того, що про дату судового засідання було попереджено заздалегідь, не був обмежений у праві взяти участь у судовому засіданні особисто або надати довіреність іншим особам з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.

У зв'язку з наведеним колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що у позивача було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси у судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного та тієї обставини, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено про те, що у випадку неявки їх представників справа може бути розглянута за наявними матеріалами справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість перегляду справи по суті у судовому засіданні 20.07.2010 р.

При цьому колегія суддів враховує, що представник позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав пояснення на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 10.06.2010 р. № 10/88 як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надав пояснення на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 р.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги господарського судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 4 ГПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, Державною екологічною інспекцією Чернігівської області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо пошкодження зелених насаджень по вул. П. Куліша, 95, м. Борзна.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що при огляді вказаної території виявлено п'ять дерев породи липа (сироростуча), які обрізані на висоті ~ 1,0м. Вказані дерева фактично пошкоджені до ступеня припинення росту. На місці комісійно здійснено заміри діаметрів пнів пошкоджених дерев та складено польову перелікову відомість. Заміри діаметрів пнів здійснено металевою стрічкою ТОРЕХ ГОСТ 7502-89.

За наслідками перевірки складено акт від 04.02.2010 р. № 10/15, в якому зафіксовано вищезазначене порушення. Актом перевірки зафіксована також відсутність у представників відповідача правовстановлюючих документів (акт обстеження та ордер на знесення дерев на момент перевірки) на знесення зелених насаджень, що є порушенням п. 4.2 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.1994 р. № 70, (що був чинний на момент надання дозволу Виконавчим комітетом Борзнянської міської ради № 297/3-01 від 07.10.2005 р.) та Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. №1045 (що був чинний на момент здійснення обпилювання дерев в листопаді 2009 р.).

Вказаний акт від 04.02.2010 р. № 10/15, як встановлено апеляційним господарським судом, складено відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про рослинний світ", ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

В свою чергу, акт від 11.05.2010 р., який складний за участі юрисконсульта Борзнянської райспоживспілки Богданової Я.М., інженера по охороні праці РСС Пилипенка А.Г. та депутата Борзнянської міської ради Чмиги С.Г., колегією суддів не приймається як належний доказ в розумінні статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки даний акт складено через три місяці після встановлення факту порушення без участі уповноважених представників позивача, а також враховуючи те, що акт перевірки від 04.02.2010 р. № 10/15 підписано директором відповідача без будь-яких застережень та зауважень.

Доводи апелянта про те, що дерева є такими, що не припинили свій ріст, також колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки зі змісту акту, який підписаний відповідачем без зауважень, вбачається протилежне. Більш того, як вірно відзначив суд першої інстанції, відповідно до п. 3 додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. N 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" до пошкоджених до ступеня припинення росту належать дерева з переламаним стовбуром, обідраною корою понад 30 відсотків його периметра (незалежно від довжини за висотою стовбура), обшморганою кроною понад половину її довжини, обідраними та зламаними скелетними коренями понад половину периметра стовбура, а також повалені дерева та з нахилом, спричиненим дією лісокористувача, понад 30 градусів від вертикальної осі. З наданих відповідачем фотокарток вбачається, що у пошкоджених деревах взагалі відсутня крона.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно прийняв акт перевірки від 04.02.2010 р. № 10/15, як належний доказ факту вчинення відповідачем порушення законодавства про рослинний світ.

З метою досудового врегулювання спору, відповідачу було направлено претензію №04-03/368 від 09.02.2010 р. разом із розрахунком розміру шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу внаслідок незаконного пошкодження дерев до ступеня припинення росту, які були отримані відповідачем 10.02.2010 р., що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням за № 1401701202064. Проте, на момент розгляду справи сума заподіяної відповідачем шкоди не відшкодована.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про рослинний світ" під час здійснення своєї діяльності суб'єкти господарської діяльності повинні дотримуватися ряду вимог щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу.

Норма статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачає, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства за погодженням з заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно з підпунктом 7 пункту "а" ст. 30 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення, охорона зелених насаджень і водойм тощо.

07 жовтня 2005 р. Виконавчим комітетом Борзнянської міської ради відповідачу було надано дозвіл на обпилювання дерев біля адмінбудинку райспоживспілки для впорядкування території. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково зазначив, що даний дозвіл був виданий відповідно до вимог Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2006р. № 1045, оскільки даний Порядок набрав чинність з дня опублікування постанови КМУ від 01.08.2006 р. № 1045, тобто з 09.08.2006 р. (Урядовий кур'єр, 09.08.2006 р. N 147). В свою чергу, як встановлено судом апеляційної інстанції, на момент надання дозволу Виконавчим комітетом Борзнянської міської ради діяли Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, які затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.1994 р. № 70.

Відповідно до п. 2.1 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.1994 р. № 70, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1994 р. за № 301/511, (що був чинний на момент надання дозволу Виконавчим комітетом Борзнянської міської ради № 297/3-01 від 07.10.2005 р.) державне управління зеленим господарством у містах та інших населених пунктах здійснюють місцеві органи державної виконавчої влади.

Пунктом 2.6 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.1994 р. № 70, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1994 р. за № 301/511 передбачено, що безпосереднє управління зеленим господарством міст (районів міст), селищ міського типу здійснюється відповідними структурними підрозділами органів державної виконавчої влади; на них покладаються функції: контролю за станом експлуатації та утримання об'єктів зеленого господарства незалежно від власності та відомчого підпорядкування в межах території міст та інших населених пунктів; обстеження зелених насаджень для оформлення ордерів на проведення санітарних вирубок, видалення сухостійких, пошкоджених хворобами й шкідниками дерев та кущів тощо, а також видача дозволів (ордерів) на вирубку сухостійких, буреломних і вітровальних та пошкоджених хворобами й шкідниками окремих дерев.

Пунктом 4.6 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.1994 р. № 70, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1994 р. за № 301/511, було передбачено, що знесення та пересадка дерев, чагарників, газонів, квітників може здійснюватись лише у разі наявності спеціального дозволу (ордера). Ордер видається на підставі акта обстеження зелених насаджень, погодженого з місцевими органами Мінприроди України, і рішення місцевого органу державної виконавчої влади.

Із матеріалів справи вбачається, що 07 жовтня 2005 р. Виконавчим комітетом Борзнянської міської ради відповідачу було надано дозвіл на обпилювання дерев біля адмінбудинку райспоживспілки для впорядкування території, проте з Державною екологічною інспекцією це рішення погоджено не було, спеціального ордера на вирубку дерев не видано.

Відповідно до пояснень директора відповідача, що додаються до акту перевірки (а.с. 11), вбачається, що відповідач, маючи лише дозвіл Виконавчого комітету Борзнянської міської ради, здійснив обпилювання дерев адмінбудинку райспоживспілки в 2005 році.

Крім того, в листопаді 2009 року відповідач повторно здійснив обпилювання дерев. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що на момент вчинення відповідачем обпилювання дерев в листопаді 2009 року наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.1994 р. № 70 втратив чинність, а на виконання статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045 був затверджений Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, яким також передбачено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера (п. 3 Порядку), видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта обстеження зелених насаджень, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку (п. 7 Порядку), акт складається у чотирьох примірниках і подається на погодження з територіальним органом Мінприроди у триденний строк (абз.5 п. 4 Порядку).

Таким чином, як на момент надання дозволу Виконавчим комітетом Борзнянської міської ради, так і на момент вчинення відповідачем обпилювання дерев в листопаді 2009 року, видалення зелених насаджень здійснювалось за чітко регламентованою процедурою, зокрема, за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера.

При цьому, з огляду на те, що відповідач здійснював обпилювання дерев в листопаді 2009 р., він зобов’язаний був дотриматись процедури та отримати всі необхідні документи, які встановлені Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, в порушення Порядку видалення дерев кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006р., відповідач не має спеціального дозволу (ордеру) на видалення зелених насаджень, який отримується після складання акту обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, погодженим з територіальним органом Мінприроди, прийняття компетентним органом рішення про видалення зелених насаджень, в якому зазначаються дані про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і що залишаються на земельній ділянці, а також надання заявником підтверджуючих сплату відновної вартості зелених насаджень документів, тобто обпилювання дерев проведено відповідачем самовільно, чим завдано шкоди інтересам територіальної громади Борзнянської міської ради.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що відповідачем не доведено видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев або дерев у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб. Наявні ж твердження скаржника про здійснення ним зачистки старих за віком дерев, які створюють загрозу для життя працівників товариства, мають характер припущень.

Норма статті 40 Закону України "Про рослинний світ" передбачає дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ, у тому числі і за протиправне знищення і пошкодження об'єктів рослинного світу.

Згідно статті 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" на осіб, винних, зокрема, у знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об’єктів озеленення населених пунктів, покладається відповідальність.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно положень статті 68 цього Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини 4 статті 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" шкода, завдана внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс, методик, розрахунків щодо обрахування шкоди.

Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 р., додаток 1 якої (в редакції постанови КМ України від 28.12.2001 р. № 1789) встановлює таксу для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників, в тому числі за кожне дерево в залежності від діаметру, знищене або пошкоджене до ступеня припинення росту.При цьому, до категорії знищених належать дерева та чагарники, зрубані без спеціального на те дозволу, або за дозволом, але не на ті дерева чи чагарники, не на тих ділянках, не в тій кількості, що передбачено дозволом.

Колегія суддів встановила, що позивачем згідно розрахунку (а.с. 14, т. 1) визначено суму заподіяної шкоди – 3540,00 грн., проте, як вірно відзначив суд першої інстанції даний розрахунок є помилковим, оскільки відповідно такси, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999р., за кожне дерево (діаметр якого біля шийки кореня становить 34,1 - 38 сантиметрів) знищене або пошкоджене до ступеня припинення росту розмір шкоди становить 660,00 грн., проте позивач помилково зазначив, що розмір шкоди становить 760,00 грн. Отже, враховуючи вказані обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належний розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу відповідачем внаслідок знищення та пошкодження дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу, становить 3440,00 грн.

За таких обставин, з урахуванням наведених правових положень, а також тієї обставини, що акт від 04.02.2010 р. перевірки дотримання відповідачем природоохоронного законодавства, припис від 04.02.2010 р. підписані відповідачем без будь-яких зауважень і заперечень, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, необґрунтованими, оскільки вони не підтверджуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Разом з тим, господарський суд апеляційної інстанції відзначає, що предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 3540,00 грн., розрахованої позивачем на підставі постанови КМУ № 559 від 08.04.1999 р. "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів". Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції стягнув на користь позивача 3540,00 грн. збитків, зазначивши в мотивувальній частині рішення, що позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків.

Згідно листа від 01.01.2009 р. ВГСУ від "Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища" зазначено, що при вирішенні даної категорії спорів необхідно розмежовувати поняття "збитки" і "шкода".

В свою чергу, спеціальним законодавством про охорону навколишнього природного середовища ці платежі визначені як шкода. Зокрема, відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, в свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 р. N 559 затверджені такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів.

Таким чином, враховуючи те, що відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України лише позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, а також приймаючи до уваги вищенаведені норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшовши правильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, помилково зазначив в резолютивній частині про стягнення з відповідача 3440,00 грн. збитків, замість 3440,00 грн. шкоди, а тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Судові витрати, згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України, складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

При цьому, у відповідності до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Колегією суддів встановлено, що здійснюючи розподіл судових витрат, судом першої інстанції порушені вищенаведені норми чинного законодавства та невірно визначено розмір судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

Зокрема, як вбачається з мотивувальної та резолютивної частини рішення, суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково, а відповідно судові витрати мають бути покладені на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Колегія суддів враховуючи вищенаведені норми процесуального законодавства відзначає, що належний розмір державного мита, який підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету, становить 99,12 грн. (3440,00 грн. * 102,00 грн. /3540,00 грн.), а належний розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу – 229,33 грн. (3440,00 грн. * 236,00 грн. /3540,00 грн.).

Суд першої інстанції вказані норми процесуального права не врахував та неправильно визначив розмір державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, який підлягає відшкодуванню відповідачем в доход бюджету, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України, а саме щодо розподілу судових витрат, як таке, що прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 4 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Борзнянської районної спілки споживчих товариств залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2010 року у справі № 10/88 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції :

" 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Борзнянської районної спілки споживчих товариств (вул. П. Куліша, 95, м. Борзна, Чернігівська обл., 16400, код 1775878) до місцевого бюджету м. Борзна (код ЄДРПОУ 228131169, р/р 31518921700058 в ГУДКУ в Чернігівській обл., МФО 853592, код платежу 24062100) 3440,00 грн. шкоди.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Борзнянської районної спілки споживчих товариств (вул. П. Куліша, 95, м. Борзна, Чернігівська обл., 16400, код 1775878) в доход державного бюджету (отримувач : Державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ:22825965, Банк одержувача:ГУДКУ у Чернігівській обл., МФО:853592, Рахунок:31111095700002, Код платежу за бюджетною класифікацією:22090200, Символ звітності банку:095) державне мито в сумі 99,12 грн.

5. Стягнути з Борзнянської районної спілки споживчих товариств (вул. П. Куліша, 95, м. Борзна, Чернігівська обл., 16400, код 1775878) в доход державного бюджету (отримувач : Державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ:22825965, Банк одержувача:ГУДКУ у Чернігівській обл., МФО:853592, Рахунок:31210264700002, Код платежу за бюджетною класифікацією:22050003, Символ звітності банку:264) 229,33 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати накази на виконання зазначеної постанови суду.

5. Матеріали справи № 10/88 повернути Господарському суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

21.07.10 (відправлено)