Постанова № 12015420, 01.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2010                                                                                           № 21/108

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача                     Гіленко А.М.– за дов. № 02-04/637 від 09.12.2009

від відповідача 1) Фрідман О.О. – за дов. № 225-КР-269 від 17.03.2010

                    2) Долгополова В.Ю. – за дов. № 06-34/28322 від 09.10.2009

від третьої особи Олешко О.М. – за дов. № 05-04/3-57 від 11.01.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 04.02.2010

у справі № 21/108 ( .....)

за позовом                               Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"

до                                                   Київської міської ради

                                                  Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа відповідача           Головне управління Державного казначейства України у м. Києві

про                                                   стягнення 1634974,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради; Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 1 634 974,83 грн. авансу.

Позивач 26.11.2009 звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою від 25.11.2009 № 02-08/85-1016 про зміну позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму авансу у розмірі 1 634 974,83 грн., крім того 16349,75 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою викупу земельної ділянки та відповідно до угоди, укладеної між позивачем та відповідачем-2, 03.09.2004 позивач сплатив аванс у розмірі 1 634 974,83 грн. за земельну ділянку, розташовану за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі. Проте, до сьогоднішнього часу, відповідачем –1 не прийнято ані рішення про продаж вказаної земельної ділянки позивачу, ані про відмову у продажу. Однак, відповідач–1 в судовому порядку розірвав договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі, який був укладений строком на 50 років. За таких обставин, відповідач–1 своїми фактичними діями відмовив позивачу у викупі зазначеної земельної ділянки. Таким чином, відповідач -1 набув суму авансу без достатньої правової підстави, а тому відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України зобов’язаний повернути останню.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2010 у справі № 21/108 у задоволенні позовних вимог Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» відмовлено повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2010 у справі № 21/108 мотивовано тим, що позивачем належним засобами доказування не доведено суду тієї обставини, що внаслідок будь-яких дій відповідачів було допущення порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки як вбачається з пункту 5 Угоди № 305 від 25.08.2004 кошти, сплачені авансом, повертаються у разі відмови Київської міської ради у продажу земельної ділянки, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Не погодившись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва 04.02.2010 у справі № 21/108, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з апеляційною скаргою, відповідно до якого просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2010 у справі № 21/108 прийнято з чисельними порушеннями норм матеріального та процесуального права.

Представники відповідачів письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали, однак у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, вважали її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва просили залишити без змін.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, судова колегія встановила наступне:

          11.07.2002 Київською міською радою (відповідач-1 у справі) було прийнято рішення «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» № 119/119, згідно пункту 29 якого вирішено: затвердити проект відведення земельної ділянки Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва; передати Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в довгострокову оренду строком на 50 років земельну ділянку загальною площею 0,40 га для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва.

08.11.2002 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (позивач у справі) та відповідачем-1 був укладений Договір оренди земельної ділянки на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва, який зареєстрований за № 82-6-00063 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору відповідач-1 на підставі рішення Київради від 11.07.2002 за № 119/119 передає, а позивач приймає у дострокову оренду на 50 років земельну ділянку, місце розташування якої перетин вулиць Червоноармійської та Ковпака у м. Києві, розміром 0,3977 га для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку в межах, які перенесені у натурі (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 1.2. рішення Київської міської ради від 26.09.2000 № 14/991 «Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві» (надалі - Рішення № 14/991), рішення про надання земельних ділянок та про оформлення права користування землею особам, які подали клопотання про купівлю відповідних земельних ділянок, приймаються після сплати такими особами авансу в розмірі 15 % від грошової оцінки цих земельних ділянок.

Згідно пункту 3 Рішення № 14/991 організацію виконання цього рішення покладено на Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

25.08.2004 між Головним Управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-2 у справі) та позивачем було укладено Угоду № 305 (надалі –Угода), відповідно до пункту 1 якої позивач у відповідності до Рішення Київської міської ради від 26.09.2000 № 14/991 «Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві» сплачує аванс в сумі 1 634 974,83 грн. за земельну ділянку площею 0,3977 га, розташовану за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва (надалі - земельна ділянка).

Згідно пункту 2 Угоди перерахування коштів, зазначених у пункті 1 цієї Угоди, здійснюється на р/р 37116001002659 в УДК в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26199097 (одержувач: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) протягом 10 банківських днів, з дня реєстрації угоди в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 4 Угоди на відповідача-2 покладено зобов’язання в межах своєї компетенції організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, зазначеної у пункті 1 цієї Угоди, в максимально короткі терміни.

Згідно пункту 5 Угоди кошти, сплачені авансом, зараховуються до суми договору купівлі-продажу земельної ділянки і не повертаються Банку, крім випадків відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки, зазначеної у пункті 1 цієї Угоди.

Зобов'язання по сплаті авансу у сумі 1 634 794,83 грн. за земельну ділянку позивачем виконані в повному обсязі, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 03.09.2004 № 708.

Позивач листами від 28.02.2006 та від 16.10.2006 звертався до Київської міської ради про винесення на сесію питання про продаж земельної ділянки позивачу.

Відповідач-2 листами від 17.01.2006 № 09-352/686 та від 22.11.2006 № 09-366/33678 повідомляв позивача про те, що готується на розгляд Київської міської ради проект рішення про відмову у продажу позивачу земельної ділянки розташованої за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва.

Станом на день прийняття судом першої інстанції рішення від 04.02.2010 у справі № 21/108 у матеріалах справи відсутні докази прийняття Київською міською радою рішення про продаж вказаної земельної ділянки позивачу чи про відмову у її продажу, що також не заперечувалось відповідачами.

26.07.2007 Київською міською радою було прийнято рішення №128/1962 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», відповідно до якої пункт 29 рішення Київської міської ради від 11.07.2002 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» відмінено.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2008 у справі № 4/11 за позовом Київської міської ради до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», треті особи Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради, Закрите акціонерне товариство «Тауер Інвестмент», Громадянка України Кулік Людмила Степанівна про розірвання договору оренди земельної ділянки за первісним позовом та про визнання недійсним рішення Київської міської ради № 128/1962 від 26.07.2007 – за зустрічним позовом, розірвано договір оренди земельної ділянки на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва укладений між позивачем та відповідачем та зареєстрований за № 82-6-00063.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2008 у справі № 4/11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 26.02.2009 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 23.12.2008 у справі № 4/11.

Судові рішення у справі № 4/11 мотивовані тим, що Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» не використовує земельну ділянку, надану в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку за цільовим призначенням, будівництво не розпочинав, а тому відповідно до пункту 1 статті 783 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано в судовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У зв’язку з розірванням Договору оренди у судовому порядку, позивач звернувся до відповідача-1 з листом від 05.01.2009, в якому просив розірвати Угоду № 305 та повернути суму авансу у розмірі 1 634 974,83 грн.

Станом на день прийняття судом першої інстанції рішення, Угода № 305 у добровільному або судовому порядку розірвана не була, сума авансу позивачу не повернута.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 9 Земельного кодексу України визначені повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

Відповідно до пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень (стаття 128 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 127 Земельного кодексу України із змінами та доповненнями органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада чи державний орган приватизації у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови (в редакції що діяла до 04.06.2008); орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (в чинній редакції).

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Київська міська рада не приймала рішення а ні про продаж земельної ділянки позивачу, а ні про відмову у продажу земельної ділянки.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сторони в угоді № 305 від 25.08.2004 встановили, що умовою повернення коштів, сплачених як аванс, є відмова Київської міської ради у продажі земельної ділянки. Матеріали справи не містять доказів відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки позивачу.

Порушення відповідачем-1 строку розгляду заяви про продаж землі та не прийняття ним відповідного рішення протягом місячного строку, не може розглядатись як відмова у продажу земельної ділянки.

Таким чином, за умови пункту 5 Угоди № 305 від 25.08.2004, яка не розірвана сторонами добровільно або в судовому порядку, не визнана недійсною, є чинною, відсутні підстави для повернення коштів, сплачених як аванс.

Посилання позивача на те, що необхідною умовою для купівлі земельної ділянки є наявність у зацікавленої особи документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою, а оскільки відповідачем-1 розірвано договір оренди, то відповідач-1 своїми фактичними діями відмовив позивачу у продажу земельної ділянки, судом не приймається, оскільки частиною 4 статті 128 Земельного кодексу України (що діяла станом на дату прийняття КМР рішень) передбачено порядок продажу земельної ділянки особам, які подали заяви про придбання земельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні, пунктом 2.5. рішення Київської міської ради «Про визначення тимчасового продажу земельних ділянок в м. Києві» від 14.03.2002 № 304/1738 передбачений перелік додаткових документів, які повинні подати особи у разі придбавання земельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено право на придбавання земельної ділянки особами, у користуванні яких не перебувають такі земельні ділянки.

За таких обставин, розірвання відповідачем-1 в судовому порядку Договору оренди земельної ділянки на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва правомірно не прийнято судом першої інстанції як доказ, що, на думку позивача, свідчать про відмову відповідачем-1 у продажу зазначеної земельної ділянки позивачу.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа, зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Позивачем не доведено, що відповідачі набули кошти у розмірі 1 634 974,83 грн. без достатньої правової підстави, оскільки вказані кошти були сплачені на підставі Угоди № 305, або підстава, на якій ці кошти були набуті, згодом відпала, оскільки, станом на день прийняття судом рішення, Угода № 305 була чинною, не розірваною та не визнаною недійсною.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано суду доказів того, що Київською міською радою було відмовлено позивачу у продажу земельної ділянки на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга позивача - Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2010 у справі № 21/108 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2010 у справі № 21/108 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 21/108 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді