Рішення № 120153445, 20.06.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 рокусправа № 380/29736/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Давид О.Ю.,

представника позивача Мартиневича Ю.О.,

представника відповідача Рибака Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови Львівської митниці №325-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 16.11.2023;

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови Львівської митниці №1327-о «Про звільнення ОСОБА_1 » від 16.11.2023;

- поновити позивача на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» з 18.11.2023;

- стягнути на користь позивача середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.11.2023 по день поновлення на посаді з вирахуванням відповідних загальнообов`язкових внесків і платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивач не погоджується із оскаржуваними наказами, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що дисциплінарне провадження, що здійснювалось відповідно до наказу №275-дс від 20.09.2023 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » проведено формально, з порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема, в частині дотримання його прав, передбачених ст.ст. 73-76 Закону України «Про державну службу».

З тексту оскаржуваних наказів вбачається, що за результатами службового розслідування, начебто, встановлено наявність в його діях дисциплінарного проступку, що проявився в порушенні ним п. 1, 2, 4, 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». Однак вказані висновки ґрунтуються, виключно, на відомостях, отриманих з подання в порядку ст.65-1 ЗУ «Про запобігання корупції» Львівською обласною прокуратурою, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №62023140120000345 від 08 червня 2023 року стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Наголошує, що для притягнення державного службовця до визначеного виду відповідальності законодавство передбачає необхідність встановлення вини такої особи за результатами проведення службового розслідування або дисциплінарного провадження.

Вважає, що дисциплінарне провадження було проведено без підтвердження факту скоєння дисциплінарного проступку належними та допустимими, достовірними доказами.

Звертає увагу суду, що як на момент винесення оскаржуваних наказів, так і на момент подання даного позову, обвинувального вироку суду в кримінальному провадженні №62023140120000345 від 08 червня 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ухвалено не було.

На переконання позивача, підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, без належного доведення вини у його скоєнні не може беззаперечно свідчити про порушення присяги державного службовця, та скоєння проступку, який шкодить авторитету держави, зокрема, вчиненні неправомірних дій та отриманні неправомірної вигоди.

Позивач покликається на позицію Верховного Суду, висловлену у справі №826/6038/15, а саме що припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

При цьому наголошує, що у оскаржуваному наказі відсутнє належне обґрунтування (на підставі належних, допустимих та достовірних доказів) тяжкості проступку, як за фактом його вчинення, так і не вказано, які наслідки воно потягнуло за собою. Припускає, що навіть, якщо вважати, що проступок все ж таки мав місце, то застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є неправомірним, враховуючи не співмірність застосованого виду дисциплінарного стягнення. На ці ж обставини звертає увагу також і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» щодо необхідності застосування принципу пропорційності відповідальності при застосуванні дисциплінарних стягнень в залежності від тяжкості проступку.

Відповідач Львівська митниця щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вважає, що оскаржувані накази прийнято на підставі, в межах повноважень і у спосіб, визначений законодавством України, тому підстави до його скасування відсутні.

Свою позицію відповідач обґрунтовує законністю звільнення позивача із займаної посади у зв`язку з тим, що позивачем було вчинено діяння, несумісне з посадою державної служби. Вчинений проступок, проявився у недотриманні вимог ст. 68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу», ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 23, ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 54 Закону України від 14.10.2014 «Про запобігання корупції», п. 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу від 28.04.2021 № 72 21, пп. 3.1.1, 3.1.3 п. 3.1, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7 розділу 3, п. 5.1, п. 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України», що свідчить про порушення Присяги державного службовця. Тим самим, позивач скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Відтак вважає покликання позивача на те, що відповідачем не встановлено факту вчинення будь-яких діянь окрім тих, що зазначені у повідомленні про підозру та підлягають кримінально-правовій оцінці в межах кримінального провадження є безпідставними.

Наголошує, що встановлені в ході здійснення службового розслідування та дисциплінарного провадження порушення з боку ОСОБА_1 та висвітлення інформаційними ресурсами таких дій в мережі інтернет свідчать про використання ним своїх повноважень в особистих (приватних) інтересах, вчинення ним порушення Присяги державного службовця, оскільки такі дії підривають авторитет Львівської митниці як органу державної влади та дискредитують митну службу в цілому.

У зв`язку із виключною тяжкістю такого проступку, зазначені дії кваліфіковані як порушення Присяги державного службовця, порушення правил етичної поведінки державних службовців, дії, що шкодять авторитету державної служби та використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

За наведених обставин відповідач вважає, що підстав до задоволення позову немає.

Відносно процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 21.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 22.01.2024 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив у справі підготовче засідання.

21.03.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві, просив у задоволенні позову відмови повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 20.06.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступне слово сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 проходив публічну службу в митних органах з 04 жовтня 2022 року на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця».

Наказом Львівської митниці від 20.09.2023 №275-дс порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 та створено дисциплінарну комісію, якою розглянуто дисциплінарну справу головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» ОСОБА_1 за фактами, викладеними у доповідні записці начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Юрія Пшеничного від 19.09.2023 № 7.4.-25/472.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Комісією встановлено наступне.

Відповідно до наказуЛьвівської митниці від 06.10.2023 № 188 «Про проведення службового розслідування», проведено службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб, головним державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ОСОБА_1 .

Згідно з Поданням в порядку ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» Львівською обласною прокуратурою (далі - Подання) здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62023140120000345 від 08.06.2023 стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 17.09.2023 повідомлено про підозру головному державному інспектору відділу митного оформлення № 2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ОСОБА_1 та державному інспектору відділу митного оформлення № 2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення та невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-яких дій з використанням наданих їй влади та службового становища, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб. У вказаному Повідомленні про підозру йдеться, зокрема, про наступне:

« ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він, будучи службовою особою - головним державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою незаконного збагачення, у порушення вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України, ст. ст. 3, 22, 24, 65 Закону України «Про запобігання корупції», посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці, затвердженої 03.07.2023 в.о. начальника Львівської митниці Держмитслужби, 29.06.2023, близько 02.08 год., перебуваючи в багажному відділенні транспортного засобу Фольксваген р.н.з. НОМЕР_1 , котрий перебував в зоні митного контролю пункту пропуску «Смільниця» Львівської митниці за адресою: 82069, Львівська область Самбірський район, с. Терло, корпус 8-9, вимагав та одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в розмірі 100 доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 29.06.2023 становило 3656 грн.), за безперешкодне переміщення останнім товарів через державний кордон на митну територію України під час його ввезення в Україну через пункт пропуску «Смільниця».

ОСОБА_1 , діючи повторно, з тими ж умислом та метою, у порушення наведених вимог закону, 23.08.2023, близько 15.14 год., перебуваючи в зоні митного контролю; пункту пропуску «Смільниця» Львівської митниці за адресою: 82069, Львівська область, Самбірський район, с. Терло, корпус 8-9, вимагав та одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в розмірі 200 євро (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 23.08.2023 становило 7961 грн.) за безперешкодне переміщення останнім товарів через державний кордон на митну територію України під час його ввезення в Україну через пункт пропуску «Смільниця».

ОСОБА_1 , діючи повторно, з тими ж умислом та метою, у порушення наведених вимог закону, 31.08.2023, близько 11.30 год., перебуваючи в службовому приміщенні відділу митного оформлення в зоні митного контролю пункту пропуску «Смільниця» Львівської митниці за адресою: 82069, Львівська область, Самбірський районі, с. Терло, корпус 8-9, одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в розмірі 4000 гривень за безперешкодне переміщення останнім товарів через державний кордон на митну територію України під час його ввезення в Україну і через пункт пропуску «Смільниця».

ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ОСОБА_2 , повторно, з тими ж умислом та метою, у порушення наведених вимог закону,17.09.2023 близько 00.15 год., перебуваючи в приміщенні відділу митного оформлення товарів в зоні митного контролю пункту пропуску «Смільниця» Львівської митниці за адресою: 82069, Львівська область, Самбірський районі, с. Терло, корпус 8-9, одержали від ОСОБА_3 і неправомірну вигоду у виді грошових коштів в розмірі 200 доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 17.09.2023 становило 3656 грн), за безперешкодне переміщення і останнім товарів через державний кордон на митну територію України під час його ввезення в Україну через пункт пропуску «Смільниця».

У подальшому ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_2 , висловив вимогу про необхідність збільшення суми неправомірної вигоди та передачі ще 3000 гривень і в цей же день, 17.09.2023, близько 00.17 год., перебуваючи в приміщенні відділу митного оформлення товарів, в зоні митного контролю пункту пропуску «Смільниця» Львівської митниці за адресою: 82069, Львівська область, Самбірський район, с. Терло, корпус 8-9, одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в розмірі 3000 гривень, за безперешкодне переміщення останнім товарів через державний кордон на митну територію України під час його ввезення в Україну: через пункт пропуску «Смільниця».

Він же, діючи за попередньою змовою із головним державним інспекторомвідділу митного оформлення № 2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ОСОБА_2 , повторно, з тими ж умислом та метою, у порушення наведених вимог закону, 17.09.2023 близько 04.30 годі, перебуваючи поблизу службового приміщення відділу митного оформлення в зоні митного контролю пункту пропуску «Смільниця» Львівської митниці за адресою: 82069, Львівська область, Самбірський район, с. Терло, корпус 8-9, одержав від ОСОБА_5 неправомірну, вигоду у виді грошових коштів в розмірі 4000 гривень, за безперешкодне переміщення останнім товарів через державний кордон на митну територію України під час його ввезення в Україну через пункт пропуску «Смільниця», тобто підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-яких дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України».

Дисциплінарною комісією встановлено, що в особовій справі ОСОБА_1 міститься підписаний 04.10.2022 документ про ознайомлення та зобов`язання дотримуватись вимог й обмежень щодо прийняття подарунків та проходження державної служби відповідно до законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», «Про очищення влади», Законом України «Про захист персональних даних», Загальними правилами етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня 2016 року № 158, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за №1203/29333, правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу, необхідністю повідомлення про зміну даних.

Дисциплінарною комісією опрацьовано робочі зміни з 08:00 год. 28.06.2023 до 08:00 год. 29.06.2023; з 08:00|год. 23.08.2023 до 08:00 год. 24.08.2023, з 08:00 год. 31.08.2023 до 08:00 год. 01.09.2023, з 08:00 год. 16.09.2023 до 08:00 год. 17.09.2023 та встановлено виконання службової діяльності позивачем на митному посту «Смільниця» Львівської митниці у пункті пропуску «Смільниця-Кросценко» у цей час, а саме, що позивач виконував посадові обов`язки на ділянці роботи «в`їзд в Україну, червоний коридор» та при виконанні посадових обов`язків використовував закріплені за ним ОНП №642 та штамп ПМК №642.

Крім цього, дисциплінарна комісія дослідила інформацію, наявну у базі даних АСМО «Інспектор» митниці, із якої встановила, що:

- 29.06.2023 о 01:23 год в зону митного контролю пункту пропуску «Смільниця-Кросценко» у напрямку «в`їзд в Україну» смугою руху «червоний коридор» прибув транспортний засіб марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_3 , щодо якого цього ж дня о 02:29 год було здійснено митний контроль, після чого такий виїхав із зони митного контролю;

- 23.08.2023 о 15:13 год в зону митного контролю пункту пропуску «Смільниця-Кросценко» у напрямку «в`їзд в Україну» смугою руху «червоний коридор» прибув транспортний засіб марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_4 , щодо якого цього ж дня о 15:24 год було здійснено митний контроль, після чого такий виїхав із зони митного контролю;

- 31.08.2023 о 11:33 год в зону митного контролю пункту пропуску «Смільниця-Кросценко» у напрямку «в`їзд в Україну» смугою руху «червоний коридор» прибув транспортний засіб марки «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням гр. ОСОБА_6 , щодо якого цього ж дня о 11:58 год було здійснено митний контроль, після чого такий виїхав із зони митного контролю;

- 16.09.2023 о 23:29 год в зону митного контролю пункту пропуску «Смільниця-Кросценко» у напрямку «в`їзд в Україну» смугою руху «червоний коридор» прибув транспортний засіб марки «Фіат» д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням гр. ОСОБА_3 , щодо якого 17.09.2023 о 00:12 год було здійснено митний контроль, після чого такий виїхав із зони митного контролю;

- 17.09.2023 о 07:27 год в зону митного контролю пункту пропуску «Смільниця-Кросценко» у напрямку «в`їзд в Україну» смугою руху «червоний коридор» прибув транспортний засіб марки «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням гр. ОСОБА_6 , щодо якого цього ж дня о 07:43 год було здійснено митний контроль, після чого такий виїхав із зони митного контролю.

Також дисциплінарною комісією було досліджено електронний журнал пункту пропуску та диспетчері зони митного контролю АСМО «Інспектор» щодо зазначених вище транспортних засобів, в якому відображено інформацію щодо в`їзду та виїзду із зони митного контролю цих транспортних засобів, а також здійснення митного оформлення цих транспортних засобів головним державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ОСОБА_1 .

Дисциплінарною комісією проаналізовано посадові обов`язки головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ОСОБА_1 згідно його посадової інструкції, затвердженої 03.07.2023 в.о. керівника Львівської митниці та підписаної 03.07.2023 ОСОБА_1 , а зокрема ті, що закріплені у п. 3.1-3.9.

Крім цього, дисциплінарною комісією враховано дані у Поданні Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» від 04.10.2023 №31/1-823вих-23 (вх. Львівської митниці від 05.10.2023 №50503/8.7) та матеріали, зібрані в ході проведення службового розслідування.

Також дисциплінарна комісія зазначила, що встановлені в ході здійснення службового розслідування та дисциплінарного провадження порушення з боку ОСОБА_1 та висвітлення інформаційними ресурсами таких дій в мережі інтернет свідчать про використання ними своїх повноважень в особистих (приватних) інтересах, вчинення ним порушення Присяги державного службовця, оскільки такі дії підривають авторитет Львівської митниці як органу державної влади та дискредитують митну службу в цілому. У зв`язку з виключною тяжкістю такого проступку, зазначені дії повинні бути кваліфіковані як порушення Присяги державного службовця, порушення правил етичної поведінки державних службовців, дії, що шкодять авторитету державної служби та використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

На підставі зібраних в ході здійснення, дисциплінарного провадження документів, матеріалів та пояснень, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, які мають вирішальне значення для розгляду дисциплінарної справи, Дисциплінарна комісія дійшла наступного висновку:

головний державний інспектор відділу митного оформлення № 2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ОСОБА_1 згідно фактів, зазначених у Поданні Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» від 04.10.2023 № 31/1-823вих-23, вх. Львівської митниці від 05.10.2023 № 50503/8.7 та матеріалів, зібраних в ході проведення службового розслідування при виконанні посадових обов`язків, у робочі зміни з 08:00 год. 28.06.2023 до 08:00 год. 29.06.2023; з 08:00|год. 23.08.2023 до 08:00 год. 24.08.2023, з 08:00 год. 31.08.2023 до 08:00 год. 01.09.2023, з 08:00 год. 16.09.2023 до 08:00 год. 17.09.2023, не дотримався вимог ст. 68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу», ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23, ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 54 Закону України від 14.10.2014 «Про запобігання корупції»; пункту 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу від 28.04.2021 № 72-21; пунктів 3.1.1, 3.1.3 п. 3.1, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7 розділу 3, п. 5.1, п. 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України»; вимог посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці від 03.07.2023, Контракту № 508/2022 про проходження державної служби від 30.09.2022.

Враховуючи викладене вище, у тому числі, ступінь тяжкості вчиненого головним державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та вини цього державного службовця, характер проступку, обставин, за яких він був вчинений, дисциплінарною комісією було рекомендовано керівнику Львівської митниці розглянути питання щодо притягнення головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби.

Наказом Львівської митниці від 16.11.2023 №325-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» до головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення звільнення з посади державної служби.

Підставами цього наказу зазначено: ЗУ «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, резолюція в.о. начальника Львівської митниці Андрія Кузніка на поданні за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 від 07.11.2023, повідомлення члена дисциплінарної комісії ОСОБА_7 від 07.11.2023 № 7.4.-09/481.

На підставі наказу Львівської митниці від 16.11.2023 №1327-о «Про звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та звільнено 17.11.2023 ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці, із займаної посади, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, зі змінами та припинено дію Контракту про проходження державної служби від 30.09.2022 №508/2022 у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 відповідно пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII.

Підстава цього наказу: наказ Львівської митниці від 16.11.2023 №325-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не згідний із його звільненням, вважає оскаржувані накази про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення такими, що підлягають скасуванню, а він поновленню на роботі на посаді із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спірні правовідносини, які склались у цій справі, врегульовано Конституцією України, Митним кодексом України, Законом України «Про державну службу».

Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу» (далі- Закон № 889-VIII).

Згідно ст. 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:

1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;

2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

6) управління персоналом державних органів;

7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

За змістом частини третьої статті 5 Закону № 889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 64 Закон № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 64 Закону № 889-VIII).

Частиною 1 ст. 65 Закону № 889-VІІІ передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

9-1) порушення вимог Закону України Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів) у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії А або Б;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII, а саме, порушення Присяги державного службовця, порушення правил етичної поведінки державних службовців, дії, що шкодять авторитету державної служби, використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

Статтею 66 Закону № 889-VIII визначено види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватися до державних службовців, серед яких: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

За правилами встановленими ч. 5 ст. 66 Закону № 889-VIII, звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Частиною 1 ст. 67 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Нормами ст. 69 Закону № 889-VIII передбачено, що з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку стосовно державного службовця дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ здійснюється дисциплінарне провадження.

Відповідно до положень ст. 73 Закону № 889-VIII, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону № 889-VIII, дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Із матеріалів дисциплінарної справи видно, що за результатами дисциплінарного провадження встановлено наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого пп. 1, 2, 4, 9 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII.

Вказані висновки ґрунтуються на відомостях, що містяться у поданні Львівської обласної прокуратури від 04.10.2023 №31/1-823вих-23, відповідно до якого встановлено, що прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №62023140120000345 від 08.06.2023 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Суд зазначає, що будь-яких даних щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, крім зазначених у вказаній підозрі по кримінальному провадженню та поданні Львівської обласної прокуратури від 04.10.2023 №31/1-823вих-23, відповідно до якого прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №62023140120000345 від 08.06.2023 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, матеріали дисциплінарного провадження не містять.

Як встановлено судом в ході судового розгляду, дисциплінарною комісією опрацьовано робочі зміни з 08:00 год. 28.06.2023 до 08:00 год. 29.06.2023; з 08:00 год. 23.08.2023 до 08:00 год. 24.08.2023, з 08:00 год. 31.08.2023 до 08:00 год. 01.09.2023, з 08:00 год. 16.09.2023 до 08:00 год. 17.09.2023 та встановлено виконання службової діяльності позивачем на митному посту «Смільниця» Львівської митниці у пункті пропуску «Смільниця-Кросценко» у цей час, а саме, що позивач виконував посадові обов`язки на ділянці роботи «в`їзд в Україну, червоний коридор» та при виконанні посадових обов`язків використовував закріплені за ним ОНП №642 та штамп ПМК №642.

Крім цього, дисциплінарна комісія дослідила інформацію, наявну у базі даних АСМО «Інспектор» митниці, із якої встановила, що:

- 29.06.2023 о 01:23 год в зону митного контролю пункту пропуску «Смільниця-Кросценко» у напрямку «в`їзд в Україну» смугою руху «червоний коридор» прибув транспортний засіб марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_3 , щодо якого цього ж дня о 02:29 год було здійснено митний контроль, після чого такий виїхав із зони митного контролю;

- 23.08.2023 о 15:13 год в зону митного контролю пункту пропуску «Смільниця-Кросценко» у напрямку «в`їзд в Україну» смугою руху «червоний коридор» прибув транспортний засіб марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_4 , щодо якого цього ж дня о 15:24 год було здійснено митний контроль, після чого такий виїхав із зони митного контролю;

- 31.08.2023 о 11:33 год в зону митного контролю пункту пропуску «Смільниця-Кросценко» у напрямку «в`їзд в Україну» смугою руху «червоний коридор» прибув транспортний засіб марки «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням гр. ОСОБА_6 , щодо якого цього ж дня о 11:58 год було здійснено митний контроль, після чого такий виїхав із зони митного контролю;

- 16.09.2023 о 23:29 год в зону митного контролю пункту пропуску «Смільниця-Кросценко» у напрямку «в`їзд в Україну» смугою руху «червоний коридор» прибув транспортний засіб марки «Фіат» д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням гр. ОСОБА_3 , щодо якого 17.09.2023 о 00:12 год було здійснено митний контроль, після чого такий виїхав із зони митного контролю;

- 17.09.2023 о 07:27 год в зону митного контролю пункту пропуску «Смільниця-Кросценко» у напрямку «в`їзд в Україну» смугою руху «червоний коридор» прибув транспортний засіб марки «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням гр. ОСОБА_6 , щодо якого цього ж дня о 07:43 год було здійснено митний контроль, після чого такий виїхав із зони митного контролю.

Також дисциплінарною комісією було досліджено електронний журнал пункту пропуску та диспетчері зони митного контролю АСМО «Інспектор» щодо зазначених вище транспортних засобів, в якому відображено інформацію щодо в`їзду та виїзду із зони митного контролю цих транспортних засобів, а також здійснення митного оформлення цих транспортних засобів головним державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ОСОБА_1 .

Однак, встановлені вище обставини дисциплінарною комісією не підтверджують наявності в діях позивача ознак дисциплінарного правопорушення, передбаченого пп. 1, 2, 4, 9 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII.

Як видно із матеріалів дисциплінарного провадження, дисциплінарна комісія також врахувала висновки службового розслідування, однак суд наголошує, що такі висновки службового розслідування також грунтуються на інформації, що міститься у поданні Львівської обласної прокуратури від 04.10.2023 №31/1-823вих-23 та стосуються кримінального провадження №62023140120000345 від 08.06.2023 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Судом досліджено, що в ході службового розслідування Комісією отримано письмові пояснення головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ОСОБА_2 , письмові пояснення головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ОСОБА_1 , письмові пояснення начальника митного поста «Смільниця» Львівської митниці ОСОБА_8 , втім із змісту таких пояснень судом зроблено висновок, що такі не містять доказів, які б підтверджували наявність у діях позивача ознак дисциплінарного правопорушення.

Відтак, матеріали дисциплінарної справи не містять самостійно доведених фактів, які б підтверджували вчинення позивачем порушення пп. 1, 2, 4, 9 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII (як наприклад, відсутні пояснення осіб та інші докази, які підтверджують наявність у діях позивача ознак дисциплінарного правопорушення), крім обставин, описаних в поданні Львівської обласної прокуратури від 04.10.2023 №31/1-823вих-23 та повідомленні про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Враховуючи вищенаведене, суд висновує, що матеріали дисциплінарного провадження не містять самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення позивачем вимог пп. 1, 2, 4, 9 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, а фактів вказаних порушень дисциплінарним провадженням не встановлено та не доведено.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, висвітлену у постанові від 14 грудня 2023 року у справі №480/9492/20, відповідно до якої Верховний Суд дійшов такого висновку:

« 55. Оскільки судами встановлено, що зміст висновку службового розслідування ґрунтується лише на інформації, здобутій під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, визначення якого наведено у Дисциплінарному статуті, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності оскаржуваних наказів.».

Резюмуючи вище наведене, суд зазначає наступне.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуваний наказ про застосування дисциплінарного стягнення до позивача не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення підлягає до задоволення.

Водночас для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача підлягає задоволенню і похідна вимога про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір.

Відтак, порушене відповідачем право ОСОБА_1 на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом його поновлення на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці з 18 листопада 2023, тобто з наступного дня після дня його звільнення, оскільки згідно із п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.08.1993 № 110, днем звільнення вважається останній день роботи.

Позивач був звільнений згідно з оскаржуваним наказом з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці з 17 листопада 2023, а відтак 17 листопада 2023 року згідно з п. 2.27 зазначеної вище Інструкції є останнім днем роботи позивача, тому позивач підлягає поновленню на посаді, яку обіймав до його звільнення з 18 листопада 2023 року.

Поновлюючи позивача на посаді, суд також задовольняє вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Відповідно до абз. 4 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

В п. 6 Постанови Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 №13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З наявної у матеріалах справи довідки Львівської митниці від 02.01.2024 №1/7.4-22/51, середньомісячна заробітна плата позивача на день звільнення становила 24 605,90 грн, середньоденна заробітна плата позивача становила 1587,48 грн.

Оскільки день звільнення позивача (17.11.2023) є останнім днем його роботи, період вимушеного прогулу, що підлягає оплаті - це період з 18.11.2023 по день ухвалення судом рішення про поновлення позивача.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу, що належить стягненню за період з 18.11.2023 по 20.06.2024 (155 робочих дні) складає 246 059,40 грн (1587,48 грн Х 155 робочих дні).

Відтак, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача становить 246 059,40 грн.

Отже, суд дійшов висновку задовольнити позов в цій частині позовних вимог та стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 246 059,40 грн без урахування податків, зборів та обов`язкових платежів.

Згідно з п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 24 605 грн 90 коп. без урахування податків, зборів та обов`язкових платежів.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично ним не сплачувався, тому відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці від 16.11.2023 №325-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення».

Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці від 16.11.2023 №1327-о «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці з 18.11.2023.

Стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 246 059 (двісті сорок шість тисяч п`ятдесят дев`ять) гривень 40 копійок без урахування податків, зборів та обов`язкових платежів.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 24 605 (двадцять чотири тисячі шістсот п`ять) гривень 90 копійок без урахування податків, зборів та обов`язкових платежів.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2024.

Суддя Сидор Н.Т.