Рішення № 120153163, 02.07.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2024 року №320/9851/22

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )доГоловного управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108616)провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити діївстановив:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період служби в поліції з 7 листопада 2015 р. по 30 жовтня 2017 р. з врахуванням базового місяця - листопада 2015 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період служби в поліції з 7 листопада 2015 р. по 30 жовтня 2017 р.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрат доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 7 листопада 2015 року по 30 жовтня 2017 р., по день її фактичної виплати - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно ненараховано та невиплачено за період служби в поліції з 07.11.2015 по 30.10.2017 з урахуванням базового місяця листопада 2015 року індексацію грошового забезпечення позивачу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 (суддя Журавель В.О.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки до листопада 2017 року (за період з 07.11.2015 по 31.10.2017) індексація грошового забезпечення позивача не проводилась, оскільки Порядком № 1078 проведення індексації грошового забезпечення поліцейських не було передбачено.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 за №949/0/15-23 ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, справу №320/25720/23 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято адміністративну справу до свого провадження суддею Білоноженко М.А. та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується довідкою до акта медико-соціальною експертною комісією від 01.02.2021 серії АВ №1072463.

Позивач проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Київській області та був звільнений зі служби з 01.06.2020 наказом відповідача від 29.05.2020 №153о/с.

Представник позивача звернувся до Головного управління Національної поліції в Київській області із запитом від 01.09.2022 стосовно надання інформації та направлення документів щодо ОСОБА_1 .

Листом від 29.09.2022 відповідач повідомив, що порядок провадження індексації грошових доходів громадян визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема постановою від 17.07.2003 №1078. До 18.10.2017 у порядку була відсутня така категорія осіб як «поліцейські», а після змін доповнено та внесено відповідні зміни. У зв`язку із цим нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських розпочато з листопада 2017 року з базовим місяцем - листопад 2015 року, а для нарахування та виплата індексації в період з 07.11.2015 по 01.11.2017 законних підстав немає.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі -Закон № 580-VIII).

За приписами частини першої, п`ятої статті 94 Закону № 580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

За приписами статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон № 2017-ІІІ) Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, окрім іншого, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За приписами пункту 2 Порядку № 1078, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 07.11.2015 по 30.10.2017 індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась відповідачем у належному розмірі.

Зважаючи на наведене правове регулювання та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період служби в поліції.

Доводи відповідача про те, що індексація грошового забезпечення повинна здійснюватися з 01.11.2017, тобто після внесення змін до Порядку №1078, є помилковими та судом до уваги не приймаються, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями спеціальних Законів України № 580-VIII та № 1282-ХІІ.

У взаємозв`язку з наведеним суд зазначає, що Закон № 580-VIII має вищу юридичну силу, як основне джерело права, ніж Порядок №1078, а його місце в системі нормативно-правових актів закріплено в Конституції України.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

З урахуванням наведених норм права, суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов`язаний був здійснити виплату індексації грошового забезпечення позивачу у встановленому законом порядку за період з 07.11.2015 по 30.10.2017.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період із застосуванням базового місяця листопад 2015 року, слід зазначити наступне.

Так, пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції з 01.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 у справі № 825/565/17, з огляду на вказані норми, наявні підстави вважати, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

У свою чергу, з 07.11.2015 - з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», якою вперше затверджені схеми окладів поліцейських.

Вказана Постанова є чинною та не скасована у судовому порядку.

Відтак, оскільки розміри посадових окладів поліцейських згідно з додатками до вказаної постанови Кабінету Міністрів України протягом спірного періоду (з 07.11.2015 по 20.07.2017) не змінювалися, тому базовим місяцем для визначення індексації щодо такого періоду є листопад 2015 року.

Відтак, слід зобов`язати відповідача нарахувати позивачу індексації її грошового забезпечення щодо спірного періоду з 07.11.2015 по 31.10.2017 із застосуванням базового місяця - листопад 2015 року.

Разом з тим, вимоги позивача в частині компенсації йому за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період служби в поліції задоволенню не підлягають, оскільки не підпадають під предмет регулювання статтями 116, 117 Кодексу законів про працю України та заявлені передчасно.

У свою чергу, такі відносини регулюються Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», статтею 2 якого визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, окрім іншого, заробітна плата (грошове забезпечення) та сума індексації грошових доходів громадян.

Відповідно до статей 3, 4 зазначеного Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Отже, компенсація за несвоєчасно виплачену індексацію виплачується одночасно з заборгованою індексацією.

Підсумовуючи суд зазначає, що на час прийняття цього рішення, право позивача щодо компенсації не порушено.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Згідно з частинами першою та третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108616) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період служби в поліції з 07.11.2015 по 30.10.2017 з врахуванням базового місяця - листопада 2015 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період служби в поліції з 07.11.2015 по 30.10.2017 з врахуванням базового місяця - листопада 2015 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Білоноженко М.А.