Ухвала суду № 120151918, 03.07.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

03 липня 2024 р.Справа № 120/1899/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в м. Вінниці в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №120/1899/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 02.04.2024 позов ОСОБА_1 задоволено. А саме, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 01.02.2021 перерахунку та виплаті пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 01.11.2023 №ХЛ64381, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.02.2021 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 01.11.2023 №ХЛ64381, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням при її обчисленні зазначених у цій довідці відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірі 90 % від відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.

09.05.2024 Вінницьким окружним адміністративним судом по даній справі видано виконавчі листи, які в подальшому були пред`явлені позивачем до примусового виконання.

05.06.2024 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за змістом якої позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неналежного виконання рішення суду від 02.04.2024 у справі №120/1899/24.

Обґрунтовуючи свою заяву позивач зазначив, що на виконання даного судового рішення відповідачем проведено перерахунок його пенсії з 01.02.2021, але розмір перерахованої пенсії до виплати не змінився. Позивач наголошує на тому, що при проведенні перерахунку пенсії відповідачем обмежено перераховане пенсійне забезпечення сталим максимальним розміром за рахунок зменшення з 01.07.2021 розміру щомісячної доплати з 2000 грн. до 1442,09 грн., яка була встановлена попереднім судовим рішенням по справі від 06.11.2023 по справі №120/15155/23 та окремої ухвали від 24.01.2024 по справі №120/15155/23.

Відтак, на переконання позивача, відповідач протиправно не виконав судове рішення по справі №120/1899/24 від 02.04.2024, змінив розрахунки на доплату за іншим судовим рішенням (по справі №120/15155/23) яке вступило в закону силу.

Наведені дії суб`єкта владних повноважень позивач вважає неправомірними, а рішення суду таким, що не виконується належним чином.

Ухвалою від 11.06.2024 заяву позивача призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Крім того, відповідачу встановлено строк для подання письмових пояснень щодо заяви, яка є предметом розгляду.

Натомість, відповідач копію ухвали від 11.06.2024 отримав в електронний кабінет 11.06.2024 о 21:25 про що свідчить відповідна довідка, яка наявна в матеріалах справи. Однак своїм правом на подання письмових пояснень щодо заяви не скористався, що не є перешкодою для розгляду поданої заяви за наявними матеріалами.

Розглянувши в письмовому провадженні відповідну заяву позивача, подану в порядку ст. 383 КАС України, суд виходив з такого.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Отже, виконуючи рішення суду, відповідач зобов`язаний враховувати обставини, встановленні судовим рішенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Одним із видів судового контролю за виконанням судового рішення є визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Таким чином метою правового інституту "судового контролю за виконанням судового рішення" є забезпечення належного виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Як вже наголошувалось судом вище, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.04.2024 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов`язано ГУ ПФУ у Вінницькій області з 01.02.2021 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 01.11.2023 №ХЛ64381, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням при її обчисленні зазначених у цій довідці відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірі 90 % від відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.

Так, судом встановлено, що вказане рішення суду від 02.04.2024 в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.11.2023 №ХЛ64381, в розмірі 90 % від відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром є виконаним органом Пенсійного фонду.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, відповідачем на виконання цього рішення суду з 01.02.2021 було здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із 90% сум відповідного грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром. Відповідно, розмір пенсії позивача після перерахунку з 01.02.2021 становив 38655,45 грн. (тобто не обмежений максимальним розміром). Наведене підтверджується розрахунком розмірі пенсії за вислугу років позивача станом на 01.02.2021 по пенсійній справі №0201005550, копія якого наявна в матеріалах справи.

Дійсно, як видно із листа ГУ ПФУ у Вінницькій області від 23.05.2024 №0200-0202-8/49485 та відображених у ньому розрахунках розміру пенсії позивача, при подальших (після 01.03.2022) перерахунках пенсії, зумовлених законодавчою зміною розміру прожиткового мінімуму, нарахованої індексації згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 "№ 185, пенсійним органом було застосовано обмеження пенсійної виплати ОСОБА_1 зафіксованою сумою максимального розміру, а саме з 01.03.2022 пенсія виплачувалась в сумі 45431,20 грн., з 01.03.2023 - в сумі 46931,20 грн., з 01.03.2024 - в сумі 46931,20 грн.

Також судом з`ясовано, що після виконання рішення у даній справі відповідач з 01.07.2021 здійснив позивачу перерахунок розміру щомісячної доплати до пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, визначивши її розмір на рівні 1442,09 грн.

Водночас суд звертає увагу позивача, що предметом судового розгляду в межах заявлених позовних вимог у цій справі №120/1899/24 було саме оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у здійсненні з 01.02.2021 перерахунку та виплаті пенсії відповідно до нової довідки про розмір грошового забезпечення від 01.11.2023 №ХЛ64381, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому суд не досліджував та не був зобов`язаний досліджувати обставини, які зумовлювали здійснення перерахунку пенсії позивача після 01.02.2021, оскільки це виходило за рамки предмету даного позову.

Зокрема, питання обмеження позивачу його пенсії максимальним розміром за наслідками її індексації з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 "№ 185 вочевидь не було предметом судового дослідження та розгляду у справі № 120/1899/24, а тому надавати оцінку даним правовідносинам в порядку ст. 383 КАС України в суду відсутні правові підстави, так як це фактично є окремим (новим) судовим спором, а не питанням виконання судового рішення.

Аналогічні мотиви стосуються й питання зменшення позивачу з 01.07.2021 щомісячної доплати до його пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб з 2000 грн. до 1442,09 грн., яке також не було предметом судового розгляду справи № 120/1899/24, а отже надавати оцінку таким правовідносинам в межах цієї справи суд також не може.

Більше того, спір щодо права позивача на отримання щомісячної доплати до його пенсії в розмірі 2000 грн. з 01.07.2021 розглядався в окремому судовому провадженні у справі № 120/3098/23, а питання про обмеження пенсії максимальним розміром після нарахування відповідної доплати з 01.07.2021 у справі № 120/15155/23. А тому є логічним, що питання про обмеження такого права може бути предметом судового контролю саме у згаданих вище судових справах, а не в межах цієї адміністративної справи, предметом якої не був перерахунок пенсії позивачу з 01.07.2021 та пізніших дат (з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024) та нарахування щомісячної доплати згідно Постанови № 713.

Тобто, суд при вирішені цієї справи керувався положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а також ч. 1 ст. 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відтак, із системного аналізу вищенаведених законодавчих положень вбачається, що метою та завданнями адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення уже порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду, в межах заявлених нею позовних вимог.

У спірному випадку це стосується права позивача на перерахунок його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з 01.02.2021, а не наступних періодів, які виникли після цієї дати та стосуються інших правовідносин.

Так, Європейський суд з прав людини зазначав, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (рішення у справах "Аррас та інші проти Італії" (Arras and Others v. Italy), заява № 17972/07, п. 42, від 14.02.2012 та "Сухобоков проти Росії" (Sukhobokov v. Russia), заява № 75470/01, п. 26, від 13.04.2006).

Як уже наголошувалось судом вище, в межах адміністративної справи № 120/1899/24 судом не вирішувалось питання щодо дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії позивачеві у майбутньому (після 01.02.2021), за наслідками наступних подій чи обставин, що б зумовлювали необхідність здійснення такого перерахунку пенсії (наприклад встановлення щомісячної доплати до пенсій, проведення чергової індексації пенсії, або ж проведення перерахунків пенсії на виконання інших судових рішень, тощо), оскільки судове рішення в частині перерахунку пенсії не може поширювати свою дію безстроково.

Суд звертає увагу, що в разі незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень щодо здійснення обрахунку розміру його пенсії за наслідками здійснення чергових перерахунків позивач має право звернутись до суду із позовною заявою про оскарження цього рішення чи дій в загальному порядку.

Тобто, якщо позивач вважає, що пенсійний орган під час наступних перерахунків його пенсії обмежив її виплату максимальним розміром або ж здійснює виплату пенсії не в належному розмірі, він не позбавлений можливості оскаржити такі дії суб`єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду з новим позовом. Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 01.08.2023 у справі №120/1494/23.

Встановлення ж судового контролю у той спосіб, про яких просить позивач, фактично спрямоване на врегулювання нових правовідносин, які не були предметом судового дослідження у даній адміністративній справі.

Таким чином, оскільки в спірному випадку ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснило перерахунок розміру пенсії позивача з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, з розрахунку 90% від відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром, суд вважає, що в цій частині судове рішення по справі №120/1899/24 виконано відповідачем у той спосіб, який визначено цим рішенням.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача на виконання рішення суду у справі №120/1899/24. А отже й відсутні підстави для внесення окремої ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.

Принагідно суд зазначає, що дата постановлення цієї ухвали 03.07.2024 обумовлена перебуванням головуючого судді в період часу з 13.06.2024 по 27.06.2024 у відпустці.

Керуючись ст.ст. 241, 248, 256, 383 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 02.04.2024 у справі №120/1899/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - залишити без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду складена на підписана суддею 03.07.24.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович