Рішення № 12014971, 01.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2010 р.Справа № 27/105-10-3830 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Удовенко Д.А. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з’явились;          

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОЯ ПРЕСА";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СКФ"

про стягнення 7807,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач – Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОЯ ПРЕСА" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СКФ", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 7807,27 грн., з яких 7239,68 грн. - основний борг, 78,56 грн. - 3% річних, 489,03 грн. - пеня та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору надання послуг №88/1-Д від 30.12.2009р. з розміщення продукції, позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов’язання, між тим відповідач свої договірні зобов’язання не виконав, за надані послуги у встановлені строки договором не розрахувався, таким чином порушив умови договору, що й зумовило звернення ТОВ "ТВОЯ ПРЕСА" з відповідним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

У судовому засіданні 01.11.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СКФ" у судові засідання не з’явився, письмового відзиву на позовні вимоги не надав, свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення. На виконання вимог суду, позивач надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача, який підтверджує адресу місцезнаходження відповідача та свідчить про відсутність внесення будь яких змін щодо його місцезнаходження.

Згідно із ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були отримані відповідачем, але він без поважних причин не з’являвся в засідання та не надав витребувані судом документи, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

30 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СКФ" (надалі –замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВОЯ ПРЕСА" (надалі виконавець) укладено договір надання послуг №88/1-Д (надалі –договір) згідно якого замовник дає завдання, а виконавець зобов’язується надати замовникові послуги з розміщення товарів/продукції тощо, детальні характеристики яких наведено в відповідних додатках до договору (надалі іменується –продукція), на приладах/обладнанні тощо, детальні характеристики яких наведено в відповідних додатках до договору (надалі іменується –обладнання) на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов’язується оплатити виконання такого завдання (надалі іменуються –послуги) в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.п. 1.1.1 договору, виконавець надає послуги на підставі договору комісії №2/1-К від 01.12.2008 року, укладеного між виконавцем та ТОВ "Твоя преса Луганськ" (надалі іменується –комітент), відповідно до якого завданням виконавця є укладення від свого імені але за рахунок та в інтересах комітента договору надання послуг, предметом якого є розміщення силами виконавця продукції на обладнанні. При цьому власником обладнання являється комітент

Згідно до умов п.п. 1.1.2 договору, замовник свідчить, що даний договір укладається з метою реалізації товарів/продукції замовника, відповідно до якого основною функцією діяльності замовника є забезпечення найбільш ефективних умов реалізації (споживання) продукції, зокрема відстеження та визначення таких умов до кінцевого споживача.

У п. 1.2 договору визначено, що детальні характеристики послуг та інші вказівки замовника щодо послуг сторони погоджують письмово не пізніше за 7 (сім) календарних днів до настання періоду надання послуг шляхом оформлення відповідного додатку на виконання кожної послуги, що підписується сторонами та скріплюється печатками сторін та є невід’ємною частиною договору. При виявлені бажання зміни раніше узгоджених детальних характеристик послуг в майбутньому замовник зобов’язаний письмово узгодити це питання із виконавцем не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати бажаних змін.

Положеннями п. 1.3 договору встановлено, що підтвердженням належного та своєчасного надання послуг (послуги) є документ, що фіксує надання таких послуг (акт тощо), що підписується представниками сторін та скріплюється печатками сторін в строк не пізніше ніж через 7 (сім) календарних днів з моменту надання послуг (послуги). В разі, якщо в десятиденний строк з моменту одержання замовником документу, що фіксує факт надання послуги від замовника не надійшла вмотивована відмова від підписання зі сторони замовника такого документу, документ, що фіксує надання послуги вважається таким, що набрав чинності та обов’язковим для сторін. Сторони підтверджують, що під терміном вмотивована відмова розуміється –одержання виконавцем від замовника письмово викладених та підтверджених документально підстав для звільнення від оплати за надання послуги.

Умовами п. 1.8 договору, встановлено, що сторони підтверджують, що укладення договору відповідає їх дійсній волі та інтересам, сторонам відома законодавча база, що регулює дану сферу правовідносин та відповідальність за невиконання (порушення, неналежне виконання) договору, що сторонам зрозуміла термінологія, що використовується в договорі, а також те, що даний договір не вчинюється під впливом омани, насильства, помилки, не є фіктивним та/або удаваним правочином.

Відповідно до умов п.2.1 договору, обов’язком замовника, зокрема є:

- надати детальні вказівки щодо розміщення партії продукції на обладнанні та інші вказівки щодо надання послуг, шляхом оформлення відповідного додатку до договору (п. 1.2 договору);

- виконувати умови договору;

- оплатити послуги в порядку, визначеному в відповідному додатку до договору.

Згідно до умов п. 3.1 договору, ціна договору дорівнює загальній вартості наданих послуг, що вказані в договорі згідно додатків до договору.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що за надання кожної послуги, детальні вказівки замовника щодо якої містяться в відповідному додатку до договору на розміщення певної партії продукції на обладнанні замовник зобов’язується сплатити суму грошових коштів, зазначену в відповідному додатку до договору, шляхом перерахування зазначеної суми грошових коштів на рахунок виконавця, зазначений в розділі 7 договору в порядку та в строк, зазначений в відповідному додатку до договору.

У п. 3.5 договору, визначено, що обов’язок замовника по оплаті вважається виконаним в момент зарахування грошових коштів на рахунок виконавця в повному обсязі.

Згідно до п. 4.1 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і його скріплення печатками сторін.

Положеннями п. 4.2 встановлено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 4.1 договору та закінчується „31” грудня 2010 року.

Відповідно до умов п. 4.3 договору в разі розірвання дії договору сторона повинна письмово повідомити про таке іншу сторону в термін не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання договору.

Умовами п.п. 5.1.1 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань за цим договором винна сторона сплачує на користь іншої сторони неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до умов п. 6.4 договору, зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до договору є його невід’ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими на те представниками сторін та скріплені печатками сторін.

На виконання умов зазначеного договору, між сторонами укладені додаткові угоди до договору надання послуг №88/1-Д від 30.12.2009р., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відповідними печатками, згідно яких встановлено детальні характеристики надання послуг, вартість вказаних послуг та строк оплати послуг, а саме: додаток №5 від 12.02.2010р. на суму 904,96 грн.; додаток №6 від 12.02.2010р. на суму 904,96 грн.; додаток №7 від 09.03.2010р. на суму 904,96 грн.; додаток №8 від 09.03.2010р. на суму 904,96 грн.; додаток № 9 від 19.04.2010р. на суму 904,96 грн.; додаток №10 від 19.04.2010р. на суму 904,96 грн.; додаток №11 від 14.05.2010р. а суму 904,96 грн. та додаток №12 від 14.05.2010р. на суму 904,96 грн.

На підставі вищевказаних додаткових угод, протягом періоду з лютого по червень 2010р. ТОВ "ТВОЯ ПРЕСА" надані послуги з розміщення продукції на загальну суму 7239,68 грн. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а ТОВ "СКФ" прийнятті відповідні роботи, зазначений факт підтверджується відсутністю будь-яких приміток (зауважень) щодо обсягу наданих послуг чи встановлення їх вартості з боку відповідача на вказаних актах, а саме: акт № ОУ-0000616 від 31.03.2010р. на суму 904,96 грн. (згідно додатку №5); акт № ОУ-0000617 від 31.03.2010р. на суму 904,96 грн. (згідно додатку №6); акт № ОУ-0000865 від 30.04.2010р. на суму 904,96 грн. (згідно додатку №7); акт № ОУ-0000866 від 30.04.2010р. на суму 904,96 грн. (згідно додатку №8); акт № ОУ-0001061 від 31.05.2010р. на суму 904,96 грн. (згідно додатку №9); акт № ОУ-0001062 від 31.05.2010р. на суму 904,96 грн. (згідно додатку №10); акт № ОУ-0001397 від 30.06.2010р. на суму 904,96 грн. (згідно додатку №11); акт №ОУ-0001398 від 30.06.2010р. (згідно додатку №12), крім того, вказані акти здачі-прийняття робіт підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відповідними печатками.

В порушення умов договору відповідач свої договірні зобов’язання не виконав, у встановлені строки договором за надані послуги не розрахувався, у зв’язку з чим основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 7239,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов’язань відповідачем, що обумовлено порушенням умов з оплати виконаних робіт та направлено на стягнення з відповідача заборгованості за договором надання послуг №88/1-Д від 30.12.2009р., згідно до актів здачі-прийняття робіт та штрафних санкцій.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів про надання послуг та умови якого ніяким чином не суперечать нормам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Із вищезазначених, обставин справи виходить, що відповідач порушив виконання своїх зобов’язань за договором надання послуг №88/1-Д від 30.12.2009 року, а саме прострочив строки сплати за фактично надані послуги.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОЯ ПРЕСА", в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 7239,68 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми річних у розмірі 78,56 грн. та пені в розмірі 489,03 грн., вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКФ" 7239,68 грн. основного боргу, 78,56 грн. 3% річних та 489,03 грн. пені.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКФ" (65020, м. Одеса, вул. Базарна, 104, ідентифікаційний код 21026392, п/р 26004010748980 в філії ОРУ банку "Фінанси і кредит", МФО 328823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОЯ ПРЕСА" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 12, ідентифікаційний код 33832835, п/р 26002038883100 в АКІБ "УкрСибБанк" в м. Харків, МФО 351005 ) 7239/сім тисяч двісті тридцять дев’ять/грн. 68 коп. основної заборгованості, 78/сімдесят вісім/грн. 56 коп. 3% річних, 489/чотириста вісімдесят дев’ять/грн. 03 коп. пені, 102/сто дві/грн. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя

Повний текст рішення складено 02.11.2010р.