Рішення № 12014654, 29.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.10 Справа№ 21/69 (10)

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гудвін”, м. Львів

про стягнення 91755,59 грн.

Суддя Чорній Л.З.

При секретарі М. Фарина

Представники сторін

Від позивача: ОСОБА_2 представник

Від відповідача: не зявився

Судом розяснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гудвін”, м. Львів про стягнення 91755,59 грн. боргу з яких 81400 грн. складає основна сума боргу, 1506,60 грн.- інфляційні, 1185, 05 грн.- 3% річних та 7663,94 грн. пеня.

Ухвалою суду від 30.08.2010 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.09.2010 року. Ухвалою суду від 28.09.10р . у звязку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 19.10.10 р. Ухвалою суду від 19.10.10 р. у звязку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 29.10.10 р.

28.10.10 р. представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, подав суду заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 81400,00 грн. основного боргу, 896,52 грн. 3% річних, 5507, 33 грн. пені.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, подав відзив на позовну заяву від 19.10.2010 р., проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

17.12.2009 р. між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ „Гудвін” укладено договір суборенди №1 нежитлового приміщення першого поверху та підвальних приміщень загальною площею 93,8 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1, а також договір суборенди №2 нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 18,9 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_2. . Згідно п.1.1. договору №1 орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху та підвальні приміщення, загальною площею 93,8 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1.

Згідно п. 1.1 договору орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 18,9 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_2.

На підставі укладених договорів 17.12.2009 р. сторони підписали акт прийому-передачі нежитлових приміщень, зазначених в договорах.

Згідно п.4.1 договору №1 та №2 відповідач зобовязався щомісячно до 5-го числа поточного місяця сплачувати орендну плату відповідно:

-до договору №1 21600 грн. щомісячно за всю орендовану площу.

-до договору №2 18900 грн. щомісячно за всю орендовану площу.

Проте всупереч умов договору відповідач взяті на себе зобовязання виконав частково в результаті чого виникла заборгованість по орендній платі відповідача перед позивачем на суму 81400 грн. (43600 грн. заборгованість по договору №1- січень-березень 2010 р.; 37800 грн. заборгованість по договору №2 січень-лютий 2010 р.).

Згідно п.4.2 у разі несвоєчасної оплати суборендної плати суборендар перераховує на користь орендаря, крім суборендної плати, пеню в розмірі 3% від суми місячної суборендної плати, сплаченої суборендарем за останній повний місяць суборенди, за кожен день прострочення розрахунків з 10-го числа поточного місяця.

Враховуючи наведене, згідно заяви позивача про уточнення позовних вимог, відповідачу нараховано пеню в розмірі 5507,33 грн.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку з наведеним позивачем, згідно позовної заяви нараховано 1506,60 грн. інфляційних та 1185,05 грн. 3% річних. Проте, згідно заяви про уточнення позовних вимог позивачем перераховано 3% річних і згідно розрахунку станом на 28.10.10 р. 3% річних становить 896,52 грн. Що стосується інфляційних втрат, то відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, поданої позивачем в судовому засіданні, інфляційні втрати позивач не заявляє до стягнення. Відповідно в цій частині провадження у справі слід припинити.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов'язання у встановлений строк не виконав. Заборгованість в сумі 87803,85 грн. доведено позивачем в судовому засідані та підтверджується первинними документами.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526,610,611,612, Цивільного кодексу України, ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. В частині стягнення 1506,60 грн. інфляційних втрат провадження у справі припинити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гудвін” (79040, м. Львів, вул. Патона, 2/4-а; р/р 26003301366858 в Філії відділення Промінвестбанку м. Львова; МФО 325105; Код ЄДРПОУ 31805328) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; р/р НОМЕР_2 в АКІБ Укрсиббанк в м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 81 400 грн. 00 коп. основного боргу, 5507 грн. 33 коп. пені, 896 грн. 52 коп. 3% річних, 878 грн. 03 коп. - державного мита та 211 грн. 97 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Чорній Л.З.