Рішення № 12014443, 08.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" вересня 2010 р. Справа № 21/141-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр аграрних технологій», Київська обл., м. Васильків

про стягнення 203242,62 гривень

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Панченко Н.О. (директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі-ДК «ТД «Укргазвидобування»/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр аграрних технологій»(далі-ТОВ «Український центр аграрних технологій»/відповідач) про стягнення 203242,62 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору №УГВ11884/22-09 від 30.12.2009р.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2010р. порушено провадження у справі №21/141-10 та призначено справу до розгляду на 21.07.2010р.

21.07.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у даній справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкритого акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод».

У задоволенні зазначеного клопотанні у відповідності до 27 Господарського кодексу України судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

В судових засіданнях 21.07.2010р., 26.07.2010р., 16.08.2010р., 18.08.2010р., 27.08.2010р., 01.09.2010р. та 03.09.2010р. оголошувалась перерва до 26.07.2010р., 16.08.2010р., 18.08.2010р., 27.08.2010р., 01.09.2010р., 03.09.2010р. та 08.09.2010р. відповідно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2010р. зустрічний позов ТОВ «Український центр аграрних технологій»до ДК «Укргазвидобування»про стягнення 3389019,06 грн. повернуто без розгляду.

В судовому засіданні 08.09.2010р. оголошено повний текст рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2009р. між ДК «ТД «Укргазвидобування»(далі-покупець) та ТОВ «Український центр аграрних технологій»(далі-продавець) укладено договір поставки №УГВ11884/22-09 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 3.1-3.4.1, 7.7 та 10.1 Договору передбачено, що продавець передає, а покупець приймає і оплачує продукцію, відповідно до специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною.

Умови постави товару, перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікаціях.

Обсяг постачання кожної окремої партії продукції визначається в рознорядках покупця (узгоджена до поставки партія продукції).

Дата поставки товару визначається згідно з умовами поставки, що вказані в специфікації.

Продавець повідомляє покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаження.

Відвантаження товару проводиться лише після отримання рознорядки покупця.

У разі невиконання продавцем взятих на себе зобов’язань у термін, зазначений у специфікаціях до даного договору, останній сплачує штраф у розмірі 8% від суми непоставленого згідно специфікації товару.

Договір набирає сили з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2009р., а в частині взаєморозрахунків –до його повного виконання.

Відповідно до специфікації №1 до Договору, сторони погодили, що постачальник зобов’язується поставити товар загальною вартістю 7200011,28 грн., з яких: колонні головки ОКК2М-21-168х245х324 у кількості 18 шт., загальною вартістю 3803291,28 грн. та колонні головки ОКК2М-35-168х245х324 у кількості 16 шт., загальною вартістю 3396720,00 грн. Термін постачання –січень-березень 2010р.

Як зазначає позивач, відповідач свої обов’язки за Договором в частині своєчасної поставки товару належним чином не виконав.

Так, на виконання умов Договору, у строки визначені у специфікації відповідачем поставлено лише товар загальною вартістю 4659478,56 грн., а саме: колонні головки ОКК2М-21-168х245х324 у кількості 11 шт., загальною вартістю 2324233,56 грн. та колонні головки ОКК2М-35-168х245х324 у кількості 11 шт., загальною вартістю 2335245,00 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах приймання-передачі товару №11 від 06.01.2010р. на суму 849180,00 грн., №6 від 03.03.2010р. на суму 424590,00 грн., №130 від 10.03.2010р. на суму 1270766,88 грн., №131 від 12.03.2010р. на суму 634882,92 грн., №364 від 26.03.2010р. на суму 1480058,76 грн. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Решту товару, загальною вартістю 2540532,72 грн., а саме: колонні головки ОКК2М-21-168х245х324 у кількості 7 шт., загальною вартістю 1479057,72 грн. та колонні головки ОКК2М-35-168х245х324 у кількості 5 шт., загальною вартістю 1061475,00 грн. відповідачем не поставлено.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасної поставки товару позивач просить суд стягнути з відповідача 203242,62 грн. штрафу, нарахованого у відповідності до п. 7.7 Договору на 2540532,72 грн. вартості недопоставленого товару.

Водночас, відповідач заперечує проти позову, посилаючись на відсутність його вини у не поставці товару оскільки невиконання зобов’язання сталось через прострочення кредитора (позивача), яке полягає у ненаданні останнім рознорядок на спірну кількість товару.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога є обґрунтованою виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що продавець передає, а покупець приймає і оплачує продукцію, відповідно до специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною.

Частиною 2 ст. 267 ГК України визначено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до специфікації №1 до Договору, термін постачання –січень-березень 2010р.

Судом встановлено, у зазначені терміни відповідачем поставлено товар загальною вартістю 4659478,56 грн., а саме: колонні головки ОКК2М-21-168х245х324 у кількості 11 шт., загальною вартістю 2324233,56 грн. та колонні головки ОКК2М-35-168х245х324 у кількості 11 шт., загальною вартістю 2335245,00 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах приймання-передачі товару №11 від 06.01.2010р. на суму 849180,00 грн., №6 від 03.03.2010р. на суму 424590,00 грн., №130 від 10.03.2010р. на суму 1270766,88 грн., №131 від 12.03.2010р. на суму 634882,92 грн., №364 від 26.03.2010р. на суму 1480058,76 грн. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, оскільки відповідач свої обов’язки за Договором в частині своєчасної поставки товару у повному обсязі належним чином не виконав, зазначений факт відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача у відповідності до п. 7.7 Договору 203242,62 грн. штрафу, нарахованого на 2540532,72 грн. вартості недопоставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.7 Договору у разі невиконання продавцем взятих на себе зобов’язань у термін, зазначений у специфікаціях до даного договору, останній сплачує штраф у розмірі 8% від суми непоставленого згідно специфікації товару.

Оскільки розмір штрафу, нарахованого позивачем відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, приписам Договору та є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 203242,62 грн. штрафу, нарахованого на 2540532,72 грн. вартості недопоставленого товару підлягає задоволенню.

Посилання ж відповідача на відсутність його вини у не поставці товару оскільки невиконання зобов’язання сталось через прострочення кредитора (позивача), яке полягає у ненаданні позивачем рознорядок на спірну кількість товару спростовується наступним.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктами 3.1-3.4.1 Договору передбачено, що умови постави товару, перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікаціях.

Обсяг постачання кожної окремої партії продукції визначається в рознорядках покупця (узгоджена до поставки партія продукції).

Дата поставки товару визначається згідно з умовами поставки, що вказані в специфікації.

Продавець повідомляє покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаження.

Відвантаження товару проводиться лише після отримання рознорядки покупця.

З приписів зазначених пунктів Договору вбачається, що сторони визначили, що поставка товару здійснюється відповідачем за умови надходження рознорядки від позивача, наданню якої передує наявність повідомлення від відповідача про готовність товару до відвантаження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2010р. у справі №19/3.

Приписами ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Втім, в матеріалах справи наявне лише повідомлення відповідача №27 від 01.03.2010р. про готовність до відвантаження товару загальною вартістю 3391713,00 грн., з яких: колонні головки ОКК2М-21-168х245х324 у кількості 11 шт., та колонні головки ОКК2М-35-168х245х324 у кількості 5 шт. Копія зазначеного повідомлення міститься в матеріалах справи.

На зазначену кількість товару позивачем надані відповідні рознорядки та здійснено поставу товару.

Доказів про повідомлення покупця та вантажоотримувача про готовність до відвантаження решти товару (колонні головки ОКК2М-21-168х245х324 у кількості 8 шт., та колонні головки ОКК2М-35-168х245х324 у кількості 11 шт.) у відповідності до п. 3.4 Договору відповідачем суду не надано.

Наданий же відповідачем лист №31 від 10.03.2010р. не може вважатись належним та допустимим доказом повідомлення про готовність до відвантаження решти товару, оскільки містить лише визначення вартості товару готового до відвантаження (2558532,72 грн.), без зазначення його найменування та кількості.

Відсутність зазначених повідомлень не породжує для позивача обов’язок надати рознорядки на решту товару.

За таких обставин, ненадання позивачем рознорядок на решту непоставленого товару, в тому числі і вартістю 2540532,72 грн., зумовлено простроченням боржника, яке полягає у ненаданні останнім протягом строку дії Договору повідомлень про готовність до відвантаження решти товару за Договором, що спростовує посилання відповідача на відсутність його вини у неналежному виконанні умов Договору.

При винесенні даного рішення судом також враховано, що відсутність у Договорі посилань на обов’язкову письмову форму повідомлень про готовність до відвантаження товару, у відповідності до ст. 33 ГПК України не спростовує обов’язку відповідача довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 560, 612, 614 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 265, 267 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр аграрних технологій»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 72, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33018774) на користь Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30019775) 203242 (двісті три тисячі двісті сорок дві) грн. 62 коп. штрафу, 2032 (дві тисячі тридцять дві) грн. 42 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                              В.А. Ярема