Рішення № 12013793, 18.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2010 р. Справа № 14/135-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Заєць О. М. (довіреність б/н від 26.05.2010 р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рамірент Україна”, м. Київ

до Фізичної - особи підприємця ОСОБА_3, смт Ворзель

про стягнення 25 943, 36 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Рамірент Україна” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 25943, 36 грн. (14 067, 52 грн. основна заборгованість, 6 703, 48 грн. інфляційні збитки, 1 130, 25 грн. пеня, 1235, 21 грн. 3 % річних, 2817, 90 грн. штраф).

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі орендної плати за користування орендним обладнанням згідно договору оренди обладнання № 19/021-07 Б від 19.02.2007 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2010 р. порушено провадження у справі № 14/135-10 за позовом ТОВ „Рамірент Україна” до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 25943, 36 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 04.08.2010 р.

04.08.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 18.08.2010 р.

18.08.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву б/н від 18.08.2010 р. про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь основну заборгованість у розмірі 14067, 52 грн., штраф та інфляційні збитки, вказані в позовній заяві. В даній заяві позивач відмовився від стягнення з відповідача 3 % річних та пені, що вказані в позовній заяві та розрахунку штрафних санкцій до позовної заяви. Також в даному судовому засіданні позивач надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог

Заява б/н від 18.08.2010 р. позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

18.08.2010 р. представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву, письмові пояснення, заяви, клопотання та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.02.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди обладнання № 19/021-07 Б, згідно умов п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування будівельне обладнання, яке є обєктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування обладнання, яке передається орендарю за цим договором, його комплектність (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в акті прийому-передачі.

Згідно п. 6.1. договору орендар сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому передачі-обладнання в оренду згідно п. 3.2. договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю згідно п. 5.10. договору.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що орендна плата нараховується на основі тарифу орендодавця за добу або місяць оренди обладнання, та вказується в акті прийому-передачі, який підписується сторонами договору.

Пунктом 6.6. договору передбачено, що період розрахунків орендаря становить:

6.6.1. якщо строк оренди складає менше місяця, - орендна плата вноситься попередньо, але не пізніше дня, наступного за останнім днем оренди, визначеним в акті повернення обладнання.

6.6.2. якщо строк оренди складає більше місяця, орендна плата вноситься за кожний календарний місяць, на протязі 10 днів наступного місяця, з урахуванням індексу інфляції гривні.

Згідно п. 15.1. договору термін дії даного договору становить з дати його укладання до 31.12.2007 р.

На виконання умов договору позивачем 12.06.2007 р. та 13.06.2007 р. було передано в користування відповідачу будівельне обладнання, що підтверджується актом прийому-передачі № 000003681 від 13.06.2007 р. (відновна вартість обладнання трамбовка Dynapac LF 140 - 13500, 00 грн. та вартість оренди за добу 238, 50 грн.) та довіреністю від 20.02.2007 р., виданою відповідачем на представника гр. ОСОБА_4, та актом прийому-передачі № 000003676 від 12.06.2007 р. (відновна вартість обладнання - віброрейка Belle Easy Screed 200 - 20000, 00 грн. та вартість оренди за добу 198, 00 грн. та затирочна машина BG 49GS диам. ротора 1140 мм 40000, 00 грн. та вартість оренди за добу 216, 00 грн.) та довіреністю від 20.02.2007 р., виданою відповідачем на представника гр. ОСОБА_4

22.06.2007 р. відповідач повернув позивачу частину будівельного обладнання, а саме трамбовку Dynapac LF 140, що підтверджується актом повернення № 010000252 від 22.06.2007 р.

Таким чином, трамбовкою Dynapac LF 140 орендар користувався з 13.06.2007 р. по 22.06.2007 р. 9 днів.

25.07.2007 р. відповідач повернув позивачу другу частину будівельного обладнання, а саме віброрейку Belle Easy Screed 200 та затирочну машину BG 49GS, що підтверджується актом повернення № 010000354 від 25.07.2007 р.

Таким чином, віброрейкою Belle Easy Screed 200 та затирочною машиною BG 49GS відповідач користувався з 12.06.2007 р. по 25.07.2007 р. 43 дні.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобовязання щодо передачі в користування орендованого будівельного обладнання, а відповідач не повністю виконав свої зобовязання щодо оплати за користування даним орендованим обладнанням, оскільки відповідачем не були здійснені орендні платежі в повному обсязі, що підтверджується відповідними банківськими виписками з рахунку позивача та матеріалами справи.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк та станом на момент розгляду справи відповідач не виконав у повному обсязі обовязок щодо оплати орендної плати за користування орендованим обладнанням і його заборгованість перед позивачем складає 14 067, 52 грн., що підтверджується актом прийому-передачі № 000003681 від 13.06.2007 р., актом прийому-передачі № 000003676 від 12.06.2007 р., актом повернення № 010000252 від 22.06.2007 р., актом повернення № 010000354 від 25.07.2007 р., рахунком-фактурою № 00001673 від 22.06.2007 р., рахунком-фактурою № 00001676 від 30.06.2007 р., рахунком-фактурою № 00001675 від 25.07.2007 р., відповідними банківськими виписками з рахунку позивача, наявними в матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 14 067, 52 грн. за договором оренди обладнання № 19/021-07Б від 19.02.2007 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як було зазначено вище, відповідно до заяви б/н від 18.08.2010 р. про уточнення позовних вимог позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та 3 % річних у повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд розяснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представника сторони.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо така дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову в частині позовних вимог про стягнення із відповідача пені та 3 % річних не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів. Отже, провадження у справі в частині стягнення із відповідача пені у розмірі 1 130, 25 грн. та 3 % річних у розмірі 1235, 21 грн. підлягає припиненню.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором оренди обладнання № 19/021-07Б від 19.02.2007 р. у розмірі 2 817, 90 грн. у відповідності до виконаних ним розрахунків.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 9.1.1. договору оренди обладнання № 19/021-07 Б від 19.02.2007 р. передбачено, що за порушення строків сплати орендної плати орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 20 % від простроченої суми.

Розрахунок штрафу, виконаний позивачем, є вірним, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу за договором оренди у розмірі 2 817, 90 грн.

Також позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки за період прострочення відповідачем виконання зобовязання по оплаті орендних платежів згідно договору оренди обладнання № 19/021-07Б від 19.02.2007 р. у розмірі 6 703, 48 грн. згідно виконаних ним розрахунків.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості наступний:

- період заборгованості - з 01.07.2007 р. по 31.05.2010 р., сума заборгованості 1669, 50 грн., середній індекс інфляції 1, 595.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.07.2007 - 31.05.20101669.51.595993.352662.85

1669, 50 грн. х 1, 595 = 2662, 85 грн.; 2662, 85 грн. - 1669, 50 грн. = 993, 35 грн.

- період заборгованості - з 01.07.2007 р. по 31.05.2010 р., сума заборгованості 5382, 00 грн., середній індекс інфляції 1, 595.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.07.2007 - 31.05.20105382.001.5953202.298584.29

5382, 00 грн. х 1, 595 = 8584, 29 грн.; 8584, 29 грн. - 5382, 00 грн. = 3 202, 29 грн.

- період заборгованості - з 01.08.2007 р. по 31.05.2010 р., сума заборгованості 7038, 00 грн., середній індекс інфляції 1, 573.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.08.2007 - 31.05.20107038.001.5734032.7711070.77

7038, 00 грн. х 1, 573 = 11070, 77 грн.; 11070, 77 грн. - 7038, 00 грн. = 4 032, 77 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми заборгованості за договором становить 8228, 41 грн. ( 993, 35 грн. + 3202, 29 грн. + 4032, 77 грн.).

Оскільки, розмір інфляційних збитків від суми заборгованості, на яку претендує позивач, є меншою ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості у розмірі 6703, 48 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості, штрафу та інфляційних збитків підлягають задоволенню у повному обсязі, а в частині позовних вимог про стягнення із відповідача пені і 3 % річних провадження у справі підлягає припиненню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 78, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов в частині стягнення з Фізичної - особи підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рамірент Україна” основної заборгованості, штрафу та інфляційних збитків задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної - особи підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рамірент Україна” (ідентифікаційний код 32664239) 14 067 (чотирнадцять тисяч шістдесят сім) грн. 52 (пятдесят дві) коп. заборгованості, 2817 (дві тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 90 (девяносто) коп. штрафу, 6 703 (шість тисяч сімсот три) грн. 48 (сорок вісім) коп. інфляційних збитків та судові витрати 235 (двісті тридцять пять) грн. 89 (вісімдесят девять) коп. державного мита і 214 (двісті чотирнадцять) грн. 76 (сімдесят шість) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю „Рамірент Україна” від позову в частині стягнення з Фізичної - особи підприємця ОСОБА_3 пені у розмірі 1130, 25 грн. та 3 % річних у розмірі 1235, 21 грн. і припинити провадження у справі у цій частині.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

27 серпня 2010 р.