Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 41/33617.09.10 Справа №41/33617.09.2010 року
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Очаківстройкредит»
доМіністерства оборони України
простягнення 4646631, 28 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Шморгун Н.В. –дов. № б/н від 22.07.2010 року;
від відповідача: Павлов С.О. –дов. № 220/10/д від 11.01.2010 року;
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Очаківстройкредит»звернулося в Господарський суд Миколаївської області з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 4646631, 28 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, оплата яких передбачених пунктом 2.2 Договору купівлі –продажу № 303/5/202 від 24.11.2008 року.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.06.2010 року позовну заяву на підставі ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України направлено за підсудністю до Господарського суду м. Києва.
За резолюцією Голови господарського суду м. Києва від 09.07.2010 року позовну заяву було передано для розгляду судді Спичаку О.М.
Ухвалою від 13.07.2010 року розгляд справи було призначено на 26.07.2010 року.
В судовому засіданні 26.07.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 03.09.2010 року.
В судовому засіданні 03.09.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 03.09.2010 року не з’явився, проте подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.
У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою від 03.09.2010 року розгляд справи було відкладено на 17.09.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2010 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 17.09.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якої просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Крім того, в судовому засіданні 17.09.2010 року представник відовідача подав клопотання, згідно з яким просив суд зупинити провадження по даній справі у зв’язку з подачею Міністерством оборони України позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківстройкредит»про визнання недійсним Договорів.
Суд розглянув та відхилив вищезазначене клопотання, так як відповідач не надав суду ухвали про порушення провадження за вказаним позовом.
Крім того, позивач в позовній заяві просив суд накласти арешт на грошову суму 4646631,28 грн., яка знаходиться на розрахункових рахунках Міністерства оборони України.
Проаналізувавши доводи позивача, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 17.09.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
24 листопада 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Очаківстройкредит»та Міністерством оборони України був підписаний договір купівлі –продажу № 303/5/202, який є нікчемним в силу статтей 219 та 657 ЦК України, так як договір нотаріально не посвідчений.
В подальшому, 12 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Очаківстройкредит», іменоване надалі «Продавець»(позивач) та Міністерством оборони України, іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір купівлі –продажу (далі - Договір), який був нотаріально посвідчений 12.12.2008 року приватним нотаріусом (Тельпіш М.М.) Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області та зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 22.06.2009 року, відповідно до пункту 1.1 якого сторони узгодили, що продавець - передає у власність (продає), а Покупець - приймає у власність (купує) 63/100 (шістдесят три сотих) часток двоповерхового 16-ти квартирного житлового будинку, що складає 1103,3 (одна тисяча сто три цілих три десятих) квадратних метрів загальної площі, 664,70 (шістсот шістдесят чотири цілих сім десятих) квадратних метрів житлової площі, до складу яких входять: двокімнатна квартира № 1 загальною площею 52,00 (п'ятдесят два) квадратних метрів, житловою площею 30,10 (тридцять цілих одна десята) квадратних метрів; двокімнатна квартира № 2 загальною площею 60,90 (шістдесят цілих дев'ять десятих) квадратних метрів, житловою площею 35,30 (тридцять п'ять цілих три десятих) квадратних метрів; трикімнатна квартира № З загальною площею 78,70 (сімдесят вісім цілих сім десятих) квадратних метрів, житловою площею 40,00 (сорок) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 4 загальною площею 80,80 (вісімдесят цілих вісім десятих) квадратних метрів, житловою площею 54,50 (п'ятдесят чотири цілих п'ять десятих) квадратних метрів; двокімнатна квартира № 5 загальною площею 54,60 (п'ятдесят чотири цілих шість десятих) квадратних метри, житловою площею 31,70 (тридцять одна ціла сім десятих) квадратних метрів; двокімнатна квартира № 6 загальною площею 65,00 (шістдесят п'ять) квадратних метрів, житловою площею 38,00 (тридцять вісім) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 7 загальною площею 78,50 (сімдесят вісім цілих п'ять десятих) квадратних метрів, житловою площею 40,40 (сорок цілих чотири десятих) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 8 загальною площею 82,80 (вісімдесят дві цілих вісім десятих) квадратних метрів, житловою площею 55,90 (п'ятдесят п'ять цілих дев'ять десятих) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 9 загальною площею 71.00 (сімдесят один) квадратний метр, житловою площею 43,00 (сорок три) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 10 загальною площею 79,70 (сімдесят дев'ять цілих сім десятих) квадратних метрів, житловою площею 49,50 (сорок дев'ять цілих п'ять десятих) квадратних метрів; двокімнатна квартира № 11 загальною площею 51,30 (п'ятдесят одна ціла три десятих) квадратних метрів, житловою площею 29,80 (двадцять дев'ять цілих вісім десятих) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 12 загальною площею 71,90 (сімдесят одна ціла дев'ять десятих) квадратних метрів, житловою площею 44,90 (сорок чотири цілих дев'ять десятих) квадратних метрів; чотирьохкімнатна квартира № 13 загальною площею 88,00 (вісімдесят вісім) квадратних метрів, житловою площею 56,60 (п'ятдесят шість цілих шість десятих) квадратних метрів; однокімнатна квартира № 14 загальною площею 44,50 (сорок чотири цілих п'ять десятих) квадратних метрів, житловою площею 23,10 (двадцять три цілих одна десята) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 15 загальною площею 70,80 (сімдесят цілих вісім десятих) квадратних метрів, житловою площею 45,60 (сорок п'ять цілих шість десятих) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 16 загальною площею 72,80 (сімдесят дві цілих вісім десятих) квадратних метрів, житловою площею 46,30 (сорок шість цілих три десятих) квадратних метрів, надалі за договором - нерухоме майно, що розташоване за адресою: місто Очаків, Миколаївська область, вулиця Ольвійська, будинок № 14 (чотирнадцять).
В цілому житловий комплекс має загальну площу 1742, 00 (одна тисяча сімсот сорок два) квадратних метрів, житлову площу 664,70 (шістсот шістдесят чотири цілих сім десятих) квадратних метрів, складається з позначених на плані: І-VII - підвал площею 474,50 (чотириста сімдесят чотири цілих п'ять десятих) квадратних метрів, 1-13 - службові площею 164,20 (сто шістдесят чотири цілих дві десятих) квадратних метрів, двокімнатна квартира № 1 загальною площею 52,00 (п'ятдесят два) квадратних метрів, житловою площею 30,10 (тридцять цілих одна десята) квадратних метрів; двокімнатна квартира № 2 загальною площею 60,90 (шістдесят цілих дев'ять десятих) квадратних метрів, житловою площею 35,30 (тридцять п'ять цілих три десятих) квадратних метрів; трикімнатна квартира № З загальною площею 78,70 (сімдесят вісім цілих сім десятих) квадратних метрів, житловою площею 40,00 (сорок) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 4 загальною площею 80,80 (вісімдесят цілих вісім десятих) квадратних метрів, житловою площею 54,50 (п'ятдесят чотири цілих п'ять десятих) квадратних метрів; двокімнатна квартира № 5 загальною площею 54,60 (п'ятдесят чотири цілих шість десятих) квадратних метри, житловою площею 31,70 (тридцять одна ціла сім десятих) квадратних метрів; двокімнатна квартира № 6 загальною площею 65,00 (шістдесят п'ять) квадратних метрів, житловою площею 38,00 (тридцять вісім) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 7 загальною площею 78,50 (сімдесят вісім цілих п'ять десятих) квадратних метрів, житловою площею 40,40 (сорок цілих чотири десятих) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 8 загальною площею 82,80 (вісімдесят дві цілих вісім десятих) квадратних метрів, житловою площею 55,90 (п'ятдесят п'ять цілих дев'ять десятих) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 9 загальною площею 71,00 (сімдесят один) квадратний метр, житловою площею 43,00 (сорок три) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 10 загальною площею 79,70 (сімдесят дев'ять цілих сім десятих) квадратних метрів, житловою площею 49,50 (сорок дев'ять цілих п'ять десятих) квадратних метрів; двокімнатна квартира № 11 загальною площею 51,30 (п'ятдесят одна ціла три десятих) квадратних метрів, житловою площею 29,80 (двадцять дев'ять цілих вісім десятих) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 12 загальною площею 71,90 (сімдесят одна ціла дев'ять десятих) квадратних метрів, житловою площею 44,90 (сорок чотири цілих дев'ять десятих) квадратних метрів; чотирьохкімнатна квартира № 13 загальною площею 88,00 (вісімдесят вісім) квадратних метрів, житловою площею 56,60 (п'ятдесят шість цілих шість десятих) квадратних метрів; однокімнатна квартира № 14 загальною площею 44,50 (сорок чотири цілих п'ять десятих) квадратних метрів, житловою площею 23,10 (двадцять три цілих одна десята) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 15 загальною площею 70,80 (сімдесят цілих вісім десятих) квадратних метрів, житловою площею 45,60 (сорок п'ять цілих шість десятих) квадратних метрів; трикімнатна квартира № 16 загальною площею 72,80 (сімдесят дві цілих вісім десятих) квадратних метрів, житловою площею 46,30 (сорок шість цілих три десятих) квадратних метрів.
Відповідно до пункту 2.2 Договору оплата здійснюється після підписання акту прийому-передачі нерухомого майна, шляхом перерахування вищевказаної суми Покупцем на рахунок Продавця таким чином: 1) 90% (дев'яносто відсотків) від ціни даного Договору (4821421,00 грн.) в сумі 4339278,90 (чотири мільйони триста тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят вісім гривень 90 копійок), в т.ч. ПДВ - 723213,15 (сімсот двадцять три тисячі двісті тринадцять гривень 15 копійок), —у тридцятиденний термін з дати підписання даного Договору та Акту прийому-передачі; 2) 10% (десять відсотків) від ціни даного Договору (4821421,00 грн.) в сумі 482142,10 (чотириста вісімдесят дві тисячі сто сорок дві гривні 10 копійок), в т.ч. ПДВ - 80357,02 (вісімдесят тисяч триста п'ятдесят сім гривень 02 копійки)—протягом п'яти робочих днів з дати підписання Акту прийому-передачі правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв 16 (шістнадцять) квартир у житловому будинку за адресою: Миколаївська обл., м. Очаків, вул. Ольвійська, 14, загальною площею –1103,30 мІ, житловою площею –664,70 мІ на загальну суму 4821421,00 грн., що засвідчується актом прийому –передачі від 24.11.2008 року.
В свою чергу, відповідач в порушення умов Договору перерахував на розрахунковий рахунок позивача за період з 19.06.2009 року по 30.12.2009 року 3435501,22 грн., що засвідчується банківськими виписками від 19 червня 2009 року на суму 500000,00 грн., від 28 вересня 2009 року на суму 150000,00 грн., від 14 жовтня 2009 року на суму 350000,00 грн., від 22 жовтня 2009 року на суму 500000,00 грн., від 17 листопада 2009 року на суму 225000,00 грн., від 27 листопада 2009 року на суму 100000,00 грн., від 30 листопада 2009 року на суму 100000,00 грн., від 02 грудня 2009 року на суму 100000,00 грн., від 03 грудня 2009 року на суму 100000,00 грн., від 07 грудня 2009 року на суму 100000,00 грн., від 14 грудня 2009 року на суму 100000,00 грн., від 16 грудня 2009 року на суму 200000,00 грн., від 21 грудня 2009 року на суму 100000,00 грн., від 28 грудня 2009 року на суму 410501,22 грн., від 29 грудня 2009 року на суму 200000,00 грн., від 30 грудня 2009 року на суму 200000,00 грн., у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість на суму 903777,68 грн. –по першому платежу та 482142,10 грн. –по другому платежу.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 903777,68 грн.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 903777,68 грн.
Разом з тим строк сплати по другому платежу (10% від загальної вартості нерухомого майна) не настав, так як акт приймання –передачі правовстановлюючих документів на нерухоме майно у відповідності до пункту 2.2 Договору, що є підставою для сплати сторонами не підписано, правовстановлюючі документи на нерухоме майно знаходяться у позивача, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з пунктом 2.2 Договору оплата здійснюється після підписання акту прийому-передачі нерухомого майна, шляхом перерахування вищевказаної суми Покупцем на рахунок Продавця таким чином: 1) 90% (дев'яносто відсотків) від ціни даного Договору (4821421,00 грн.) в сумі 4339278,90 (чотири мільйони триста тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят вісім гривень 90 копійок), в т.ч. ПДВ - 723213,15 (сімсот двадцять три тисячі двісті тринадцять гривень 15 копійок), —у тридцятиденний термін з дати підписання даного Договору та Акту прийому-передачі; 2) 10% (десять відсотків) від ціни даного Договору (4821421,00 грн.) в сумі 482142,10 (чотириста вісімдесят дві тисячі сто сорок дві гривні 10 копійок), в т.ч. ПДВ - 80357,02 (вісімдесят тисяч триста п'ятдесят сім гривень 02 копійки)—протягом п'яти робочих днів з дати підписання Акту прийому-передачі правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 5.3 Договору якщо покупець прострочить строк, встановлений п. 3 даного Договору для сплати вартості нерухомого майна більше ніж на чотирнадцятиденний термін, він зобов’язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми.
Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 5.3 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 537450,61 грн., з яких пеня за прострочення першого платежу в сумі 483562,98 грн. за період з 19.06.2009 року по 19.06.2010 року та пеня за прострочення другого платежу в сумі 53887,63 грн. за період з 03.12.2009 року по 19.06.2010 року.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням вищенаведеного, нарахування пені за прострочення першого платежу повинно бути здійснено за період з 12.01.2009 року по 12.07.2009 року, разом з тим позивач нараховує пеню за період з 19.06.2009 року по 19.06.2010 року, а тому нарахування пені можливе за період з 19.06.2009 року по 12.07.2009 року.
Здійснивши перерахунок пені за прострочення сплати першого платежу з урахуванням пунктів 2.1, 5.3 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання та суми боргу, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення сплати першого платежу підлягають задоволенню частково в сумі 55538,06 грн., перерахунок якої здійснено за період з 19.06.2009 року по 12.07.2009 року.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 149059,59 грн., з якої за прострочення сплати першого платежу 3 % річних в сумі 141094,34 грн. за період з 12.01.2009 року по 21.06.2010 року та за прострочення сплати другого платежу в сумі 7965,25 грн. за період з 03.12.2009 року по 21.06.2010 року та інфляційні втрати в сумі 2574201,30 грн., з яких за прострочення сплати першого платежу 2552987,05 грн. за період з 01.01.2009 року по 30.04.2010 року та за прострочення сплати другого платежу в сумі 21214,25 грн. за період з 01.12.2009 року по 30.04.2010 року.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення сплати першого платежу, з урахуванням пункту 2.2 Договору, суми боргу та порядку розрахунків визначеного сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3 % підлягають задоволенню в сумі 121823,60 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 511554,69 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Крім того, слід зазначити, що позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення сплати другого платежу задоволенню не підлягають, так як строк сплати коштів у розмірі 10% від ціни даного Договору не настав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Міністерства оборони України (місцезнаходження: 03168, м. Київ, Солом’янський р –н, просп. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківстройкредит»(місцезнаходження: 57500, Миколаївська обл., м. Очаків, вул. Енгельса, 18, код ЄДРПОУ 34650799) 903 777 (дев’ятсот три тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 68 коп. - основного боргу, 55 538 (п’ятдесят п’ять тисяч п’ятсот тридцять вісім) грн. 06 коп. –пені, 511 554 (п’ятсот одинадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 69 коп. –інфляційних втрат, 121 823 (сто двадцять одну тисячу вісімсот двадцять три) грн. 60 коп. –3% річних, 15 926 (п'ятнадцять тисяч дев’ятсот двадцять шість) грн. 94 коп. - державного мита та 80 (вісімдесят) грн. 89 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
29.09.2010 року
Судове рішення № 12013696, Господарський суд м. Києва було прийнято 17.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 41/336. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: