Рішення № 120136612, 28.06.2024, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/20716/23

Провадження № 2/369/3162/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28.06.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

за участі секретаря судових засідань Соловюк В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У грудні2023року позивачзвернувся досуду звказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . За життя його мати не перебувала у зареєстрованому шлюбі. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із: квартири АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, площею 0,1000 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 0522210100:01:001:1339; земельної ділянки, площею 0,0465 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 0522210100:01:001:1408.

У передбачені строки позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до Вишневої державної нотаріальної контори Бучанського району Київської області, в наслідок чого 07.07.2020 року було відкрито спадкову справу №222/2022. Після смерті матері позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець першої черги за місце знаходження частини спадкового майна, зокрема квартири, до Вишневої державної нотаріальної контори Бучанського р-ну, Київської обл., а інших спадкоємців немає. Однак, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно, оскільки до спадкової справи не подано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , а оскільки остання постійно проживала в рф, неможливо підтвердити факт неприйняття іншими спадкоємцями її спадщини.

Просить визнати за ним право власності по спадкуванню за законом на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на квартиру зареєстровано у Державному реєстр речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Бучанської районної державної адміністрації Київської області Фещенко І.М. 23.11.2021 року, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 61831057 від 25.11.2021, загальною площею 33,7 кв.м , житловою площею 19,8 кв.м, яка належала його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, витребувано Вишневої державної нотаріальної контори Бучанського району Київської області належним чином засвідчену копію спадкової справи №222/2022.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання позивач не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені. Подав заяву про розгляд справи без участі позивача, у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав. Причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

Відповідно до вимог ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи..

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, розглянувши подані докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та які мають юридичне значення для вирішення справи по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Прозастосування нормцивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді справу судіпершої інстанції»від 12.06.2009№2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124Конституції України та статті 3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вм.МегінХанти-Манійськогоавтономного округу Югра,рф,померла ОСОБА_2 що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

На підставі ст.1261Цивільного кодексуУкраїни у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_2 є син, ОСОБА_1 .

Родинні відносини між спадкодавицею та ОСОБА_1 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Липовецького районного управіння юстиції Вінницької області

Інших спадкоємців судом не встановлено, позивачами не повідомлено.

Як визначено в ст.ст.1216-1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Разом з тим, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини (ч. 1 ст.1222 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1268Цивільного кодексуУкраїни спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її

Згідно з ч. 1 ст.1270Цивільного кодексуУкраїни для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності з ч. 2 ст.1220Цивільного кодексуУкраїни часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Судом було встановлено, що попри перебування у власності ОСОБА_2 вищевказаного майна на території України, сама вона померла в рф.

Слід зазначити, що іноземний елемент у спадкуванні може виражатися в одній з таких трьох ознак: 1) спадкодавець або спадкоємець є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; 2) спадщина знаходиться на території іноземної держави; 3) юридичний факт, який створює, змінює чи припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (наприклад, смерть спадкодавця на території іншої держави чи народження дитини, спадкові права якої захищалися до її народження в іншій державі, тощо).

За наявності хоча б однієї із вказаних ознак, до відносин спадкування будуть застосовуватися положення Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до ст.71Закону України«Про міжнароднеприватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає реєстрації в Україні - правом України.

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2023 №398/1796/20 зазначено, що спадкування права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України регулюється правом України. У випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна, тобто, в Україні; подання заяви про прийняття спадщини за законодавством російської федерації не звільняє спадкоємця від подання заяви про спадкування за місцем знаходження нерухомого майна, як це передбачено ст.71Закону України«Про міжнароднеприватне право» та ст. 1269 ЦК України; якщо спадкоємець не подав у визначений законом строк нотаріусу за місцем знаходження нерухомого майна заяву про прийняття спадщини, він не може вважатись таким, що прийняв спадщину. Спадкування права на нерухоме майно, розташованого за межами України, не свідчить про прийняття спадщини, яка знаходиться в Україні. Такий факт не має юридичного значення для успадкування іншої частини права не нерухоме майно, розташованого на території України, оскільки як міжнародним, так і національним законодавством задекларована незалежність та самостійність відповідних спадкових процесів. Обставини прийняття спадщини за кордоном можуть лише підтверджувати обізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця.

Таким чином, прийняття у спадщину нерухомого майна, що належало спадкодавцю, який помер на території іншої країни спадкоємцю необхідно подати відповідну заяву за місцем знаходження нерухомого майна, тобто в Україні та за законодавством місцезнаходження цього майна, законодавством України.

Судом було встановлено, що після смерті ОСОБА_2 позивач, який є її сином, протягом шести місяців звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець першої черги, згідно ст. 1261 ЦК України, за місцем знаходження частини спадкового майна, зокрема квартири, до Вишневої державної нотаріальної контори Бучанського р-ну, Київської обл., а інших спадкоємців які б подали заяву про прийняття спадщини в Україні не встановлено.

Судом було встановлено, що нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно, оскільки до спадкової справи не подано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , а оскільки остання постійно проживала в рф, неможливо підтвердити неприйняття спадкоємцями спадщини.

Натомість отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся в момент проживання в країні, яка наразі є територією країни-агресора, а медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті - відсутній.

Як визначено в п. 23 постанови ПленумуВерховного судуУкраїни «Просудову практикуу справахпро спадкування»від 30.05.2008№7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як визначено в ст.392ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач, а в сукупності, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданого позову.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,259,263-265,268,273,ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , (загальною площею 33,7 кв.м , житловою площею 19,8 кв.м, яка належала його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 28 червня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ