Рішення № 12013621, 16.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/31216.09.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київодоканал»

до Комунального підприємства «Поділ-Житло»

про стягнення 3510419, 11 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Ромась Д.М. –довіреність № 182 від 01.07.2010р., Федоренко Ю.В. –довіреність № 202 від 01.07.2010р.;

від відповідача: Каплуненко С.В. –довіреність № 296 від 16.11.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Поділ-Житло»про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 3510419, 11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на послуги з водопостачання та водовідведення № 03852/2-07 від 03.03.2004р. не оплатив надані йому позивачем послуги, заборгувавши позивачу 3315461,31 грн. за період з 01.12.2009 по 01.04.2010.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 3315461, 31 грн. - основного боргу, 116460, 98 грн. –інфляційних втрат, 10020,87 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –25500,00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 11.06.2010 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.06.2010.

25.06.2010 представник відповідача в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 09.07.2010р.

09.07.2010р. представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву в якому заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що позивачем безпідставно включено до розрахунку заборгованості послуги за постачання гарячої води, та відповідно розрахунок заборгованості здійснено невірно.

В судовому засіданні сторонами подано заяву про продовження строку розгляду справи та відкладено її розгляд до 09.09.2010р.

09.09.2010р. розгляд справи не відбувся у зв’язку з хворобою судді Якименко М.М.

Ухвалою суду від 10.09.2010р. розгляд справи призначено на 16.09.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2010р. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.09.2010р. позовні вимоги визнав частково.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.09.2010 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2004 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір на послуги з водопостачання та водовідведення № 03852/2-07.

Відповідно пп. 1.1, 1.4, 2.1. Договору позивач зобов'язався забезпечувати відповідача питною водою якість якої відповідає ГОСТ 2874-82 та приймати від нього каналізаційні стоки, а відповідач в свою чергу розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65 (надалі Правила користування №65), які були чинні на момент виникнення заборгованості, та втратили чинність 18.10.2008 р. у зв'язку із набуттям чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 р. № 190 (надалі Правила користування №190).

Кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем.

Сторони дійшли згоди, що позивач щомісячно направляє до банківської установи відповідача платіжні документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. У платіжних документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Відповідач сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг відповідачем здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору. Оплата вартості послуг здійснюється відповідачем щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний термін з дня направлення позивачем платіжного документу до банківської установи відповідача (п.п. 2.1 Договору). Згідно п. 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та ін. джерел водопостачання, згідно із показниками водо лічильника.

Пункт 2.2.5 Договору передбачає порядок узгодження розбіжностей з приводу незгоди відповідача з кількістю або вартості отриманих послуг. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг відповідач зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані позивача вважаються прийнятими відповідачем, відмова відповідача оплатити розрахунковий документ позивача вважатиметься безпідставною.

В ході судового розгляду справи, судом встановлено, позивач послуги згідно умов Договору виконав в повному обсязі в період з 01.12.2009 по 01.04.2010, надавши відповідачу послуг на суму 10953549,31 грн. Відповідачем заперечень та доказів на підтвердження протилежного не надано.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього за період з 01.12.2009 по 01.04.2010 виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 3315461,31 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 116460,98 грн. –інфляційних втрат та 10020,87 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 116460,98 грн. –інфляційних втрат та 10020,87 грн. –3% річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Поділ-Житло»(04071, м. Київ, вул. Хорива, 36, код ЄДРПОУ 32557113) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 3315461 (три мільйона триста п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 31 коп. - основного боргу, 116460 (сто шістнадцять тисяч чотириста шістдесят) грн. 98 коп. –інфляційних втрат, 10020 (десять тисяч двадцять) грн. 87 коп. –3% річних, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко