Рішення № 12013334, 13.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/30813.09.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоПриватного будівельного підприємства «ЕТАЛОН-2В»

Простягнення 4492,25 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:          Півень Д.О. - дов. № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.10 р.

                              Гаркавенко С.В. –дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.10 р.

Іваненко І.П. –дов. № Д07/2010/06/25-2 від 25.06.10 р.

від відповідача:          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Приватного будівельного підприємства «ЕТАЛОН-2В»про стягнення 4087,43 грн. основного боргу, 135,30 грн. інфляційних нарахувань, 34,41 грн. трьох річних відсотків та 235,12 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 7560502 від 04.10.04 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді та додатками до нього.

Ухвалою суду від 14.07.10 р. було порушено провадження у справі № 37/308 та призначено її розгляд на 09.08.10 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 09.08.10 р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 14.07.10 р. та оригінали документів для огляду у судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви, зокрема, довідку з органів статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, з якої вбачається, що адресою відповідача є: 04205, м. Київ, проспект Оболонський, 23-А.

Представник відповідача у судове засідання 09.08.10 р. не з’явився, про час та місце судового засіданні був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 14.07.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/308 на 18.08.10 р.

У судовому засіданні 18.08.10 р. представник позивача надав суду докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу за вірною адресою, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 18.08.10 р. повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив про час та місце судового засіданні був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвал суду від 14.07.10 р. та 09.08.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/308 на 13.09.10 р.

У судовому засіданні 13.09.10 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду розрахунок основного боргу, з якого вбачається часткова сплата відповідачем суми основного боргу.

Представник відповідача у судове засідання 13.09.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 01030 1052587 3 від 27.08.10 р., згідно з яким відповідач ухвалу суду від 18.08.10 р. отримав 01.09.10 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Приватного будівельного підприємства «ЕТАЛОН-2В»(абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №7560502 від 04.10.04 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов’язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 7560502 від 04.10.04 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 7560502 від 04.10.04 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку –по 25 число поточного місяця, надання звіту в РВТ № 2 –не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 7560502 від 04.10.04 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору № 7560502 від 04.10.04 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 2 за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 406, розрахункова група, тел. 570-02-75, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Згідно з п. 2 вищевказаного додатку, абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно з законом України «Про заставу», як засіб гарантії сплати теплової енергії, що споживається.

Пунктом 3 додатку № 4 до договору № 7560502 від 04.10.04 р. визначено, що якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, то при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; а у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду –сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з січня 2010 р. до березня 2010 р. та відомості обліку споживання теплової енергії Приватним будівельним підприємством «ЕТАЛОН-2В»за період з 25.12.09 р. до 25.01.10 р., з 26.01.10 р. до 22.02.10 р. та з 23.02.10 р. до 23.03.10 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.01.10 р. до 01.05.2010 р. становить 18803,79 грн.

Також позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов’язання за договором № 7560502 від 04.10.04 р., тоді як відповідач свої зобов’язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 12 000,00 грн., у зв’язку з чим станом на 01.05.10 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 4087,43 грн.

За таких обставин АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Приватного будівельного підприємства «ЕТАЛОН-2В»про стягнення 4087,43 грн. основного боргу, 135,30 грн. інфляційних нарахувань, 34,41 грн. трьох річних відсотків та 235,12 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 7560502 від 04.10.04 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 7560502 від 04.10.04 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

У судовому засіданні 13.09.10 р. представник відповідача повідомив суду про часткову сплату відповідачем суми основного боргу та надав розрахунок, з якого вбачається, що відповідачем 20 серпня 2010 р. було сплачено 1532,48 грн. в погашення суми боргу за договором № 7560502 від 04.10.04 р.

Оскільки зазначена оплата була здійснена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 1532,48 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 2554,95 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Приватного будівельного підприємства «ЕТАЛОН-2В»суми основного боргу за договором № 7560502 від 04.10.04 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді у розмірі 2554,95 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 135,30 грн. інфляційної складової боргу та 34,41 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 7560502 від 04.10.04 р. за період з 01.01.10 р. до 01.05.10 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов’язані із встановленням рівня інфляції у квітні 2010 р. на рівні 99,7 % .

У зв’язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з Приватного будівельного підприємства «ЕТАЛОН-2В»за період з 01.02.2010 р. до 01.05.2010 р. підлягають 123,04 грн. інфляційних нарахувань.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором № 7560502 від 04.10.04 р. станом на 01.05.10 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 34,41 грн. трьох відсотків річних.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить стягнути з відповідача 235,12 грн. пені за порушення грошового зобов’язання за договором № 7560502 від 04.10.04 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до пункту 7. додатку № 4 до договору № 7560502 від 04.10.04 р., абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня неналежне виконання грошового зобов’язання за договором № 7560502 від 04.10.04 р. становить 235,12 грн.

Таким чином, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Приватного будівельного підприємства «ЕТАЛОН-2В»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного будівельного підприємства «ЕТАЛОН-2В»(04205, м. Київ, проспект Оболонський, 23-А, код ЄДРПОУ 31486326) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 2 554 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 95 коп. основного боргу, 123 (сто двадцять три) грн. 04 коп. інфляційної складової боргу, 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. трьох річних процентів, 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 12 коп. пені, 101 (сто одну) грн. 72 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1532,48 грн. основного боргу припинити.

4.          В позовних вимогах про стягнення 12,26 грн. інфляційних нарахувань відмовити.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.          

           Суддя                                                                       Гавриловська І.О.