Рішення № 120125647, 01.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/36357/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіЛевчук О.А.,

за участю секретаряГур`євої К.І.

представника позивачаКлименко С.Ю.

представника відповідачаЛоскутова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.06.2023 року № 14571/15-32-24-04/3424808336, № 14572/15-32-24-04-/3424808336, № 14574/15-32-24-04/3424808336, № 14576/15-32-24-04/3424808336, № 14575/15-32-24-04/3424808336, № 14588/15-32-24-04/3424808336, № 14590/15-32-24-04/3424808336.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що акт перевірки, відповідно до п. 86.1, 86.4 ст. 86 ПК України після його підписання посадовою особою контролюючого органу для підпису платнику податків не надавався, чим порушено права платника податків, та що свідчить про порушення процедури оформлення результатів перевірки. При цьому, акт перевірки відправлений з м. Біляївка Одеської області, що не являється юридичною адресою ГУ ДПС, ні адресою позивача. Тобто, посадова особа діяла всупереч п. 86.4 ст. 86 ПКУ. Крім того, контролюючий орган не мав права проводити перевірку, оскільки ОСОБА_1 не отримував наказу про проведення перевірки та не був сповіщений про її проведення. Також, ОСОБА_1 не отримував листа ГУ ДПС в Одеській області від 12.04.2023 року. При цьому, 19.10.2018 року ОСОБА_1 було подано ліквідаційну податкову декларацію до контролюючого органу, відтак 19.10.2021 року сплинув законодавчо встановлений строк зберігання первинних документів, а тому висновок про порушення п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПКУ є абсолютно безпідставним та незаконним. Спірний акт перевірки не містить жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на інкриміновані ОСОБА_1 порушення податкового законодавства, зміст акту складається з декларування загальних норм законодавства та не містить жодних конкретних фактів порушення податкового законодавства з боку ОСОБА_1 , а тому висновки акту є необ`єктивними, хибними, надуманими та упередженими.

Представником відповідача Головного управління ДПС в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13 травня 2020 року № 591-ІХ, який набрав чинності 29 травня 2020 року, у розділі ХХ «Перехідні положення» ПК України розділ 1 доповнено пунктами 12 і 13, зокрема, п. 52-2, згідно якого на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу. В той же час, п. 102.9 ст.102 ПК України передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 р. № 2260-IX (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів. Отже, з урахуванням, що період проведення перевірки ОСОБА_1 з 01 січня 2017 р. по 21 вересня 2018р. (згідно Акту перевірки) то платник податків повинен мати первинні документи та надати їх на перевірку. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 документи не надано, про що складено акт. Фактично будь-які первинні документи платник податків не надавав на перевірку та відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення податкової звітності.

Ухвалою суду від 01 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 01 березня 2024 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06 березня 2024 року призначено судове засідання в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою власних технічних засобів учасників справи в підсистемі відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua/).

Ухвалою суду від 18 квітня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 28 травня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.10.2015 року ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

21.09.2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 25520060004016219 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .

10 квітня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області видано наказ № 2396-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , з 17 травня 2023 року тривалістю 5 робочих днів за період з 01.01.2017 року по 21.09.2018 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (а.с. 58).

11 квітня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області оформлено повідомлення про проведення з 17.05.2023 року документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2017 року по 21.09.2018 року, яке направлялось на адресу ОСОБА_1 та отримане 14.04.2023 року (а.с. 59-61).

12 квітня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області на ім`я ОСОБА_1 сформовано запит про надання документів, який направлявся на адресу ОСОБА_1 та отриманий 13.05.2023 року (а.с. 62-65).

30 травня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2017 року по 21 вересня 2018 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01 січня 2017 року по 21 вересня 2018 року № 14608/15-32-24-04/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення п.63.3 ст.63 (абз.4) V Податкового кодексу України, а саме: не повідомлення про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку; п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, в частині не надання до перевірки документів, що стосуються здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2017р. по 21.09.2018р.; п.177.2, п.177.4 , ст.177, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на 198 755,41 грн., а саме: за 2017 рік на 197 742,58 грн. та за 2018 рік на 1 012,83 грн.; пп.1.2, пп.1.4 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України №2755-VІ, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання з військового збору від підприємницької діяльності в сумі 16 562,95грн., а саме за 2017 рік 16 478,55грн, за 2018 рік 84,40грн.; ст.51, пп.«б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме: подання з недостовірними відомостями та з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 3-й кв. 2018р.; п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.187.1 ст.187, п.п.188.1 ст.188, п.п.194.1.1.пп.194.1. ст.194 Податкового Кодексу Українт, в наслідок чого донараховано податку на додану вартість за 2018 рік у сумі 5 987,74 грн.; пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.п.203.1 ст.203, п.п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, в результаті чого не надано податкові декларації з податку на додану вартість за 8 податкових періодів; п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. №265/95-ВР встановлено не проведення через реєстратори розрахункових операцій сум отриманого доходу в розмірі 36 190,83 грн. (а.с. 8-21).

Копія акту перевірки № 14608/15-32-24-04/3424808336 від 30.05.2023 року направлялась на адресу ОСОБА_1 та отримана 02.06.2023 року (а.с. 66-68).

21 червня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 14571/15-32-24-04/ НОМЕР_1 , яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340,00 грн. (а.с. 29, 83).

21 червня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 14572/15-32-24-04/ НОМЕР_1 , яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 30, 84).

21 червня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 14574/15-32-24-04/ НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 198755,41 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 49688,85 грн. (а.с. 31, 78).

21 червня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 14575/15-32-24-04/ НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 16562,95 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4140,74 грн. (а.с. 32, 79).

21 червня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 14576/15-32-24-04/ НОМЕР_1 , яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 33, 82).

21 червня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 14588/15-32-24-04/ НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 5987,74 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1496,94 грн. (а.с. 34, 81).

21 червня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 14590/15-32-24-04/ НОМЕР_1 , яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2720,00 грн. (а.с. 35, 80).

29 червня 2023 року від ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області надійшли заперечення до акту перевірки № 14608/15-32-24-04/ НОМЕР_1 від 30.05.2023 року, які рішенням від 06.07.2023 року № 31881/6/15-32-24-06 залишені без розгляду (а.с. 69-77).

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Абзацом 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Прикінцеві положення ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Абзацом третім підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Прикінцеві положення ПК України (в редакції на момент призначення та проведення спірної перевірки) передбачено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статею 42 статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що копія наказу від 10.04.2023 року № 2396-п та повідомлення від 11.04.2023 року № 196/15-32-24-04 були надіслані ОСОБА_1 за його адресою засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, та були отримані « 14.04», про що свідчить підпис, а також роздруківка відстеження поштового відправлення (а.с. 58-61).

В той же час, Головне управління ДПС в Одеській області не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать. Відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника.

При цьому, приписами п. 127 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, визначено, що користувач послуг поштового зв`язку має право: на одержання інформації про порядок і строк надання послуг поштового зв`язку; звернутися для захисту своїх прав як споживача до територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, а також до суду оскаржити неправомірні дії працівників поштового зв`язку в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження оскарження позивачем дій оператора поштового зв`язку, суду не надано.

Таким чином, доводи позивача про те, що контролюючий орган не мав права проводити перевірку, оскільки ОСОБА_1 не отримував наказу про проведення перевірки, запиту про надання документів та не був сповіщений про її проведення, є неспроможними та спростовуються зібраними по справі доказами.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що поштове відправлення відправлено з м. Біляївка Одеської області, що не являється юридичною адресою ГУ ДПС, ні адресою позивача, оскільки приписами чинного законодавства не встановлено обов`язку податкового органу здійснювати відправку поштової кореспонденції безпосередньо з юридичної адреси.

Отже, з урахуванням приписів ст. 78, 78 ПК України у податкового органу виникли підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОПП ОСОБА_1 .

З акту перевірки від 30 травня 2023 року № 14608/15-32-24-04/3424808336 вбачається, що під час проведення перевірки встановлено порушення ОСОБА_1 п.63.3 ст.63 (абз.4) V Податкового кодексу України, а саме: не повідомлення про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку; п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, в частині не надання до перевірки документів, що стосуються здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2017р. по 21.09.2018р.; п.177.2, п.177.4 , ст.177, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на 198 755,41 грн., а саме: за 2017 рік на 197 742,58 грн. та за 2018 рік на 1 012,83 грн.; пп.1.2, пп.1.4 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України №2755-VІ, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання з військового збору від підприємницької діяльності в сумі 16 562,95грн., а саме за 2017 рік 16 478,55грн, за 2018 рік 84,40грн.; ст.51, пп.«б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме: подання з недостовірними відомостями та з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 3-й кв. 2018р.; п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.187.1 ст.187, п.п.188.1 ст.188, п.п.194.1.1.пп.194.1. ст.194 Податкового Кодексу Українт, в наслідок чого донараховано податку на додану вартість за 2018 рік у сумі 5 987,74 грн.; пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.п.203.1 ст.203, п.п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, в результаті чого не надано податкові декларації з податку на додану вартість за 8 податкових періодів; п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. №265/95-ВР встановлено не проведення через реєстратори розрахункових операцій сум отриманого доходу в розмірі 36 190,83 грн. (а.с. 8-21).

При цьому, вказані висновки ґрунтуються на відомостях, що містяться в інформаційних базах даних АС «Податковий блок», облік платників, ЦБ ЄДРПОУ, відомостях, що відображені в податкових декларацію про майновий стан та доходи, даних щоденних звітів РРО, у зв`язку з ненаданням ОСОБА_1 документів, в тому числі книги обліку доходів та витрат, зареєстровану за місцем обліку платника податку, виписок, книг КОРО, видаткових-податкових накладних, чеків, згідно листа ГУ ДПС в Одеській області від 12.04.2023 року.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, п. 2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно п.п. 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка діє в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат протягом періоду, що перевірявся, визначався положеннями Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481 (далі - Порядок № 481) (чинний на дату виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Положення № 481 визначено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178. 6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Підпунктом 5) п. 6 Положення № 481 передбачено, що у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Згідно з пунктом 9 Положення № 481 дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Тобто, відповідно до встановленого для фізичної особи-підприємця порядку обліку доходів і витрат, для визначення об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб фізична особа - підприємець має встановити загальний оподатковуваний дохід звітного періоду та обсяг витрат, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності. При цьому, підставою для обчислення фізичною особою - підприємцем загального оподатковуваного доходу та витрат є дані Книги обліку доходів і витрат за умови наявності документів щодо походження товару та документального підтвердження здійснених витрат. Ці самі дані використовуються фізичною особою - підприємцем при заповненні податкової декларації про майновий стан та доходи.

При цьому, з урахуванням вищевикладених норм податкового законодавства слідує, що фізична особа-підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, відображає у складі доходу виручку у грошовій та негрошовій формі, при цьому до складу витрат має право включати витрати господарської діяльності, пов`язані з отриманням зазначеного доходу, за умови, що ці витрати пов`язані із реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг та підтверджені відповідними документами, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, платник податків зобов`язаний складати встановлені законодавством первинні документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування та податкових деклараціях. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами. Водночас обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 року по справі №820/5934/15.

Згідно ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

З матеріалів справи вбачається, що 12 квітня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області на ім`я ОСОБА_1 сформовано запит про надання документів, який направлявся на адресу ОСОБА_1 та отриманий 13.05.2023 року (а.с. 62-65).

Однак, будь-яких документів ані під час проведення перевірки, ані із запереченнями на акт перевірки ОСОБА_1 до контролюючого органу надано не було.

При цьому, відповідно до ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії). У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву. Передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

Згідно ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

За таких підстав, посилання позивача на те, що законодавчо встановлений строк зберігання первинних документів сплинув, є неспроможними.

Таким чином, ст. 44 ПКУ встановлено мінімальні терміни зберігання документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів - 1095 днів з дня подання податкової звітності, 2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов`язань контролюючими органами. Разом з тим, оскільки перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України, зупиняється, то строки зберігання документів на період дії карантину також продовжують.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Однак, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження спростування викладених у акті перевірки від 30 травня 2023 року № 14608/15-32-24-04/3424808336 порушень податкового законодавства, позивачем суду не надано.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 21.06.2023 року № 14571/15-32-24-04/3424808336, № 14572/15-32-24-04/3424808336, № 14574/15-32-24-04/3424808336, № 14576/15-32-24-04/3424808336, № 14575/15-32-24-04/3424808336, № 14588/15-32-24-04/3424808336, № 14590/15-32-24-04/3424808336, Головне управління ДПС в Одеській області діяло на підставі приписів Податкового кодексу України та у межах своїх повноважень.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.06.2023 року № 14571/15-32-24-04/3424808336, № 14572/15-32-24-04/3424808336, № 14574/15-32-24-04/3424808336, № 14576/15-32-24-04/3424808336, № 14575/15-32-24-04/3424808336, № 14588/15-32-24-04/3424808336, № 14590/15-32-24-04/3424808336, в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 01 липня 2024 року.

Суддя О.А. Левчук

.