Рішення № 120125553, 01.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/36857/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду через систему Електронний суд звернувся ОСОБА_2 , діючий на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), у якому, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07. 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 року та обмеження з 01.03.2022 та з 01.03.2023 року виплати нарахованої ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07. 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 року та обмеження з 01.03.2022 та з 01.03.2023 року виплати нарахованої ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром.

II. Позиція сторін.

На обґрунтування вказаних вимог представник позивача зазначає, що позивач є пенсіонером, якому призначена пенсія відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. Відповідно до постанови КМ України № 713 позивач з 01.07.2021 року має право на щомісячну доплату 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до ст.ст. 13, 21 і 36 Закону. На заяву представника Позивача від 13.12.2023 про виплату вказаної щомісячної доплати, Відповідач листом № 1500-0308-8/179843 від 20.12.2023 повідомив, що, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 по справі № 420/15229/23, ОСОБА_1 02.11.2023 проведено перерахунок пенсії, додавши до нього копії перерахунків та розрахунку на доплату пенсії. При цьому відповідач не повідомив про наявність, чи відсутність доплати до пенсії Позивача у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713. Проте, з аналізу наданих перерахунків пенсії позивачу стало відомо, що доплата до пенсії позивача у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713 відсутня, а нарахована на підставі рішення суду від 01.09.2023 по справі № 420/15229/23 пенсія виплачується з обмеженням максимальним розміром. Так з 01.04.2019 нараховано пенсію в розмірі 18634,05 грн, а до виплати 14970,0 грн, з 01.03.2022 нараховано 21326,76 грн, а до виплати 19340,0 грн, з 01.03.2023 нараховано 22890,39 грн, а до виплати 20930,0 грн, з 01.12.2023 нараховано 22890,39 грн, а виплачується 20930,0 грн. Вважаючи невиплату відповідачем доплати до пенсії Позивача у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713 та обмеження нарахованої пенсії максимальним розміром протиправними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач не скористався правом у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому ухвали суду від 01.01.2024 року про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву, примірник якої доставлено до електронного кабінету відповідача 01.01.2024 року, що підтверджується відповідною довідкою, наявної в матеріалах справи ( а.с. 22).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01.01.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Цією ж ухвалою, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, зокрема, протокол про перерахунок пенсії позивача, сформований 02.11.2023 року; докази вчинення або невчинення оскаржуваних дій з їх нормативно-правовим обґрунтуванням.

15.05.2024 року ухвалою суду позовну заяву в частині визнання протиправними дії та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплачувати за період з 01.07.2021 по 26.06.2023 р. ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум залишено без руху.

24.05.2024 року ухвалою суду позовні вимоги в частині визнання протиправними дії та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплачувати за період з 01.07.2021 по 26.06.2023 р., ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум залишено без розгляду.

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, що підтверджується перерахунками пенсії за пенсійною справою № 1501027199-Міноборони (а.с. 14).

20.12.2023 року ГУ ПФУ в Одеській області листом за вих.№ 1500-0308-8/179843 на адвокатський запит від 13.12.2023 року щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 повідомило, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 року по справі № 420/15229/23 року, 02.11.2023 року проведено перерахунок пенсії, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2023 року становить 20 930 грн. ( копії перерахунків та перерахунків на доплату пенсії додані до цього листа) (а.с.12 - зв.с.)

За даними КП «ДСС» рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 року по справі № 420/15229/23 року, яке набрало законної сили 03.10.2023 , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії позивачу виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці.

02.11.2023 року на підставі даного судового рішення ГУ ПФУ в Одеській області здійснені перерахунки пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № 1501027199-Міноборони, зокрема

- з 01.03.2022 року підсумок пенсії (з надбавками) складає 21326,79 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 19 340,00 грн. (а.с. 14)

- з 01.03.2023 року підсумок пенсії ( з надбавками) складає 22890,39 грн., з урахуванням максимального розміру- 20930,00 грн. ( а.с. 15 зв.)

Вважаючи дії відповідача щодо невиплати доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713 та обмеження нарахованої пенсії максимальним розміром протиправними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 01.01.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ), чинний на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. ( частина перша статті 1 цього Закону).

Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (стаття 10 Закону № 2262-ХІІ)

Заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій, врегульовані статтею 43 Закону № 2262-ХІІ.

Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. ( частина перша ст. 63 Закону № 2262-ХІІ )

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. ( частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ ).

VI. Оцінка суду.

З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями щодо проведення перерахунку раніше призначених пенсій, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.

Одним із спірних питань у даній справі є правомірність дій щодо не нарахування та не виплата позивачу щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 (далі - Постанова №713).

Як вбачається зі змісту позову, порушення вказаних прав позивач пов`язує зі здійсненням ГУ ПФУ перерахунку його пенсії на виконання рішення суду, під час якого протиправно припинено нарахування вказаної доплати, починаючи з 01.07.2021 року.

При цьому, ухвалою суду від 24.05.2024 року позовні вимоги у вказаній частині спірних правовідносин за період з 01.07.2021 по 26.06.2023 р. залишено без розгляду.

Вирішуючи дане спірне питання з інший частині позовних вимог, суд враховує наступне.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 р. № 713 ( далі Постанова № 713), якою установлено

- з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

- особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

- у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

- щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021 ( пункт 1 Постанови № 713)

- Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ. ( пункт 3 Постанови № 713)

З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.

Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 02.11.2023 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 року по справі № 420/15229/23 року пенсію позивача було перераховано з 01.04.2019 року.

При цьому, перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2023 року за пенсійною справою № 1501027199-Міноборони, здійсненого пенсійним органом на підставі вказаного судового рішення, не містить щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». (а.с. 15)

Оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ у листопаді 2023 року на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії відповідно до постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а, від 04 квітня 2023 року у справі № 380/25987/21, від 18 квітня 2023 року у справі № 560/6528/22, від 26 квітня 2023 року у справі №380/4510/2201 від 01 травня 2023 року у справі № 300/2963/22.

Суд зазначає, що протиправна бездіяльність - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Отже, суд вважає помилковою позицією позивача, що у даних спірних правовідносинах мали місце "протиправні дії", адже не нарахування та не виплата доплати до пенсії, передбаченої Постановою № 713 є саме протиправною бездіяльністю відповідача.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що в межах даних спірних правовідносин, відповідачем допущена протиправна бездіяльність у ненарахуванні та невиплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713.

З огляду на вказане та враховуючи, що права позивача на отримання доплати до пенсії відповідно до постанови № 713 порушені під час здійснення перерахунку його пенсії з 01.12.2023 року, а відтак належним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язати ГУ ПФУ поновити виплату позивачеві спірної доплати до пенсії в порядку та розмірах, визначених постановою №713, починаючи з 01.12.2023 року.

Щодо правомірності обмеження максимальним розміром пенсії позивача, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, суд враховує наступне.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Питання щодо застосування Закону №3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно Закону №2262-ХІІ, було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом (зокрема, постанови від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №348/190/17, від 05 лютого 2020 року у справі №815/357/18, від 16 квітня 2020 року у справі №620/1285/19, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 18 травня 2022 року у справі №380/12337/20, від 12 грудня 2022 року у справі №620/5701/20, від 04 липня 2023 року у справі №420/10528/21).

Верховний Суд неодноразово висловив позицію, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а саме з 20 грудня 2016 року по теперішній час, в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії, та будь-яких змін до Закону 2262-XII та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цього закону, щодо обмеження пенсії максимальним розміром протягом цього часу не вносилося.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Зважаючи на викладене, застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Як зазначалось вище, перерахунки пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 р., та з 01.03.2023 року, сформовані пенсійним органом 02.11.2023 року, здійснені на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду 01.09.2023 року по справі № 420/15229/23 року, проте нараховані розміри пенсії обмежені максимальним розміром, зокрема, з 01.03.2022 р. основний розмір пенсії ( з надбавками) складає в сумі 21326,79 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії 19 340,00 грн.; з 01.03.2023 р. основний розмір пенсії ( з надбавками) складає в сумі 22890,39 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії 20930,00 грн.

Тобто, пенсійним органом за результатами вказаних перерахунків пенсії позивача обмежив нараховані розміри пенсії в межах десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, визначені законами про державний бюджет України на 2021-2022 роки.

Так, відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.12.2021 становить 1934,00 грн, максимальний розмір пенсії з 01.12.2021 становить 19340,00 грн., Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.12.2022 становить 2093,00 грн, максимальний розмір пенсії з 01.12.2022 становить 20930,00 грн.

Відповідач жодних доказів на спростування чи підтвердження цього не надав.

Верховний Суд також неодноразово наголошував, що пенсійний орган свідомо ігнорує рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, яким безпосередньо надається оцінка неконституційності правових норм, якими обмежуються права осіб, звільнених з військової служби, щодо їх пенсійного забезпечення, зокрема визнається неконституційним обмеження розміру пенсій таких осіб.

Аналізуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення, якого встановлене Законом № 2262-ХІІ.

Статтею 9 КАС України перебачено що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки в межах даних спірних правовідносин права позивача порушені не виплатою пенсії без обмеження максимальним розміром, суд, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо обмеження позивачу з 01.03.2022 р. та 01.03.2023 р. пенсії максимальним розміром, перерахованої на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду 01.09.2023 року по справі № 420/15229/23 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити позивачу з 01.03.2022 року та 01.03.2023 року пенсію без обмеження максимальним розміром, перераховану на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду 01.09.2023 року по справі № 420/15229/23 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо заявлених представником позивача вимог в частині визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови, вказаної у відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 20.11.2023 року, у проведенні перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, то суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Листом від 20.12.2023 року за вих. № 1500-0308-8/179843 відповідач відповів на адвокатський запит від 13.12.2023 року № 234, який надійшов до ГУ ПФУ в Одеській області 14.12.2023 року щодо проведення перерахунку пенсії, надало копії перерахунку та розрахунку на доплату пенсії ОСОБА_1 та повідомило, що розмір пенсії ОСОБА_3 з 01.12.2023 становить 20 930,00 грн.

При цьому, матеріали справи не містять заяви представника позивача від 13.12.2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виплату пенсії без обмеження максимальним розміром.

Таким чином, відповідач не відмовляв позивачу у проведенні перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром.

При цьому, суд зазначає, що за відсутності рішення органу про перерахунок пенсії, чи відмову в перерахунку пенсії, суд не справі підміняти собою такий орган.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

VII. Висновок суду.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних дій та бездіяльності, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VIIІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській област (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити з 01.12.2023 року виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 в розмірі 2000,00 гривень.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01.03.2022 р. та 01.03.2023 р. пенсії максимальним розміром, перерахованої на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду 01.09.2023 року по справі № 420/15229/23 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2022 року та 01.03.2023 року пенсію без обмеження максимальним розміром, перераховану на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду 01.09.2023 року по справі № 420/15229/23 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна