Ухвала суду № 12012526, 15.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15.09.10№ 05-5- 57 / 10974 Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтосан"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийпромторг"

про визнання договорів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява вих. № б/н від 10.09.2010 р. підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Проте, заявником, всупереч вимог вищенаведених норм права, не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки в якості доказу сплати державного мита суду подано лише ксерокопію квитанції № 145.51.1 від 08.09.2010р., тоді як згідно вимог п. 14 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита" відповідні докази повинні подаватися до суду лише в оригіналах.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою треба розуміти матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до чинного законодавства України, дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення.

Заявник звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд визнати недійсними договори, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтосан" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кийпромторг", а саме:

- договір про переведення боргу № ПБ-10-02 від 12.04.2010р.;

- договір про переведення боргу від 12.04.2010р.;

- договір про переведення боргу № ПБ-10-01 від 12.04.2010р.;

- договір № 27-05-10/10/10/4 від 27.05.2010р.;

- договір № 26-03-10/10/2-3 від 26.03.2010р.;

- договір № 18-03-10/И від 18.03.2010р.

За змістом ч. 1 ст. 58 ГПК України, позивачу надається право в одній позовній заяві об’єднати кілька вимог за умови, якщо вони пов’язані або підставою виникнення, або поданими доказами.

Об’єднання в одній позовній заяві вимог, які ґрунтуються на 6 різних договорах значно ускладнить розгляд справи судом і буде перешкоджати встановленню обставин справ та оцінки наданих сторонами доказів.

Зважаючи на те, що при розгляді спору про визнання недійсними вищевказаних договорів, суду буде необхідно встановлювати правові наслідки недійсності кожного правочину окремо, обставини виконання кожного договору окремо, тощо, беручи до уваги те, що заявлені позовні вимоги не випливають з тих же фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги, які не зв'язані між собою підставою виникнення, чим порушено правила об'єднання вимог, суд дійшов висновку, що їх сумісний розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

п. 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Листом Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві від 23.06.2010р. вих. № 1021-4/4 суд повідомлено, що оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у справах, які розглядаються господарським судом міста Києва, повинна здійснюватись з 23.06.2010 р. на рахунок 31218264700001, одержувач - ГУ ДКУ у м. Києві, банк одержувача - ГУ ДКУ у м. Києві, МФО - 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код платежу - 22050003.

Проте, заявником, всупереч вимог вищенаведених норм права, не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі, оскільки в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суду подано лише ксерокопію квитанції № 145.51.4 від 08.09.2010р., тоді як згідно вимог Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N1258 відповідні докази повинні подаватися до суду лише в оригіналах. Крім того, як вбачається з вищезазначеної квитанції заявником невірно вказано отримувача платежу та його реквізити.

Відповідно до п. 4, 5, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України вищевикладені обставини є підставами для повернення позовної заяви без розгляду.

Після усунення зазначеного, на підставі приписів ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву може бути повторно подано до господарського суду.

Керуючись п. 4, 5, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           О.В. Гулевець