Рішення № 120125239, 01.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2083/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ до 28.12.2022 року. У грудні 2023 року позивачу стало відомо, що з 07.11.2015 по 31.10.2017 індексація грошового забезпечення не здійснювалась.

Також позивач зазначає, що на звернення позивача щодо виплати індексації відповідач фактично відмовив у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за спірний період.

Відповідачем до суду надано відзив, згідно якого відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача зазначає, що отримуваний позивачем дохід у період з 01.06.2016 по 30.11.2018 щомісячно перевищував прожитковий мінімум для працездатних осіб. Також представник відповідача зазначає, що у спірний період величина індексу споживчих цін не перевищувала встановлений законом поріг у 103 %.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що не відповідач у відзиві не спростовує тверджень позивача щодо того, що такий вид виплати грошового забезпечення повинен нараховуватись та виплачуватись, а отже не заперечує того, що позивач мав право на отримання індексації у період з 07.11.2015 по 31.10.2017.

Ухвалою суду від 08.02.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Національної Поліції в Одеській області з 07.11.2015 р. по 14.02.2019 р.

Наказом ГУНП в Одеській області від 28.12.2022 року № 1977 о/с позивач звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за станом здоров`я (через хворобу) з 28.12.2022 року. Вислуга років на день звільнення 22 роки 01 місяць 11 днів.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату індексації грошового забезпечення за період з 2015 по 2017 р.р.

Листом від 22.12.2023 року №14/К-771 Головне управління Національної поліції в Одеській області повідомила позивача про те, що індексація грошового забезпечення за період 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р. не нараховувалася та не виплачувалась. Керівництво УФЗБО ГУНП в Одеській області відповідно до листа начальника ДФЗБО НПУ від 26.06.2017 № 2517/29/2/01-2017 керувалося нормами статті 5 ЗУ № 1282-XII-1991, якою передбачено, що Порядок провадження індексації грошових доходів громадян визначається Кабінетом Міністрів України, згідно із законодавством, в даному випадку постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі Порядок № 1078-2003). До 18 жовтня 2017 року у Порядку № 1078-2003 була відсутня така категорія осіб, як поліцейські. Постановою КМУ від 18.10.2017 № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» до пункту 2 внесено зміни до Порядку № 1078-2003, а саме доповненням абзацу 5: після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Враховуючи вищевикладене, нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських було розпочато з листопада 2017 року з базовим місяцем листопад 2015 року, тобто після набрання чинності вищевказаної постанови.

Отже, судом встановлено, що індексація грошового забезпечення позивачу за спірний період не здійснювалась.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною п`ятою статті 94 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до абз.2 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно абз.4 частини першої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Приписи частини шостої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначають, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За правилами частини першої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 1 січня 2016 року - 103 відсотка).

Згідно частини другої статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням змін внесених постановою КМ України від 18 жовтня 2017 року №782 (далі Порядок №1078).

За приписами п.2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п.4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Згідно з пунктом 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Як вже було зазначено, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 1 січня 2016р. - 101 відсоток).

Згідно офіційного сайту Міністерства фінансів України, у спірний період величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у листопаді 2015 та у квітні 2016.

Фактично ДПП не заперечує право поліцейського на індексацію грошового забезпечення, але вважає, що таке право виникло лише з листопада 2017 року у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 18 жовтня 2017 року за №782.

Однак посилання відповідача на те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з 01 листопада 2017 року - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою №1078, після слова «військовослужбовців» доповнено словом «поліцейських», є неспроможними, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

В свою чергу, відсутність в нормативно-правовому акті певної категорії осіб, тобто наявність законодавчої прогалини, не може мати наслідком порушенням державою взятих на себе зобов`язань.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача порушено, тому воно підлягає відновленню в судовому порядку.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у відповідний період з 07.11.2015 року по 23.06.2016 року.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення з 07 листопада 2015 року по 23 червня 2016 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов`язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо доводів представника відповідача про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, суд зазначає, що ухвалою суду від 08.02.2024 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідачем не зазначено у відзиві на адміністративний позов інших доказів та обставин, які не досліджені судом при постановленні ухвали суду від 08.02.2024 року.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса: вул. Академіка Філатова, 15-а, м. Одеса, 65080)

Суддя П.П.Марин