Ухвала суду № 120124651, 01.07.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1206/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом щодо визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 19.04.2023 позов задоволено

13.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою, поданою на підставі статті 382 КАС України, про встановлення судового контролю у справі №340/1206/23.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що станом на день звернення відповідач не виконав рішення суду. Тому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати звіт про виконання рішення суду у справі.

У період з 13.06.2024 року по 28.06.2024 року суддя не здійснював правосуддя у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці, отже заява розглядається 01.07.2024 року.

Розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без виклику сторін, оскільки положення статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не встановлює обов`язку проводити судове засідання при розгляді таких категорій заяв.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Як наведено вище по тексту, у провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року задоволено позовні вимоги, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Кіровоградській області» від 13.01.2023 року №8298 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести позивачу з 01.12.2019 року перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Кіровоградській області» від 13.01.2023 року №8298 та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії.

Рішення суду набрало законної сили 19.05.2023 року.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено у статті 382 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 статті 382 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Висновки аналогічного характеру викладені у додатковій постанові Верховного Суду по справі № 235/7638/16-а від 31.07.2018.

З аналізу статті 382 КАС України також слідує, що подання такої заяви може бути ініційовано позивачем в процесі виконання судового рішення, оскільки зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення є заходом превентивного впливу на відповідача у справі, з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 10.02.2022р. у справі №160/13013/19: 1) обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.1291 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статей 14, 370 КАС України; згідно зі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права, п.68 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Піалопулос та інші проти Греції» якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс; 2) правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати; 3) зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком (постанова Верховного Суду від 13.05.2021р. у справі №9901/598/19); 4) за змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020р. у справі № 802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення; 5) за сформульованими у постанові Верховного Суду від 23.04.2020р. у справі №560/523/19 правовими позиціями, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи; 6) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Згідно з вимогами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право вільно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Отже, встановлення судом строку для надання звіту передбачено в разі не виконання судового рішення, з метою виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.

Положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У поданій заяві містяться відомості про хід виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії та виплатити її, а саме постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2023 року, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.02.2024 року, заява представника позивача від 12.06.2024 року про примусове виконання рішення.

Відтак, доказів, що станом на день звернення з цією заявою до суду, триває виконавче провадження, суду не надано.

Отже, позивачем не надано суду доказів, що державним виконавцем у даному конкретному випадку не були використані всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення із заявою в порядку статті 382 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України «Про виконавче провадження» першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

В той же час, суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься лист відповідача від 02.11.2023 року (а.с. 56), поданий органом виконавчої служби до суду в межах розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення. У листі відповідач вказав, що на виконання вищезазначеного судового рішення головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , сума доплати склала 186226,76 грн. Вказує, що виплата донарахованої суми перевищує бюджетні призначення на поточний рік та буде здійснена за умови відповідного фінансування та повідомив про виконання рішення, зазначивши, що виплата різниці пенсії буде проводитись у порядку черговості.

Як свідчать матеріали справи, інформацію про виконання даного рішення та про суму нарахованих, але не виплачених коштів (потребу) у розмірі 186233,76 грн. відповідачем було надано Пенсійному фонду України шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду по даній справі було включено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до Порядку погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду .

З наведеного видно, що вказаний лист не свідчить про ухилення відповідача від виконання рішення суду або його невиконання.

Навпаки, суд вважає, що згаданий лист доводить вчинення відповідачем заходів, спрямованих на виконання рішення суду по дані справі.

При цьому, ані рішення суду у справі №340/1206/23, ані обставини спірних правовідносин не дають жодних підстав для висновку про те, що рішення у справі №340/1206/23 підлягає виконанню суб`єктом владних повноважень першочергово відносно решти рішень судів в аналогічних чи подібних категоріях спорів, котрі набрали законної сили раніше від рішення суду у цій справі.

Тому суд відмічає, що нездійснення суб`єктом владних повноважень у даному конкретному випадку виплати боргу за рішенням суду у справі №340/1206/23 не є доказом умисного та свідомого невиконання судового рішення, оскільки відсутність фізичної змоги провести грошовий платіж через неотримання відповідних цільових асигнувань та через відсутність вільного обсягу фінансових ресурсів не може бути кваліфіковано у якості невиконання судового рішення без поважних причин. В той же час, як зазначалося вище, відповідачем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду.

За таких обставин, суд вважає недоведеними підстави для кваліфікації стану виконання управлінської функції пенсійним органом як виключного випадку для застосування процедури судового контролю за статті 382 КАС України.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007 р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010 р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994 р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008 р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії); вичерпно реалізував усі існуючі правові механізми зясування обєктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; інших джерел здобуття об`єктивних даних про обставини спірних правовідносин не знайшов.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Таким чином, суд не вбачає жодних ознак ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі, його свідомого невиконання протягом тривалого часу чи будь-яких інших підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Відтак, у задоволенні заяви про встановлення судового контролю належить відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року у адміністративній справі № 340/1206/23 - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО