Рішення № 12012440, 28.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 р. Справа № 17/86 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївський Плаза", вул.Скляренка, буд.5, м.Київ, 04073

до відповідача Приватного підприємства "Мистецький центр "Барви", вул.Шевченка, буд.31, м.Снятин, Івано-Франківської області, 78300

про стягнення 111813 грн. 03 коп., в тому числі 106377 грн.56 коп. боргу, 5435 грн. 47 коп. пені

за участі представників:

від позивача: Федорків О.Я. - представник (довіреність від 11.10.10)

від відповідача: Ванджурак Р.В. - представник (довіреність від 12.04.10)

встановив: подано позов про стягнення 111813 грн.03коп., в тому числі 106377 грн.56 коп. боргу, 5435 грн. 47 коп. пені.

Позивач підтримав позовні вимоги в розмірі визначеному позовною заявою та просить задовольнити позовні вимоги.

          Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на помилковість визначення позивачем суми боргу, нездійснення позивачем капітального ремонту та неврахування витрат на проведення капітального ремонту.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

          12.02.09 р. та 13.03.09 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Андріївський Плаза" та приватним підприємством "Мистецький центр "Барви", укладено договори суборенди нерухомого майна № 62 та № 65.

На виконання умов договорів позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 129,92 м2

- за договором №62 від 12.02.09 р. - площею 100, 8 м2;

- за договором №65 від 13.03.09 р. - площею 29, 12 м2.

Зазначені приміщення розташовані за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, 9-11 Б та перебувають в користуванні позивача на підставі договору оренди майна №1/Н-2008, укладеного 13.06.08 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛНЕТ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД".

Факт прийому-передачі в оренду нежитлових приміщень підтведжується актами прийому передачі від 16.02.09 р. та від 13.03.09 р., які підписані сторонами і є невід"ємними частинами договорів..

          Вказані об’єкти оренди використовуються орендарем (відповідачем) з метою здійснення господарської діяльності.

          Згідно п.п.1.4. договору вартість оренди одного кв.м за договором №62 від 12.02.09 р. становить 126 грн., тобто 10548 грн. за місяць, за договором №65 від 13.03.09 р. - 100 грн. за кв.м., тобто 2426 грн. 67 коп. за місяць.

          Відповідно до п. 3.2., 3.3. договорів усі суми належні до сплати позивачеві за договорами, повинні бути сплачені банківським переказом на рахунок позивача на підставі виставлених ним рахунків не пізніше 10 числа місяця, за який сплачується орендна плата.

          Однак, відповідач в порушення договірних зобов"язань не здійснював своєчасного та в повному розмірі внесення орендної плати за період з вересня 2009 р. - по березень 2010 р. (по договору № 62 від 12.02.09 р.) та за період з жовтня 2009 р. - по березень 2010 р. (по договору №65 від 13.03.09 р.) .

          Як вбачається з листування сторін (а.с. 26-28), договори № 62 від 12.02.09 р., №65 від 13.03.09 р. розірвані з 01.04.10 за взаємною згодою сторін.

          Проте, борг по орендній платі відповідачем не сплачений. Станом на день пред"явлення позову борг відповідача, який підлягає стягненню по двох договорах становить загальну суму 106377 грн. 56 коп., зокрема 17471 грн. 96 коп. по договору №65 від 13.03.09 р. та 88905 грн. 60 коп. по договору № 62 від 12.02.09 р.

          Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів, а відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          За договором найму (оренди) наймодавець, відповідно до ст. 759 ЦК України передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

          Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Заперечення відповідача не спростовують доводів позивача, оскільки відповідачем не подано доказів проведення капітального ремонту в орендованих приміщеннях саме приватним підприємством "Мистецький центр "Барви", як суборендарем за договорами №№ 62,65. Інші доводи відповідача, наведені у відзиві на позов (а.с.82-83) також документально непідтверджені.

          З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в розмірі 106377 грн. 56 коп. обґрунтовані та підлягають стягненню.

          Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно пункту 6.4 договорів в разі несвоєчасної сплати суборендної плати, відповідач сплачує пеню, яка обчислюється з заборгованої суми в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочки, згідно з чинним законодавством. Так, за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором суборенди № 62 від 12.02.09 р. позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 4486 грн. 88 коп., а за договором № 65 від 13.03.09 р. - 948 грн. 59 коп..

Подані позивачем розрахунки пені (а.с. 114,115) перевірені судом, є обґрунтованими, а отже вимога про стягнення пені в розмірі 5435 грн. 47 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов”язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача 106377 грн. 56 коп. основного боргу, 5435 грн. 47 коп. - пені.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 651, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188, 193, 202, 230, 231, 232, 291 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 49, 83, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївський Плаза" задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Мистецький центр "Барви", вул.Шевченка, буд.31, м.Снятин, Івано-Франківської області, 78300 (ідентифікаційний код 35925072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївський Плаза", вул.Скляренка, буд.5, м.Київ, 04073 (ідентифікаційний код 01272539) - 106377 грн. 56 коп. (сто шість тисяч триста сімдесят сім гривень п"ятдесят шість копійок) - основного боргу, 5435 грн. 47 коп. (п"ять тисяч чотириста тридцять п"ять гривень сорок сім копійок) - пені, 1118 грн. 13 коп. (одну тисячу сто вісімнадцять гривень тринадцять копійок) - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                  повне рішення складено 02.11.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______