Рішення № 12012254, 20.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.10 р. Справа № 22/260

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Рассуждай С.В.,

розглянув справу за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі Єнакіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства,

до відповідача, Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Єнакієво Донецької області,

про стягнення 892,87 грн.

за участю представників:

від позивача: Подобєдов Л.І. довіреність №03-93 від 27.08.2010р.,

від відповідача: не зявився,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі Єнакіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Єнакієво Донецької області, про стягнення 892,87 грн., у тому числі 630,00грн. основного боргу, 213,68грн. інфляційних витрат та 49,19грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем умов договору про надання послуг з централізованого питного водозабезпечення та водовідведення №374 від 29.12.2006р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для стягнення інфляційних витрат, 3% річних.

На підтвердження викладених обставин Позивачем надано копію договору про надання послуг з централізованого питного водозабезпечення та водовідведення №374 від 29.12.2006р. разом із додатковою угодою до нього, актів №545 від 12.12.2007р., №545 від 12.12.2008р., №545 від 12.02.2008р., №545 від 12.03.2008р. рахунків-фактур №3541207/1 від 12.12.2007р., №1320108/1 від 12.01.2008р., №1510208/1 від 12.02.2008р., №1170308/1 від 12.03.2008р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.174, 193, 198 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.2, 59 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не зявився.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та міститься у довідці адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУМВСУ в Донецькій області, суд дійшов висновку, що Відповідач повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

29.12.2006р. між Державним обласним комунальним підприємством «Донецькоблводоканал», правонаступником всіх прав та зобовязань якого, відповідно до п.1.2 змін до уставу, є Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу”, в особі директора Єнакіївського виробничого управління водопроводно-каналізаційного господарства Макіївського регіонального виробничого управління (Підприємство) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Абонент) укладений договір про надання послуг з централізованого питного водозабезпечення та водовідведення №374.

За умовами наведеного правочину, Підприємство подає по своїм водопровідним мережам питну воду абоненту в межах узгоджених розрахункових обсягів та узгодженого щомісячного графіку з урахуванням затвердженого місцевими органами державної виконавчої влади лімиту або максимально узгоджених обсягів, в залежності від технічних можливостей підприємства, а Абонент приймає узгоджений обсяг води, що подається, використовує ії та здійснює оплату послуг у відповідності з діючими тарифами, умовами даної угоди, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002р. №2918-ІІІ, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-ІV, Правилами користування мережами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених Наказом Держжитлокомгоспа України від 01.07.1994р. №65.

Згідно з п.2.9 договору, кількість поданої води оформляється двостороннім актом, завіреним печаткою або штампом один раз на місяць не пізніше 24 числа розрахункового місяця.

Розділом 5 „Розмір та порядок оплати послуг водопостачання і водовідведення” договору встановлено, що Абонент здійснює поточні платежі за послуги за даною угодою на умовах 100% передплати в строк до 5 числа поточного місяця. При цьому, розмір платежу визначається, виходячи з вартості обсягу споживання послуг за попередній місяць (п.5.5 договору). Кінцевий розрахунок за поточний місяць Абонент здійснює на підставі представленого рахунку за надані послуги платіжним дорученням з урахуванням передплати не пізніше 26-го числа поточного місяця.

В підтвердження виконання умов договору Позивачем до матеріалів справи надані акти №545 від 12.12.2007р., №545 від 12.12.2008р., №545 від 12.02.2008р., №545 від 12.03.2008р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень.

На підставі підписаних актів про реалізацію Позивачем виставлялися рахунки-фактури №3541207/1 від 12.12.2007р., №1320108/1 від 12.01.2008р., №1510208/1 від 12.02.2008р., №1170308/1 від 12.03.2008р. на загальну суму 630,00грн.

Відповідач умови договору в частині оплати наданих послуг не виконав, у звязку з чим за останнім на час слухання справи є наявною заборгованість в розмірі 630,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України),

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення щодо виконання зобовязань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 630,00 грн. суду не представив.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, Позивачем нараховані інфляційні витрати в сумі 213,68грн. та 3% річних в розмірі 49,19грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, суд дійшов висновку про задоволення цих вимог у наступному розмірі:213,68грн. інфляційних витрат, 48,26грн. 3% річних.

Державно мито та витрати на інформаційнетехнічне забезпечення судового процесу розподіляються, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі Єнакіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, до відповідача, Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Єнакієво Донецької області, про стягнення 892,87 грн., у тому числі 630,00грн. основного боргу, 213,68грн. інфляційних витрат та 49,19грн. 3% річних задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі Єнакіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (83001, м.Донецьк, вул. Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678, банківські реквізити не відомі) 891,94 грн., у тому числі 630,00грн. основного боргу, 213,68грн. інфляційних витрат та 48,26грн. 3% річних.

3.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі Єнакіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (83001, м.Донецьк, вул. Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678, банківські реквізити не відомі) відшкодування сплаченого державного мита в сумі 101,89 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,75 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У судовому засіданні 20.10.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

7.Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Суддя

Повний текст підписано 25.10.2010р.