Рішення № 120122526, 02.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 рокуСправа №160/17058/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000008/1 від 23.01.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.12.2022 для митного оформлення імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» (далі також ТОВ «ЛАНДМАНН») товарів №№ 1, 2 було подано до Дніпровської митниці митну декларацію. 16.01.2023 Дніпровською митницею прийнято рішення про визначення коду товару щодо товару № 1, після чого позивачем 19.01.2023 подано нову митну декларацію, в якій митну вартість товару № 1 визначено на рівні 4,1175 євро/кг. 23.01.2023 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000008/1, яким митну вартість товару № 1 скориговано за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) на рівні 5,2938 євро/кг. Товар було випущено у вільний обіг за поданою 24.01.2023 митною декларацією № 23UA110130001317U0 з доплатою митних платежів на суму 1560,15 грн (мито на суму 364,78 грн, ПДВ на суму 1195,37 грн). Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості товарів митному органу було надано всі наявні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України (далі також МК України), які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів та не містили розбіжностей. Товар поставлявся за рахунком-проформою та не є об`єктом купівлі-продажу, тому оплата за товар не здійснювалася. Вартість перевезення на рівні 425,51 грн підтверджується наданими перевізником ФОП ОСОБА_1 документами. Наявність підстав для витребування додаткових документів митницею не обґрунтовано. Посилання у рішенні на ту обставину, що 80610 злотих дорівнює 17166,40 євро, не містить належного обґрунтування із зазначенням дати курсу валют та його джерела. Відповідачем здійснено коригування митної вартості на підставі митної декларації від 19.08.2022 № UA403030/2022/16353, однак у рішенні не зазначено характеристик товару, оформленого за цією митною декларацією, комерційних умов його поставки та виду зовнішньоекономічного контракту, не наведено пояснень щодо зроблених коригувань. Позивач вважає, що відповідачем не доведено наявності у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

26.07.2023 у встановлений строк до суду надійшла заява представника позивача в порядку усунення недоліків з доданими до неї документами.

Ухвалою від 31.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У відзиві, який надійшов через систему «Електронний суд» 17.08.2023, відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що 19.01.2023 для митного контролю та митного оформлення позивачем було подано митну декларацію № 22UA110130001009U2, відповідно до якої було заявлено, зокрема, товар «Герметики для шин». Товар поставлявся на умовах FCA KRAKOW (Польща) на підставі зовнішньоекономічного контракту від 19.07.2022 № 1907, укладеного між позивачем та компанією «OКО GROUP POLSKA IZABELA BARTOSZEWICZ» (Польща). Митну вартість товару заявлено позивачем за основним методом - ціною договору. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять усіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. З урахуванням встановлених розбіжностей та відсутності необхідних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у Дніпровської митниці були достатні підстави для запиту додаткових документів. Під час проведення процедури консультацій декларантом 23.01.2023 було надано додаткові документи, якими не спростовано наявність розбіжностей та відсутність даних. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, було прийнято рішення № UA110130/2023/000008/1 від 23.01.2023, яким митну вартість товару № 1 скориговано за другорядним методом визначення митної вартості 2а за ціною договору щодо ідентичних товарів. За основу взято раніше визначену позивачем за основним методом митну вартість ідентичного товару за ЕМД від 19.08.2022 № UA403030/2022/16353 5,2938 євро/кг, митне оформлення якого здійснювалося іншою митницею.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами, наведеними у відзиві, посилався на обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги. Зазначив, що відповідачем не підтверджено правомірність обрання джерела цінової інформації для коригування митної вартості товару № 1. Між оформленими за митними деклараціями № 22UA110130001009U2 та № UA403030/2022/16353 товарами є відмінності, які унеможливлюють застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Наявна різниця у часі експорту тривалістю 5 місяців, видах товару, відстані від міст Krakow (МД № 22UA110130001009U2) та Budzyn (МД № UA403030/2022/16353), з яких здійснювалася поставка товарів за вказаними митними деклараціями, до кордону України, що вплинуло на вартість транспортування.

Разом з відповіддю на відзив надійшло клопотання позивача про витребування у Дніпровської митниці доказів, яке було задоволено ухвалою від 04.09.2023.

У запереченні відповідач просив відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві. Зазначив, що позивачем не підтверджено договірні відносини з перевізником ФОП ОСОБА_2 , зазначеним в автомобільній накладній від 20.12.2022 б/н. Не надано документи на підтвердження вартості перевезення оцінюваних товарів, передбачені Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України. Довідка від 20.12.2022 № 19 містить інформацію про витрати на доставку лише товару № 1, розмір експедиторської винагороди у довідці не вказано. Отже, декларантом не підтверджено розмір складової митної вартості (витрат на транспортування) в сумі 425,51 грн. До витрат на доставку не включено витрати на навантаження товару. Оцінювані товари не були предметом продажу. Відповідно до рахунку-проформи від 20.10.2022 № FV66201022 оцінювані товари постачаються на безоплатній основі як маркетингові зразки, вартість на них виставлена для митних цілей. Відповідач зауважує, що якщо товари ввезено не за договором купівлі-продажу або відсутній факт купівлі-продажу, застосовуються другорядні методи визначення митної вартості. Надані платіжні документи не підтверджують оплату за товар за рахунком-проформою від 20.10.2022 № FV66201022 та числові значення за цим документом. Листом компанії-продавця «OКО GROUP POLSKA IZABELA BARTOSZEWICZ» від 19.01.2023 № 1 повідомлено, що заявлені ціни відрізняються від тих, що діяли в серпні 2022 року, оскільки ТОВ «ЛАНДМАНН» є оптовим покупцем. Однак у листі відсутні відомості про те, що товар експортовано з Польщі на безоплатній основі як маркетингові зразки. Ідентичними є товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими як: 1) фізичні характеристики (густа пастоподібна рідина-герметик, призначена для поверхневої герметизації камер, камерних шин); 2) якість та репутація на ринку (торгівельна марка OKO); країна виробництва (Великобританія); виробник (компанія «OKO Global LLP», Великобританія, продавець за контрактом № 1907 від 19.07.2022 компанія «OКО GROUP POLSKA IZABELA BARTOSZEWICZ», Польща). Поставка товарів за МД № UA403030/2022/16353 здійснювалася за посередницьким контрактом № 1907 від 19.07.2022 на умовах FCA Польща, як і оцінювані товари. Декларантом у МД № 22UA110130001009U2 та проформі-інвойс від 20.10.2022 № FV66201022 країною походження товарів зазначено Великобританію, а не Польщу. Тому Дніпровською митницею під час здійснення контролю митної вартості товарів та співставлення рівнів митної вартості товарів використано інформацію щодо товарів, країною походження яких є Великобританія.

11.09.2023 на виконання ухвали про витребування доказів надійшло клопотання відповідача про долучення доказів. Також надійшли письмові пояснення позивача з доданими документами.

18.09.2023 представник позивача подав до суду пояснення, в яких зазначив, що у наданій відповідачем на виконання ухвали суду інформації щодо 100 найдешевших митних оформлень за кодом УКТЗЕД 3214900090 за період з 01.01.2023 до 23.01.2023 було оформлено митні товари із визнанням митної вартості менше 5,2938 євро/кг за 18 митними деклараціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 19.07.2022 між ТОВ «ЛАНДМАНН» (покупець) та компанією «ОКО GROUP POLSKA IZABELA BARTOSZEWICZ» (продавець) укладено контракт № 1907, за умовами якого продавець продає, а покупець купує згідно з цим контрактом товар, зазначений у замовленнях на купівлю, за цінами та на умовах, зазначених у специфікаціях та/або інвойсах. Якщо у специфікаціях та/або інвойсах не зазначено інше, зазначений товар постачається єдиною партією.

Згідно з п. 4.1 контракту ціни та номенклатура товару, що постачається у кожній окремій партії, зазначаються у специфікаціях та/або інвойсах на кожну партію.

Пунктом 4.2 контракту передбачено, що ціна товару включає вартість товару, упаковку, маркування, митне оформлення на експорт з Європейського союзу, будь-які податки, мита та збори, що стягуються в Європейському Союзі у зв`язку з продажем та експортом товару, навантаження на транспортний засіб та інші витрати, понесені, стягувані та накладені на товар до моменту його постачання згідно з пунктом 5.7 цього контракту.

Умови оплати зазначені у специфікаціях та/або інвойсах, валюта платежу - євро (пункти 5.1, 5.3 контракту).

Товар повинен поставлятись зі складу продавця на умовах, зазначених у специфікаціях та/або інвойсах (пункт 5.6 контракту).

На виконання умов контракту сторонами договору складено проформу від 20.10.2022 № FV66201022, у якій зазначено, зокрема, найменування товару: ОКО Offroad 5L 10 шт., ціна за одиницю 19,10 євро, ОКО Onroad Truck & Bus 5L 10 шт., ціна за одиницю 29,50 євро, Metallic Drum Aplication Pump 6 шт., ціна за одиницю 48,00 євро, 150 ml Unbranded Injector - 124 шт., ціна за одиницю 0,90 євро; знижка 100%; усього 0,00 євро; обмінний курс 4,7643 злотих; ціни на товари зазначені лише для митних цілей; умови поставки: FCA KRAKOW.

19.01.2023 позивачем для митного оформлення в режимі імпорту товару № 1 (герметик для шин ОКО: герметик ОКО Original TS Off Road 5 л 10 шт. 5 Litre ОКО герметик Original TS Truck & Bus 10 шт.), товару № 2 (насоси ручні: металевий насос 6 шт), що надійшов від експортера «ОКО GROUP POLSKA IZABELA BARTOSZEWICZ», подано митну декларацію № 22UA110130001009U2, із зазначенням в графі 33 коду товару 3214900090, у графі 34 коду країни походження GB.

Митну вартість товару № 1 заявлено декларантом за основним методом (ціною договору) на рівні 4,1175 євро/кг (ціна товару 486,00 євро, курс валюти 39,7519, вага 120 кг, коригування 19640,56).

Згідно з довідкою № 19 від 20.12.2022, виданою ФОП ОСОБА_1 , витрати по доставці вантажу (герметик для шин) по маршруту: Краків (Польща) Дніпро (Україна) автомобілем MAN, державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , становлять 60000 грн, у тому числі від місця завантаження до прикордонного переходу Краківець 15000 грн, від прикордонного переходу Краківець до місця відвантаження 45000 грн, у тому числі експедиторські послуги.

23.01.2023 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000008/1, за яким митну вартість товару № 1 визначено за другорядним методом визначення митної вартості 2а та скориговано її до 5,2938 євро/кг. Графа 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» з технічних причин направлена окремим повідомленням. У цьому повідомленні зазначено, що відповідно до даних контракту адресою експортера є: Zurawinowa 8 Str., 83-010 Rotmanka Poland. Згідно з даними за ЕМД адресою експортера є: ul. Tczewska 42 83-032 Kolnik Polska. Пункт 5.8 контракту визначає пакет документів, що має супроводжувати кожну партію товару, серед яких є сертифікат Eur.1. Даний документ до митного контролю не надано. Походження товару зазначено у рахунку: United Kingdom, при цьому декларантом заявлено тип контракту від виробника (так званий «прямий контракт»), однак дані щодо виробничих потужностей польського підприємства на території Великобританії серед наданих до митного контролю документів відсутні. Дані щодо торгівельної марки OKO та щодо виробника OKO GROUP POLSKA Izabela Bartoszewicz також відсутні серед наданих до митного контролю документів. Відсутні сертифікати якості та калькуляції/специфікації формування ціни від виробника. Враховуючи заявлені дані щодо походження товару у митниці виникають сумніви щодо правильності визначення заявленого типу контракту від виробника. Це може свідчити про невключення до митної вартості всіх її складових, таких як посередницькі та комерційні надбавки. Надані до митного контролю платіжні документи від 28.11.2022 № 630031199.281122 та від 25.10.2022 № 30030099.251022 містять адресу бенефіціара оплати ul. Tczewska 42 83-032 Kolnik Polska, тоді як у контракті зазначено адресу: Zurawinowa 8 Str., 83-010 Rotmanka Poland. Крім того, платіжні документи датуються раніше, ніж були виставлені рахунки на оплату товару. Згідно з контрактом ціни та умови продажу товарів, а також їх кількість, умови оплати товару зазначаються у Специфікації та/або Інвойсі, що є невід`ємною частиною контракту. Отже,оплата товару не може бути здійснена раніше, ніж були виставлені відповідні документи на оплату (у даному випадку рахунки-інвойси). Платіжні документи у гр. 70 містять містять посилання лише на контракт від № 1907 від 19.07.2022, та не містять посилання на рахунок-фактуру, згідно з яким відповідно до положень договору має бути здійснено передплату за товар перед його відвантаженням. У наданих до митного контролю платіжних дорученнях в іноземній валюті відсутні реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, печатки та інші відмітки банку, відомості щодо банку-кореспондента. Зазначені розбіжності не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар. Додатково наданий прайс-лист від 01.09.2022 № б/н містить термін дії цін на вересень, у той час як рахунки на оплату товару та платіжні документи датуються кінцем жовтня та кінцем листопада. Крім того, у прайс-листі зазначені умови EXW Poland, що означає що витрати на навантаження не включені у вартість, тоді як до митного контролю заявлені умови поставки FCA та ціни за прайс-листом тотожні цінам, заявленим у митній декларації. Митна декларація країни відправлення від 21.12.2022 № 22PL351020E1120249 містить дані щодо вартості товару 80610 польських злотих. Враховуючи встановлений курс валют на відповідний період за даними ресурсу https://www.podatki.gov.pl 1 євро 4,6958 злотих, загальна сума у євро за даною митною декларацією становить 17166,40 євро, тоді як до митного контролю заявлено 16266,60 євро. Згідно з даними мережі інтернет у відповідному ресурсі від виробника товару: https://www.okotiresealants.com розміщена ціна на відповідні товари виробника, в тому числі на товари, що декларуються згідно з поточною митною декларацією. Ціну товару OKO Offroad 5л заявлено на рівні 19,10 євро за одиницю, в той час як на даному веб-ресурсі вартість такої позиції становить 55,98 дол. США за одиницю. Товар постачається на умовах поставки FCA KRAKOW. При умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. До митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України. Відповідно до наданих товаросупровідних документів відсутні відомості щодо витрат на страхування вантажу. Інформація про вартість експедиторських послуг на користь постачальника послуг ФОП ОСОБА_1 та оплату таких послуг відсутня серед наданих до митного контролю документів. Відповідно до транспортної накладної CMR від 20.12.2022 № б/н зазначено особу, що надає транспортні послуги: « ОСОБА_2 », проте договір із таким постачальником послуг серед наданих договорів відсутній. Декларантом не підтверджено документально розрахунок вартості переміщення товарів із м. Краків (Польща) до митного кордону України. Лист від 29.12.2022 № 29.12.22-1 не є бухгалтерським документом. Крім того, зазначений лист містить посилання на довідку № 19, яка не надавалась до митного контролю. Пунктом 4.3 договору від 29.06.2022 № 01-290622 визначено, що строк оплати становить 5 днів. Транспортні послуги мали бути оплачені, проте до митного контролю платіжні документи на оплату транспортних не надавались. Декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 2) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 23.01.2023 декларантом надіслано додаткові документи: договір на перевезення від 17.12.2022 № 18, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг від 29.12.2022 № 19П, платіжний документ на оплату послуг експедитору від 03.01.2023, платіжне доручення № 78 та лист щодо відсутності можливості подання інших документів від 23.01.2023 № 23.01.23-2. Наданий платіжний документ від 03.01.2023 - платіжне доручення № 78 у графі «призначення платежу» містить посилання на рахунок від 29.11.2022 № 19П, на підставі якого здійснюється платіж за товар, проте до митного контролю надано рахунок, дата якого відмінна від вказаного у платіжному документі - 29.12.2022. Крім того, у наданих до митного контролю платіжних дорученнях відсутні печатки та інші відмітки банку, відомості щодо банку-кореспондента. Рахунок від 29.12.2022 № 19П мітить найменування послуг: транспортно-експедиторські послуги за маршрутом. Враховуючи зазначений розподіл таких витрат до митного кордону України та після перетину митного кордону України, в рахунку виділено вартість експедиторських послуг на території України, при цьому вартість таких послуг за межами території України не зазначено. Пунктом 4 договору від 17.12.2022 № 18 зазначені умови оплати, які відповідно до перебігу строків мали бути здійснені. Проте документи на оплату таких послуг до митного контролю не надано. Враховуючи виявлені під час перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, про що зазначено під час проведення консультації шляхом направлення електронних повідомлень митниці декларанту, відсутність у додатково наданих в рамках процедури консультації документах відомостей, що спростовують зазначені розбіжності, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати. До товару № 1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-а метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого за тих самих умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядними методами визначення митної вартості. Митну вартість товару № 1 скориговано за інформацією попередніх митних оформлень до рівня товару за ЕМД від 19.08.2022 № UA403030/2022/16353 - 5,2938 євро/кг.

Товар було випущено у вільний обіг за за ЕМД від 24.01.2023 № 23UA110130001317U0 з доплатою загальної суми митних платежів на 1560,15 грн (мито 364,78 грн, ПДВ 1195,37 грн).

Правомірність та обґрунтованість прийнятого Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000008/1 від 23.01.2023 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд дійшов такого висновку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі також МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною першою статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

За змістом частин другої-восьмої цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Статтею 59 МК України передбачено, що У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

При декларуванні товару № 1 позивач визначив його митну вартість за основним методом на підставі відомостей, зазначених у проформі № FV66201022 від 20.10.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої цієї статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пунктів 1-4 частини другої цієї статті прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Статтею 64 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем були надано Дніпровській митниці, зокрема, контракт № 1907 від 19.07.2022, рахунок-проформу № FV66201022 від 20.10.2022, довідку перевізника № 19 від 20.12.2022, митну декларацію країни відправлення № 22PL351020E1120249 від 21.12.2022.

Оскаржуване рішення митниці прийнято у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. У цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.

Щодо твердження митного органу, вказаних підставою для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає, що на підтвердження витрат з транспортування товару ТОВ «ЛАНДМАНН» було надано, зокрема, довідку ФОП ОСОБА_1 від 20.12.2022 № 19, відповідно до якої вартість доставки вантажу від місця завантаження (Краків, Польща) до прикордонного переходу Краківець становить 15000 грн.

Ціна товару (ОКО Offroad 5L 10 шт., ціна за одиницю 19,10 євро, ОКО Onroad Truck & Bus 5L 10 шт., ціна за одиницю 29,50 євро), зазначена у проформі № FV66201022 від 20.10.2022, відповідає задекларованій в МД № 22UA110130001009U2 від 19.01.2023. Крім того, у проформі містяться відомості про 100% знижку на зазначений товар.

Відповідно до наданих до митного оформлення документів поставка оцінюваного товару здійснювалая на комерційних умовах поставки FСА, відповідно до яких страхування товару не є обов`язковим.

Щодо недоліків платіжних документів суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Фактична оплата або не оплата за отриманий позивачем товар не впливає на його митну вартість.

Щодо доводів відповідача про відсутність сертифікатів якості та калькуляції/специфікації формування ціни від виробника, наведені документи, відповідно до приписів частини першої статті 53 Митного кодексу України, не є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Отже, ненадання позивачем таких документів не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання таких не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Відповідачем не доведено та не визначено, яким чином вказані ним неточності у документах безпосередньо впливають на числове значення митної вартості товару.

Сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів, зазначених у повідомленні митного органу, без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, відповідач жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені ним розбіжності позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору не було спростовано відповідачем.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. У цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постановах від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17, від 31.01.2018 у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019 у справі № 520/9022/18.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару.

Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Відповідачем при визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару № 1 використовувалася інформація,що міститься в ЕМД від 19.08.2022 № UA403030/2022/16353, відповідно до якої митна вартість товару 5,2938 євро/кг. Однак товар, митне оформлення якого за вказаною митною декларацією здійснено за п`ять місяців до прийняття оскаржуваного рішення, було постановлено на умовах FCA Budzyn, найменування товару відрізняється від оцінюваного митницею у даній справі (герметик ОКО OffRoad 25 літрів, герметик ОКО X-TRA HEAVY DUTY 25 літрів, герметик ОКО OnRoad Truck & Bus 25 літрів), як і курс валюти 37,1738 грн/євро.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1376 від 21.07.2023.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000008/1 від 23.01.2023.

Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН», місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд. 27А, код ЄДРПОУ 43441896.

Відповідач: Дніпровська митниця, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП 43971371.

Повний текст рішення суду складено 02.07.2024.

Суддя В.В. Рянська