Рішення № 120122518, 02.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 рокуСправа №160/18014/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)», у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 11.03.2022 до 01.06.2022;

- зобов`язати Державну установу «Солонянська виправна колонія (№ 21)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 11.03.2022 до 01.06.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з 01.06.2017 він проходив службу в Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)» та був звільнений за власним бажанням. 16.03.2023 на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» його призвано на військову службу до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» (із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 213-р від 11.03.2022) позивачу повинна була виплачуватися додаткова винагорода в сумі 30000,00 грн щомісячно у період проходження служби в Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)» з 11.03.2022 до 01.06.2022. Однак відповідач не здійснював її виплату позивачеві. На заяву позивача від 15.06.2023 відповідач листом від 27.06.2023 повідомив про виплату такої доплати за період з 11.03.2022 до 25.04.2022 в сумі 14464,16 грн, з 26.04.2022 до 31.05.2022 11596,32 грн з урахуванням роз`яснень, наданих листом Міністерства юстиції України від 20.05.2022 № 38144/16.3.2/32-22. Позивач вважає протиправною бездіяльність Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» щодо невиплати додаткової винагороди у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні); встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

15.08.2023 до суду надійшов відзив Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)», в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач зазначив, що згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць). Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р. Дніпропетровську область включено до цього переліку 11.03.2022 на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 213-р. Відповідно до листа Міністерства юстиції України № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022 виплата винагород здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби особи рядового чи начальницького складу, де він призначений на штатну посаду, на підставі наказів такого органу, установи, в межах асигнувань, передбачених у кошторисі органу, установи, при цьому рішення щодо виплати такої винагороди керівникам органів та установ приймається за погодженням Державного секретаря. Крім того, у вищевказаному листі Міністерства юстиції України зазначено, що розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу). ОСОБА_1 було нараховано та виплачено з 11.03.2022 до 31.05.2022 додаткову винагороду в сумі 26060,48 грн за фактичний час несення служби. Відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню та що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України, оскільки про порушення свого права позивач мав дізнатися під час отримання грошового забезпечення. До відзиву було додано докази надіслання його копії позивачеві 09.08.2023 засобами поштового зв`язку.

30.08.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зауважив, що у відзиві наведено положення постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. У період з 11.03.2022 до 01.06.2022 відповідно до чинної на той час редакції вказаної постанови відповідач був зобов`язаний виплачувати позивачеві додаткову винагороду в розмірі 30000 грн щомісячно. Лист Міністерства юстиції України № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022, на який посилається відповідач, не є нормативно-правовим актом, який регулює порядок виплати додаткової винагороди.

06.09.2023 надійшло заперечення, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві. Зазначив, що Державна установа «Солонянська виправна колонія (№ 21)» входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби, органом управління якої є Міністерство юстиції України. Порядок та умови виплати додаткової винагороди Міністерство юстиції України не визначило, додаткових видатків державного бюджету розпорядником не було проведено та не внесено зміни до кошторису на 2022 рік для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Фонд оплати праці Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» не дозволяє здійснити таку виплату. При здійсненні нарахування та виплати додаткової винагороди відповідач керувався листом Міністерства юстиції України № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.06.2017 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)», з 06.10.2021 на посаді старшого інженера (з інформатизації та зв`язку) відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв`язку та інформатизації, що підтверджується копією його послужного списку.

Наказом начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» від 13.03.2023 № 48 о/с «Про особовий склад» старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 13.03.2023 відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Позивач звернувся до Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» із заявою від 12.06.2023 про надання відомостей щодо виплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. У заяві просив у разі невиплати додаткової винагороди у розмірі 30000 грн здійснити її виплату за період з 24.02.2022 до 01.06.2022.

Листом Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» від 27.06.2023 № 21/10-3-13 на заяву позивача повідомлено, що при здійсненні нарахування і виплати йому щомісячної доплати установа керувалася листом Міністерства юстиції України № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022.

Із супровідним листом Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» від 30.06.2023 № 21/4-2591 на заяву позивача надано розрахунки додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Відповідно до розрахунку за період з 11.03.2022 до 25.04.2022 розмір додаткової винагороди становить 14464,16 грн, з яких 6130,16 грн за 152 години несення служби у березні 2022 року (вартість однієї години 40,33 грн) та 8334 грн за 200 годин несення служби у квітні 2022 року (вартість однієї години 41,67 грн). Відповідно до розрахунку за період з 26.04.2022 до 31.05.2022 розмір додаткової винагороди становить 11596,32 грн, з яких 2000,16 грн за 48 годин несення служби у квітні 2022 року (вартість однієї години 41,67 грн) та 9596,16 грн за 238 годин несення служби у травні 2022 року (вартість однієї години 40,32 грн).

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому винагороди у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 01.06.2022, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд зазначає таке.

Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом із тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголосив, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21.

Відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Позивач отримав розрахунки додаткової винагороди за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 із супровідним листом відповідача від 30.06.2023 № 21/4-2591 та звернувся до суду з позовною заявою 15.07.2023 (дата подання на пошту), тобто протягом строку, встановленого ст. 233 КЗпП України.

З огляду на вказане, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною першою статті 24 Закону № 2713-IV передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 377/31829 (далі Порядок № 925/5).

Пунктом 3 розділу І Порядку № 925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацом першим пункту 4 розділу І Порядку № 925/5 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які: займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров`я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану продовжувався та діє станом на час розгляду справи.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову № 168«Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Згідно з пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі також Постанова № 168), яка набрала чинності 28.02.2022, у першій редакції установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

У подальшому до зазначеної постанови вносились зміни.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 в абзаці першому пункту 1 Постанови № 168 виключено слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».

Постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022, яка набрала чинності 24.03.2022 та застосовується з 24.02.2022, доповнено абзац перший пункту 1 Постанови № 168 після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»,».

Постановою Кабінету Міністрів України № 400 від 01.04.2022 внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 213-р від 11.03.2022 внесено зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204, доповнивши його після позиції «Волинська область» позицією «Дніпропетровська область».

Таким чином, Постановою № 168 у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено коло осіб, яким виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно. Положень щодо нарахування такої винагороди з урахуванням пропорційності часу проходження служби в розрахунку на місяць Постанова № 168 не містила. Пропорційність визначена лише щодо додаткової винагороди, яка збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).

Постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022, яка набрала чинності 08.07.2022 та застосовується з 01.06.2022, внесено такі зміни до пункту 1 Постанови № 168 в абзаці першому: слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінити словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнити словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».

З матеріалів справи встановлено, що за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 позивачу було нараховано додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, за фактичний час несення служби, розрахований у годинах з урахуванням роз`яснення, викладеного у листі Міністерства юстиції України № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022.

До позовної заяви додано копію листа Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції вих. № 3.3-1385/Е від 23.05.2022, адресованого зокрема і відповідачу, відповідно до якого листом Міністерства юстиції України № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022 доведено інформацію про те, що виплата винагород здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби особи рядового чи начальницького складу, де він призначений на штатну посаду, на підставі наказів такого органу, установи, в межах асигнувань, передбачених у кошторисі органу, установи, при цьому рішення щодо виплати такої винагороди керівникам органів та установ приймається за погодженням Державного секретаря. Розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу).

Суд зазначає, що Постановою № 168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022, які застосовуються з 01.06.2022, на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Отже, у період з 11.03.2022 до 31.05.2022 позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно.

Посилання відповідача на лист Міністерства юстиції України № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022 суд відхиляє, оскільки роз`яснення, надані у зазначеному листі, мають рекомендаційний характер. Застосуванню до спірних правовідносин підлягає постанова Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у відповідній редакції, що діяла на час їх виникнення.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про допущену Державною установою «Солонянська виправна колонія (№ 21)» протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачеві додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022. Порушені права позивача на отримання додаткової винагороди у належному розмірі підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.

Позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» щодо невиплати позивачу додаткової винагороди за 01.06.2022, та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату такої доплати за 01.06.2022 не підлягають задоволенню, оскільки внаслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022, яка набрала чинності 08.07.2022 та застосовується з 01.06.2022, змінилося правове регулювання спірних правовідносин.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», докази понесення позивачем інших судових витрат у матеріалах справи відсутні, відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 11.03.2022 до 31.05.2022.

Зобов`язати Державну установу «Солонянська виправна колонія (№ 21)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Державна установа «Солонянська виправна колонія (№ 21)», місцезнаходження: 52406, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Аполлонівка, військове містечко, буд. 37, код ЄДРПОУ 08562921.

Повний текст рішення складено 02.07.2024.

Суддя В.В. Рянська