Ухвала суду № 120122489, 01.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 липня 2024 року Справа 160/16685/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В. (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області (вул. Теплична, 2, с. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005) про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2024 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області, в якій позивач просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Чуйко Т.В. по виконавчому провадженню ВП № 54955805 у зв`язку з порушенням порядку закінчення виконавчого провадження, відсутністю скасування арешту на належне рухоме і нерухоме майно, відсутністю відомостей з Єдиного реєстру боржників;

- зняти арешт з усього належного рухомого і нерухомого майна, який накладено Царичанським районним відділом державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження ВП № 54955805, та виключити відомості щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 із Єдиного реєстру боржників.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/16685/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Так, відповідно до ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (п.1 ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, у поданій позовній заяві позивач просить суд визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Чуйко Т.В. по виконавчому провадженню ВП № 54955805 та зняти арешт з рухомого і нерухомого майна, який накладено в межах виконавчого провадження ВП № 54955805 згідно з постановою про арешт майна боржника від 23.10.2017 (стягнення заборгованості в сумі 23 067,59 грн.), про що позивач сам указує у позовній заяві.

Однак, з позовною заявою позивач звернувся до суду засобами поштового зв`язку 27.06.2024, тобто з пропуском строку, встановленого ст.287 КАС України.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).

В позовній заяві позивач просить суд поновити строк для пред`явлення позову. Позивач зазначає, що ним пропущений десятиденний строк для подачі позову. Поряд з цим, про порушення свого права позивач дізнався від приватного нотаріуса, в якого консультувався про оформлення договору купівлі-продажу. При перевірці реєстру боржників був встановлений факт наявності в реєстрі інформації про накладений арешт на майно позивача. Після цього 09.05.2024 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про зняття арешту, 18.06.2024 позивач отримав відповідь про відмову у знятті арешту. Позивач уважає, що строк звернення до суду був пропущений не його з вини, тому він підлягає поновленню.

Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає про таке.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Так, у позовній заяві позивач указує, що 23.10.2017 у виконавчому провадженні №54955805, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса про стягнення з позивача заборгованості в сумі 23067,59 грн, була винесена постанова про накладення арешту на все належне позивачу рухоме та нерухоме майно, і внесені відомості до Єдиного реєстру боржників. 26.04.2018 державним виконавцем був повернутий стягувачу виконавчий напис нотаріуса №9110 від 20.07.2017 про стягнення з нього заборгованості в сумі 23067,59 грн на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у зв`язку з відсутністю майна та доходів для звернення стягнення, про що була винесена відповідна постанова.

З наведеного суд робить висновок про те, що позивачу вже у 2018 році було відомо про повернення виконавчого документа. Проте, починаючи з 2018 року до 09.05.2024 (дата звернення до відповідача з письмовою заявою про зняття арешту), тобто протягом шести років, позивач будь-яких дій, направлених на захист своїх прав, пов`язаних з виключенням майна з-під арешту, не вчиняв.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Поряд з цим, у наведеному клопотанні позивач не навів обставин незалежних від нього самого, які унеможливлювали звернення позивача до суду з цим позовом.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, позивач має надати до суду докази звернення до суду в межах строків, установлених ст.287 КАС України, або подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням та доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, а також, виходячи з заявлених позивачем позовних вимог, до сплати у цій справі підлягає судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до квитанції від 25.06.2024 позивачем сплачено судовий збір у розмірі лише 1073,60 грн.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 137,60 грн за наступними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Документ про оплату судового збору (квитанцію установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення тощо) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивач має надати до суду.

Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Отже, однією з вимог до позовної заяви є зазначення у ній інформації про повне найменування (для юридичних осіб).

У позовній заяві вказано відповідачем Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області, проте, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (за кодом ЄДРПОУ 34919031), найменуванням відповідача є: Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що свідчить про зазначення неповної інформації про найменування відповідача.

Таким чином, позивачу необхідно подати позовну заяву із зазначенням правильного найменування відповідача та відповідно її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно з частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення зазначених недоліків.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 121, 122, 160, 161, 169, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в описовій частині ухвали, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити позивачу.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Кучугурна