Рішення № 120122060, 01.07.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4399/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити і виплачувати пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з дня звернення до пенсійного органу з 29.03.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (3 категорії) та проживає в с. Піщане Камінь-Каширського (колишнього Любешівського) району Волинської області, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи від 23.07.1991 №106 (далі Постанова №106) входить до переліку населених пунктів, віднесених до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок радіоактивного забруднення, тому має право на пенсійне забезпечення відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі Закон № 796-ХІІ).

В березні 2024 року позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.

Проте, ГУ ПФУ в Одеській області рішенням №032950010232 від 05.04.2024 відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку у зв`язку із відсутністю права на зниження пенсійного віку.

Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, оскільки має статус особи, потерпілої від аварії на ЧАЕС 3-ї категорії, що підтверджується відповідною довідкою (виданою взамін посвідчення) та на час звернення із заявою про призначення пенсії набула таке право із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) (а.с.33).

У поданих до суду відзивах на позовну заяву (а.с.36-39, 71-72) відповідачі позов не визнали та просять відмовити у його задоволенні, оскільки позивач не має права на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, а період проживання позивача на території, яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить менше трьох років.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про те, що позов належить задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується довідкою Волинської обласної державної адміністрації №1444 від 03.08.2023 (виданої замість посвідчення) (а.с.15).

29.03.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням (а.с. 40-42), та вказану заяву про призначення пенсії за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ в Одеській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 05.04.2024 № 0329500110232 відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ у зв`язку із відсутністю права на зниження пенсійного віку.

У рішенні зазначено, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії її вік становив 56 років 6 місяців. Страховий стаж становить 29 років 6 місяців 17 днів. Документами доданими до заяви про призначення пенсії, підтверджено факт постійного проживання ОСОБА_1 у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року 1 рік 4 місяці. У рішенні вказано, що оскільки заявниця прожила або відпрацювала у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 менше 3 років, то у неї відсутнє право на зниження пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 29).

Не погоджуючись з діями ГУ ПФУ в Одеській області, позивач звернулася з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону № 796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Згідно із абзацом восьмим пункту 3 частини першої статті 14 Закону № 796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

Частинами першою, другою статті 55 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Потерпілі від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років - 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років; початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

З положень статті 55 Закону №796-XII слідує, що умовами призначення пенсії ОСОБА_2 із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є: наявність відповідного страхового стажу (з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року), зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 25 років страхового стажу; постійне проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року не менше 3 років; досягнення необхідного віку для призначення пенсії згідно статті 55 Закону №796-XII. Початкова величина зниження пенсійного віку (на три роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

При цьому максимальна межа зниження пенсійного віку відповідно до положень абзацу 5 пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII становить 6 років, незалежно від того застосовувалась початкова величина зменшення пенсійного віку до таких осіб чи ні (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23).

З матеріалів справи вбачається, що позивач у період з 26.04.1986 по 23.07.1986 та з 22.10.1991 по теперішній час постійно проживає та зареєстрована в селі Піщане Камінь-Каширського району, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, про що надано довідку Піщанським старостинським округом виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради Камінь-Каширського району Волинської області (а.с. 16), а тому початкова величина (3 роки) зменшення пенсійного віку до неї застосовується.

Суд не погоджується із викладеним у рішенні ГУ ПФУ в Одеській області від 05.04.2024 № 0329500110232 та у відзивах на позовну заяву висновком про відсутність у позивача станом на 01.01.1993 необхідного (не менше 3-х років) періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, оскільки позивач має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується довідкою Волинської обласної державної адміністрації №1444 від 03.08.2023 (виданої замість посвідчення) (а.с.15), у свою чергу наявність попередньо виданого посвідчення підтверджує факт проживання або роботи станом на 01.01.1993 у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років, оскільки наведена обставина є умовою для видачі такого посвідчення відповідно до пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501.

Отже, відмова відповідача ГУ ПФУ в Одеській області у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ носить формальний характер та не ґрунтується на нормах закону. Враховуючи наявність у позивача статусу особи потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи та довідки органу місцевого самоврядування Піщанського старостинського округу виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради Камінь-Каширського району Волинської області (а.с. 16), яка підтверджує факт реєстрації та проживання позивача на території гарантованого добровільного відселення більше 25 років, а також необхідний страховий стаж (29 років 6 місяців 17 днів на момент звернення із заявою), суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 4 роки відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.

З цих підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Одеській області №032950010232 від 05.04.2024 належить задовольнити, адже відмова відповідача 1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку виразилась саме у прийнятті вказаного рішення.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, то суд враховує таке.

Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З матеріалів справи вбачається, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Одеській області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Одеській області, у зв`язку із чим позов підлягає частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог, з метою ефективного захисту прав позивача (вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23).

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ПФУ в Одеській області судовий збір в розмірі 605,60 грн, що сплачений в сумі 1211,20 грн квитанцією від 17.04.2024 (а. с. 8).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії від 05 квітня 2024 року №032950010232.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити з 29 березня 2024 року призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 605 , 60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.М. Димарчук