Рішення № 12012057, 02.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.10р.Справа № 8/179-10 За позовом Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (м.Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за договором № 5237 по наданню послуг з водопостачання та водовідведення у загальному розмірі 25 328,21 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Беляєва Т.М. - представник (дов. № 42/28-06 від 25.05.10р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" (далі-відповідач) стягнення заборгованості за договором № 5237 по наданню послуг з водопостачання та водовідведення у загальному розмірі 25 328,21 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 21 961,30 грн. - основний борг; 2 479,96 грн. - інфляційні втрати, 886,95 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 5237 по наданню послуг з водопостачання та водовідведення в частині розрахунку за надані послуги з водопостачання та водовідведення у період з 10.06.2008р. по 10.08.2010р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача, яка підтверджена листом Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 27.10.10р.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року", відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1.1 Статуту міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", підприємство є правонаступником державного комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Дніпропетровська.

Між державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діана" укладено договір № 5237 про надання послуг водопостачання та водовідведення (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого предметом цього договору є обов’язки позивача по наданню відповідачу послуг водопостачання та водовідведення, а також обов’язок відповідача по оплаті отриманих послуг.

Відповідно до п. 9.1 договору, договір вступає в силу з моменту підписання сторонами - 07.05.2002р. та діє в частині надання послуг водопостачання та водовідведення до 07.05.2003р., а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості.

Згідно з п. 2.7 договору позивач зобов’язався надати послуги в обсягах:

-          холодне водопостачання: 649 м3 на місяць.

-          водовідведення: 649 м3 на місяць.

Відповідно до п. 5.1. договору, розрахунки за надані послуги здійснюються у відповідності з діючим законодавством України на підставі рахунків за ствердженими відповідними органами тарифами. У випадку зміни тарифів, діючих на момент укладення договору, оплата абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами без зміни інших умов цього договору.

Згідно з п. 5.2 договору, оплата послуг здійснюється абонентом шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача чи в інших формах, передбачений діючим законодавством.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що розрахунковий період оплати послуг водопостачання - один календарний місяць. Абонент зобов’язаний оплатити надані послуги до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Позивач посилається на те, що в результаті неналежного виконання відповідачем договірних зобов’язань щодо оплати послуг водопостачання та водовідведення за період з 10.06.2008р. по 10.08.2010р., за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 21 961,30 грн., яка ним не оплачена, що і є причиною спору.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 21 961,30 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 21 961,30 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі, які також підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" також встановлено, що споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Крім того, згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на умови договору щодо строку оплати послуг водопостачання та водовідведення, строк оплати послуг водовідведення за період з 10.06.2008р. по 10.08.2010р., на час звернення позивача з позовом є таким, що настав.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за надані послуги по договору № 5237 по наданню послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 21 961,30 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 2 479,96 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 886,95 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах, а також враховуючи те, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання перед позивачем, допустивши прострочення виконання грошових зобов’язань, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 2 479,96 грн. та 886,95 грн. відповідно слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" (49000, м.Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", 50; код ЄДРПОУ 24604412) на користь Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Красна, 21-А, код ЄДРПОУ 03341305) - 21 961 грн. 30 коп. основного боргу, 2 479 грн. 96 коп. інфляційних втрат, 886 грн. 95 коп. трьох відсотків річних, 253 грн. 28 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін