Рішення № 120120417, 02.07.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/316/23

Справа №760/8931/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Усатової І.А.,

при секретарі судових засідань Омелько Г.Т.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серія ЕАН № 3993086 від 30.03.2021.

Позовна заява обґрунтована тим, що 30.03.2021 інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві було складено постанову серії ЕАН № 3993086 від 30.03.2021, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ч.8 ст. 133-1 КУпАП, а саме за те, що 30.03.2021 о 06 год 45 хв. в м. Києві по вул. Набережно - Корчуватській,64 водій, керував автобусом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів по маршруту №557та допустив зберігання автобуса поза встановленим кінцем його стоянки, чим порушив ст. 21 ЗУ «Про зберігання транспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі».

Зазначає про те, що складена Постанова про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності є незаконною, необґрунтованою та безпідставною, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав .

Зазначає, що 30 березня 2021 року о 05 год. 36 хв. він пройшов медичне обстеження, що підтверджується журналом щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв ТОВ «Радонь».

О 05 год. 42 хв. механіком підприємства-перевізника ТОВ «Радонь» проведено перевірку транспортного засобу (автобусу) д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується журналом реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ контрольно-пропускним пунктом.

Лише, після проведення медичного огляду водія та технічного огляду транспортного засобу, через незначний проміжок часу водій ви їхав з підприємства у напрямку, з якого починається його маршрут 557 «Станція метро «Либідська» - ж/м «Корчувате». Тобто, автобус зберігався на території підприємства перевізника приблизно до 06.00 год. Відстань від місця зберігання транспортного засобу на території підприємства-перевізника до початкового пункту зазначеного вище маршруту є значною, тому водії даної зміни щоденно виїзджають з території підпримства-перевізника близько 06 год. 00 хв., для того щоб завчасно приїхати і вчасно розпочати свій маршрутний рейс. Водій зобов`язаний бути у пункті «А» на початку свого маршруту о 07 год. 06 хв. згідно графіку . Окрім того, на період дії карантину, перед початком маршруту, водії проводять дезинфікуючі заходи транспортному засобі безпосередньо перед початком кожного маршруту. Також графіком не враховується час простою водія близько 15 хв. Проте, під час руху до пункту «А» затвердженого маршруту, водій був зупинений відповідачем по справі та, з безпідставних причин і підстав притягнутий до відповідальності за зберігання транспортного засобу поза встановленим місцем його зберігання. Будь-які докази відсутні, що підтверджується і самою постановою. На клопотання водія (позивача) про ознайомлення з наявними доказами, відповідачем була надана відповідь: «Ви маєте право на оскарження даної постанови, а суд у всьому розбереться».

Таким чином, вказує про те, що автобус, яким він керував, не зберігався поза встановленим місцем його стоянки, як зазначено, у зв`язку з чим відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст. 133-1 КУпАП та порушення ст.21 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Позивач стверджує, що Відповідачем не долучено жодних доказів (фотокопії місця зберігання автобусу чи відео-фіксації) щодо вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 133-1 КУпАП.

Отже, Позивач не погоджується із зазначеним рішенням Відповідача. Вважає Постанову незаконною, складеною з порушення вимог Інструкції, необґрунтованою та без належних на те доказів, а тому дана Постанова підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків Відповідача фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з наведеним, просить Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАН № 3993086 від 30.03.2021, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ч.8 ст. 133-1 КУпАП - скасувати.

Ухвалою судді від 16.04.2021 позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк на усунення недоліків.

12.07.2021 надійшла заява про усунення недоліків з новою редакцією позовної заяви до Департаменту патрульної поліції.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03.09.2021 за даним адміністративним позовом відкрито спрощене позовне провадження.

Згідно ч.ч. 5,8 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Частиною 3 ст. 263 КАС України передбачено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відзив відповідачем не подано.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно ст. 21 ЗУ «Про автомобільний транспорт», власники (користувачі) автобусів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, повинні забезпечувати їх зберігання у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони.

Відповідно до частини 8 статті 133-1 КУпАП зберігання транспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, поза встановленими місцями їх стоянки, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів і громадян.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови 30.03.2021 о 06 год 45 хв. в м. Києві по вул. Набережно - Корчуватській,64 водій, керував автобусом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів по маршруту №557та допустив зберігання автобуса поза встановленим кінцем його стоянки, чим порушив ст. 21 ЗУ АМТ - зберігання т/з, що використовуються для переіезння с пасажирів на комерційній основі, поза встановленими місцями їх стоянки.

Внаслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 статті 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень

У позові зазначено про те, 30 березня 2021 року о 05 год. 36 хв. позивач пройшов медичне обстеження, що підтверджується журналом щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв ТОВ «Радонь».

О 05 год. 42 хв. механіком підприємства-перевізника ТОВ «Радонь» проведено перевірку транспортного засобу (автобусу) д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується журналом реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ контрольно-пропускним пунктом.

Лише, після проведення медичного огляду водія та технічного огляду транспортного засобу, через незначний проміжок часу водій ви їхав з підприємства у напрямку, з якого починається його маршрут 557 «Станція метро «Либідська» - ж/м «Корчувате». Тобто, автобус зберігався на території підприємства перевізника приблизно до 06.00 год. Відстань від місця зберігання транспортного засобу на території підприємства-перевізника до початкового пункту зазначеного вище маршруту є значною, тому водії даної зміни щоденно виїзджають з території підпримства-перевізника близько 06 год. 00 хв., для того щоб завчасно приїхати і вчасно розпочати свій маршрутний рейс. Водій зобов`язаний бути у пункті «А» на початку свого маршруту о 07 год. 06 хв. згідно графіку . Окрім того, на період дії карантину, перед початком маршруту, водії проводять дезинфікуючі заходи транспортному засобі безпосередньо перед початком кожного маршруту. Також графіком не враховується час простою водія близько 15 хв. Проте, під час руху до пункту «А» затвердженого маршруту, водій був зупинений відповідачем по справі, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за частиною 8 статті 133-1 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).

Положенням ст.251 КУпАП вказано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, показання технічних засобів, що мають функції фотозйомки та відеозапису.

У п. 7 спірної постанови не зазначено відомостей про наявність доказів, на яких зафіксовано правопорушення. Відповідач, не надавши відзив, таких не надав і суду.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 133-1 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3993086 від 30.03.2021про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 8 ст. 133-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 гривень підлягає скасуванню, а провадження закриттю.

Враховуючи наведе вище, позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції підлягає задоволенню.

еруючись ст.ст. 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та закриття провадження у справі - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3993086 від 30.03.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 8 ст. 133-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 гривень - скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 8 ст. 133-1 КУпАП- закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: м.Київ, вул.Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. А. Усатова