Рішення № 120119823, 02.07.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1539/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Енерго-Тайм", м. Харків до Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків про стягнення 311 908,89 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Енерго-Тайм" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (надалі - відповідач) про стягнення 311908,89грн., з яких: 251075,72грн. заборгованості, 4247,82грн. інфляційних втрат, 6205,12грн. 3% річних, 50380,23грн. пені.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати робіт, виконаних за договором №Ц9350 від 25.05.2021 на проектно-вишукувальні роботи.

Ухвалою від 03.05.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.

Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

В той же час учасники справи скористалися своїм правом на подання наступних заяв по суті справи.

17 травня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на 90% - до 5038,02грн.

21 травня 2024 року від відповідача надійшла відповідь на відзив, у якій він з доводами відповідача не погодився та зазначив про відсутність підстав для зменшення розміру пені.

Вказані заяви по суті спору подані сторонами в межах строків, встановлених ухвалою про відкриття провадження у даній справі, а тому були прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач правом на подання заперечення на відповідь на відзив в порядку статті 167 ГПК України не скористався.

12 червня 2024 року від позивача надійшло клопотання, разом із яким він надав докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, які просить покласти на відповідача.

Дане клопотання прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

25 травня 2021 року між відповідачем, як замовником, та позивачем, як підрядником, укладено договір на проектно-вишукувальні роботи №Ц9350 (надалі - Договір), за умовами якого підрядник згідно із завданням на проектування (Додаток № 3) виконує власними і залученими силами та засобами всі передбачені Договором проектно-вишукувальні роботи по розробці проектної документації "Реконструкція іншої частини ПС 110/35/6/ЗкВ "Есхар" іпв. № 00507112/01 в частині заміни порталів, ошинування ВРУ-35кВ, заміни МВ-35кВ в комірках №1, 3, 4, 7, 8, 9 на блок вакуумного вимикача 35кВ з ТС-35кВ, ОПН-35кВ та мікропроцесорними захистами, реконструкції кабельних каналів ВРУ-35кВ в Чугуївському районі Харківської області., сел.Есхар, вул, 152 Стрілецької дивізії, 12", ліквідує недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт. Код ДКПП 71.12., а замовник приймає та сплачує за виконані роботи підряднику відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору його ціна складає 639999,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 106666,50грн.

Згідно з п.5.2 Договору замовник здійснює платіж за виконану роботу на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт готує підрядник на державній мові і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник протягом 5-ти календарних днів перевіряє відповідність виконаних робіт зазначеним у акті виконаних робіт і підписує його в частині фактично виконаних робіт. Застосування факсиміле на актах виконаних робіт не допускається.

Розрахунок за цим Договором між підрядником і замовником здійснюється в розмірі 100% окремо за кожним проміжним актом виконаних робіт протягом 180-ти календарних днів (п. 5.3 Договору).

З умовами п.7.1 Договору здавання-приймання робіт після їх закінчення здійснюється відповідно до чинного порядку та оформлюється актом виконаних робіт, який замовник зобов`язаний підписати або надати дефектний акт.

31 грудня 2021 року сторонами був підписаний акт виконаних робіт, відповідно до якого вартість виконаних позивачем робіт становить 388923,28грн., роботи виконано в повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідач повністю розрахувався за відповідним актом, що підтверджується платіжним дорученням №1157 від 17.01.2022 на суму 388923,28грн.

29 грудня 2022 року сторонами був підписаний акт виконаних робіт, відповідно до якого вартість виконаних позивачем робіт становить 251075,72грн., роботи виконано в повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідач у встановлений п.5.3 Договору строк (180 календарних днів) вартість даних робіт не оплатив.

30 серпня 2023 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №30-08/1 від 30.08.2023.

Відповідач залишив дану претензію без задоволення та надіслав у відповідь лист від 27.09.2023 №08-28/5757, в якому зазначив що на даний час AT "Харківобленерго" не має можливості виконати свої зобов`язання щодо сплати по вказаних у претензії актах виконаних робіт, враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулось Товариство внаслідок дії обставин непереборної сипи через військову агресію російської федерації. При цьому, відповідач зауважив, що після виходу підприємства з критичного економічного стану та забезпечення фінансування всіх необхідних технічних заходів з відновлення працездатності електричних мереж, які перебувають на балансі AT "Харківобленерго", товариство невідкладно, у першу чергу проведе оплату за даними актами виконаних робіт.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 251075,72грн. заборгованості, 4247,82грн. інфляційних втрат, 6205,12грн. 3% річних, 50380,23грн. пені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх (ч. 1 ст. 887 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У даному випадку умовами Договору передбачено здійснення поетапної оплати виконаних робіт протягом 180 календарних днів за кожним проміжним актом виконаних робіт (п. 5.3 Договору).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач виконав за умовами Договору роботи, вартість яких згідно з підписаним сторонами Актом виконаних робіт від 29.12.2022 складає 251075,72грн. і які мали бути оплачені відповідачем протягом 180 календарних днів, тобто не пізніше 27.06.2023 включно.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази оплати виконаних позивачем робіт за Договором, які були прийняті за Актом від 29.12.2022.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 251075,72грн. заборгованості законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.3 Договору встановлено, що за невчасне здійснення розрахунків замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми нездійсненого платежу на користь підрядника за кожен день прострочення.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу пені в розмірі 50380,23грн. пені за період з 28.06.2023 по 28.12.2023, а також 4247,82грн. інфляційних втрат за період 01.07.2023 по 31.03.2023 та 6205,12грн. 3% річних за період з 28.06.2023 по 24.04.2024.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

У зв`язку з цим, суд вважає за можливе задовольнити позов в частині стягнення 4247,82грн. інфляційних втрат та 6205,12грн. 3% річних в повному обсязі.

В частині ж позовних вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідачем у відзиві було заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 90%.

При цьому, відповідач, зокрема, посилається на те, що АТ "Харківобленерго" є підприємством державного сектору економіки, 65,0010% акцій якого опосередковано знаходяться в управлінні Держави в особі АТ "Українські розподільні мережі". Товариство є монополістом в регіоні та здійснює господарську діяльність з надання послуги з розподілу електричної енергії на території Харківської області. До складу підприємства входять 57 структурних підрозділів, які надають послуги 56 територіальним громадам Харківської області.

Відповідно до положень Закону України від 16.11.2021 №1882-IX "Про критичну інфраструктуру" та норм постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109 "Деякі питання об`єктів критичної інфраструктури" об`єкти товариства відносяться до об`єктів критичної інфраструктури. Частиною першою ст. 4 Закону України "Про критичну інфраструктуру" передбачено, що захист критичної інфраструктури є складовою частиною забезпечення національної безпеки України.

Відповідно до частини другої статті 5 вказаного Закону одним із завдань державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури є попередження кризових ситуацій, що порушують безпеку критичної інфраструктури.

Крім того, енергетичні підприємства, що надають послугу з розподілу електричної енергії, є надавачами послуг критичної інфраструктури та безпосередньо пов`язані з наданням послуг водопостачання, водовідведення, теплопостачання. Таким чином, забезпечення роботи підприємств енергетичного сектору, що є об`єктами критичної інфраструктури, є одним із пріоритетів.

У зв`язку з масовою ракетною атакою по об`єктам НЕК "Укренерго" та електричним станціям Харківської області від 22.03.2024, значно була знижена пропускна здатність електричних мереж НЕК "Укренерго", наслідком яких стало застосування мережевих обмежень, на час ліквідації аварійної ситуації, що призвело до значного зменшення добових обсягів споживання електричної енергії АТ "Харківобленерго".

Підприємство відповідача, яке перебуває на прифронтовій території, дуже гостро відчуває на собі фінансово-економічні наслідки від бойових дій.

Задля забезпечення збільшення можливості видачі потужності в мережі АТ "Харківобленерго" було улаштовано додаткові системні транзити по мережі 110 кВ, по яким передається майже весь обсяг електричної енергії для забезпечення потреб Харківської області, що в свою чергу призводить до зростання високовольтних ТВЕ.

При цьому діючим законодавством не передбачено відшкодування АТ "Харківобленерго" таких витрат, тобто товариство виконувало функцію оператора системи передачі в Харківському регіоні, в тому числі передачі електричної енергії для компенсації втрат.

Відповідач також просить враховувати, наявність дебіторської заборгованості комунальних підприємств м. Харкова та постачальника універсальних послуг - ПрАТ "Харківенергозбут" (також за рахунок неплатежів комунальних підприємств міста), яка суттєво збільшилась протягом 2022-2023 років та станом на 01.01.2024 склала 3,9 млрд. грн.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд виходить з наступного.

Частиною 3 статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

У даному випадку повідомлені відповідачем обставини щодо значних пошкоджень його електромереж та обладнання внаслідок неодноразових ракетно-бомбових обстрілів м.Харкова та Харківської області, а також здійснення ним дій щодо відновлення об`єктів енергетичної інфраструктури в умовах воєнного стану неодноразово висвітлювалися в засобах масової інформації, є загальновідомими та не потребують доказування.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами. Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, враховуючи вищенаведене, зважаючи на обґрунтованість наведених у клопотанні про зменшення розміру пені обставин, а також приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах, суд доходить висновку щодо необхідності зменшення розміру заявлених штрафних санкцій у вигляді пені, що підлягає до стягнення з відповідача, на 50% від заявленої позивачем суми пені.

Таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Аналогічна правова позиція суду знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 6-1120цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 703/1181/16-ц, від 20.03.2019 у справі №761/26293/16-ц, постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №916/2283/18, від 12.06.2019 у справі №904/4085/18.

Отже, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 25190,12грн. (50380,23грн. х 50%).

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 9 статті 129 ГПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що відповідач не оспорив факт невиконання ним своїх договірних зобов`язань перед позивачем, а наявні у справі докази підтверджується правомірність вимог позивача, суд приходить до висновку, що спір виник саме внаслідок неправильних дій відповідача.

У зв`язку з цим, судові витрати слід покласти на відповідача у повному розмірі, сплаченому позивачем за подання даного позову.

Так, статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У даному випадку за подання даного позову позивачем було сплачено 4678,63грн. судового збору.

Також позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00грн.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00грн. підтверджується Договором про надання професійної правничої допомоги №24/04/2024-03 від 24.04.2024, Актом приймання-передання наданих юридичних (адвокатських) послуг від 28.05.2024 на загальну суму 20000,00грн., платіжною інструкцією №52 від 24.04.2024 про оплату за адвокатські послуги в розмірі 20000,00грн., ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1608203 від 09.05.2024, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №9082/10 від 29.05.2020.

Суд зауважує, що відповідачем, відповідно до приписів частин 5 та 6 статті 126 ГПК України, не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката або інших заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, на відповідача слід покласти витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00грн.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Георгія Тарасенка, буд.149, код 00131954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичнакомпанія "Енерго-Тайм" (61010, м.Харків, вул.Валер`янівська, буд. 111, код 41945861) 251075,72грн. заборгованості, 4247,82грн. інфляційних втрат, 6205,12грн. 3% річних, 25190,12грн. пені, 4678,63грн. судового збору, 20000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "02" липня 2024 р.

СуддяМ.В. Калантай