Рішення № 120115809, 27.06.2024, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1348/24

Провадження № 2-а/545/44/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2024 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Стрюк Л.І.

з участю секретаря Гаврися В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 16.03.2024 сержантом поліції ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Яковенком М.В. винесена постанова серії ЕНА №1675037 про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_1 об 18 год 02 на 346 км траси Київ-Харків-Довжанський, під час керування транспортним засобом Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , не ввімкнула ближнє світло фар у темну пору доби, чим порушила вимоги п.19.1 (а) Правил дорожнього руху. Вважає постанову протиправною з огляду на те, що згідно з інформацією, яка розміщена на інтернет-сайті dateandtine.info захід сонця в м. Полтаві 16.03.2024 відбувся о 17:50, тобто до вказаного часу в постанові (18:02) її автомобіль не рухався близько 20 хв, оскільки був зупинений працівниками поліції, а тому зазначені в постанові обставини не відповідають дійсності. Посилалася на те, що постанова винесена на місці з істотними порушеннями, оскільки при розгляді справи не забезпечені її права, передбачені ст.268 КУпАП, - не надано можливості скористатися правовою допомогою, подати докази та заявити клопотання. Вважає, що факти, викладені в постанові, не відповідають обставинам справи, а сама постанова винесена з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню.

Просила визнати дії сержанта поліції ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 під час складання постанови протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1675037 від 16.03.2024 про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП, провадження у справі закрити.

У відзиві на позов представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Полтавській області заперечувала проти задоволення позову з огляду на те, що ОСОБА_1 допустила порушення вимог безпеки дорожнього руху, оскільки відповідно до відеофіксації, доданої до відзиву, беззаперечно підтверджується вина позивача, яка 16.03.2024 о 18:02 на 346 км траси Київ-Харків-Довжанський керувала транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушила п.19.1 (а) ПДР України. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивача ознайомлено з правами, визначеними ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що підтверджується матеріалами відеофіксації, постанова винесена з дотриманням вимог ст. 258, 278,279, 280 КУпАП, тому посилання позивача щодо неправомірності проведення розгляду справи на місці вчинення правопорушення та порушення її прав вважає необґрунтованими.

Позивач у судове засідання не з`явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала, зазначила про те, що сержант поліції ОСОБА_2 під час складання постанови порушив процедуру розгляду справи, а також на відеозаписі правопорушення не зафіксоване.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Полтавській області в судове засідання не з`явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову.

Третя особа сержант ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи без його участі не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Встановлено, що 16.03.2024 сержантом поліції ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Яковенком М.В. винесена постанова серії ЕНА №1675037 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Згідно з постановою ОСОБА_1 16.03.2024 о 18 год 03 хв на 346 км траси Київ-Харків-Довжанський, під час керування транспортним засобом Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , не ввімкнула ближнє світло фар у темну пору доби, чим порушила п.19.1(а) ПДР України.

Частиною другоюстатті 2 КАС Українипередбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»,поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11ч.1ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5ст. 14Закону України «Про дорожній рух»,учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідноз п. 1.1 Правил дорожнього рухуУкраїни, ці Правила відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно доп. 1.3 Правил дорожнього рухуУкраїни, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього рухуУкраїни визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 19.1. (а) Правил дорожньогоруху України передбачено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Пункт 9.8 ПДРУкраїни зобов`язує водіїв всіх механічних транспортних засобів використовувати денні ходові вогні у період з 01 жовтня по 01 травня поза населеними пунктами, а в разі їх відсутності в конструкції автомобіляближнє світло фар.

Частина 2 ст. 122Кодексу Українипро адміністративніправопорушення передбачає адміністративну відповідальність, в тому числі, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Відповідно до вимогст.293Кодексу України про адміністративні правопорушення,орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.

Згідно з ч. 1 ст.72Кодексу адміністративногосудочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимогст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа (орган) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, висновком експерта, показаннями технічних приладів та іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію»,поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Представником відповідача наданий DVD-R-диск з відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського.

З дослідженого судом відеозапису вбачається, що запис факту керування транспортним засобом в темну пору доби без ввімкненого ближнього світла фар відсутній, відеозапис розпочинається з моменту зупинки автомобіля працівниками поліції, у якого увімкнута аварійна світлова сигналізація.

Отже, наданий відповідачем DVD-R-диск з відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського не містить доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст.

Будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 суду не надано.

У ч. 3ст.62Конституції України наголошується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, оскільки позивач заперечує порушення ним ч. 2 ст.122Кодексу України про адміністративні правопорушення, а інших доказів вчинення останньою відповідного адміністративного правопорушення відповідачем не надано, у той час як доказування (а так само обвинувачення) не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови, оскільки викладені у ній обставини належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251Кодексу Українипро адміністративніправопорушення та ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не підтверджені.

Щодо посилання позивача на порушення процедури розгляду справи суд зазначає таке.

Під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження доводи позивача стосовно порушення її прав та процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку працівником поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а, який суд першої інстанції враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у цій адміністративній справі з огляду на приписи ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з відеозапису, під час розгляду справи позивача ознайомлено із правами, передбаченими ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Позивач відповідно до ст.268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись з усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу. Будь-яких обмежень у користуванні правами, передбаченими ст.268 КУпАП, під час розгляду справи не встановлено, що підтверджується матеріалами відеофіксації.

У частині позовних вимог про визнання незаконними дій сержанта поліції ОСОБА_2 суд дійшов таких висновків.

Суд зауважує, що належним та достатнім способом захисту прав позивача у даному випадку є скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином,позовні вимогив частині щодовизнання дій сержанта поліції ОСОБА_2 незаконними не підлягають розгляду місцевим загальним судом як адміністративним у порядку ст.286 КАС України.

З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, у зв`язку з чим вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та закрити відповідну справу про адміністративне правопорушення, що з огляду на положення ч. 2 ст.9 та ч. 3 ст.286Кодексу адміністративногосудочинства України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.9,241-246,250,286 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головногоуправління Національноїполіції вПолтавській областіпро визнаннядій протиправнимита скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення - задовольнити.

Постанову серії ЕНА №1675037 від 16.03.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 510,00 грн скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити за відсутністю у її діях складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: Л. І. Стрюк