Постанова № 12011359, 28.10.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-4117/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Чудак В.М.,

за участю:

представника позивача - Кривопляс Н.А.,

представника відповідача - Мовчан Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МіС"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000662302/0/48 від 28.05.2010 року, №0000662302/1/94 від 09.08.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МіС",30 серпня 2010 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000662302/0/48 від 28.05.2010 року, №0000662302/1/94 від 09.08.2010 року на суму 91 179 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснено відповідачем за результатами документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "МіС" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2004 року, травень 2006 року. Перевірка оформлена актом від 27 травня 2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та встановлено факт завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2004 року - 43 275 грн. 00 коп., за квітень 2004 року - 36 296 грн. 00 коп., за травень 2006 року - 11 608 грн. 00 коп. Зазначений висновок позивач вважає необґрунтованим, факти порушення норм податкового законодавства, вказані в акті перевірки, такими, що не відповідають дійсності, оскільки у взаємовідносинах між Товариством з обмеженою відповідальністю "МіС" та безпосередніми постачальниками порушень не існує, факт постачання товарно-матеріальних цінностей позивачу підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, рахунками, банківськими квитанціями.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні та в додаткових поясненнях до позову (а.с. 81-83) вказувала на той факт, що Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області в 2004 - 2006 роках неодноразово проводилися перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "МіС" за періоди: січень 2004 року, квітень 2004 року, травень 2006 року. За результатами даних перевірок Кременчуцькою ОДПІ було прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000412305/0/64 від 17.11.2005 року, № 0000652305/0/32 від 29.12.2005 року. Вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем до Господарського суду Полтавської області. Постановами Господарського суду Полтавської області, залишеними без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України податкові повідомлення - рішення № 0000412305/0/64 від 17.11.2005 року, № 0000652305/0/32 від 29.12.2005 року визнано нечинними та скасовані.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила суд відмовити в його задоволенні.

У запереченнях посилалася на те, що в ході документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2004 року, травень 2006 року, проведеної згідно п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, на підставі наказу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 26 травня 2010 року № 1215, встановлено, що у січні 2004 року, квітні 2004 року, травні 2006 року Товариством з обмеженою відповідальністю "МіС" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі на 91 179 грн. 00 коп. При цьому, відповідач виходить з того, що в ході проведення системного аналізу фінансово-господарської діяльності позивача та її відображення в податковій звітності встановлено, що ТОВ "МіС" має рівень податкового навантаження значно нижчий середньогалузевого. Крім того, відповідач посилається на неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Ельба О", яке є третім підприємством в ланцюгу постачання, оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про відсутність останнього за місцезнаходженням.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МіС" зареєстровано як юридична особа 16 листопада 2000 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, код ЄДРПОУ 31194504, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 127893 (а.с. 40).

Товариство з обмеженою відповідальністю "МіС" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 24102689 (а.с. 39).

Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області 26 травня 2010 року проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "МіС" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2004 року, травень 2006 року, за результатами якої складено акт № 2273/23-309/31194504 від 27.05.2010 року.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено, що в порушення вимог п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон № 168/97-ВР) Товариством з обмеженою відповідальністю "МіС" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 91 179 грн. 00 коп., а саме: за січень 2004 року - 43 275 грн. 00 коп., за квітень 2004 року - 36 296 грн. 00 коп., за травень 2006 року - 11 608 грн. 00 коп.

Керуючись підпунктами "б", "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ) на підставі акта перевірки № 2273/23-309/31194504 від 27.05.2010 року Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000662302/0/48 від 28.05.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2004 року, квітень 2004 року, травень 2006 року в розмірі 91 179 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням - рішенням та керуючись статтею 5 Закону № 2181-ІІІ позивач за вих. № 322-н від 04.06.2010 року звернувся до Кременчуцької ОДПІ зі скаргою, в якій просив скасувати податкове повідомлення - рішення №0000662302/0/48 від 28.05.2010 року (а.с. 160-164). Рішенням Кременчуцької ОДПІ № 28937/10/25-010 від 29.07.2010 року скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення без змін (а.с. 166-169).

Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області 09 серпня 2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000662302/1/94, яким визначено зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ "МіС" в розмірі 91 179 грн. 00 коп.

Не погодившись з даними податковими повідомлення - рішеннями Кременчуцької ОДПІ Товариство з обмеженою відповідальністю "МіС" оскаржило їх в судовому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням Кременчуцької ОДПІ №0000662302/0/48 від 28.05.2010 року, №0000662302/1/94 від 09.08.2010 року суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), строки проведення розрахунків, регламентовані пунктом 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 (далі - Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно з пунктом 1.7 зазначеного Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпункт 2.3.2 пункту 2.3 Порядку встановлює, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при складанні акту документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "МіС" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2004 року, травень 2006 року допущені численні порушення (пункту 1.7, підпункту 2.3.2 пункту 2.3 Порядку), оскільки при викладенні в акті порушень, податковим органом не зроблено посилань на конкретні первинні документи, дослідження яких могло б дати можливість суду встановити наявність порушень податкового законодавства у позивача за період, що перевірявся.

Судом встановлено, що Кременчуцькою об`єднаною державною податковою інспекцією в 2004 - 2006 роках неодноразово проводились перевірки ТОВ "МіС" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ. Зокрема, з 01.06.2004 року по 21.06.2004 року Кременчуцькою ОДПІ була проведена позапланова документальна перевірка з питань правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету ТОВ "МіС" за січень - квітень 2004 року, за результатами якої складено довідку від 21.06.2004 року № 86/23-513/31194504 (а.с. 43-44). Крім того, 22.08.2006 року працівниками Кременчуцької ОДПІ була проведена позапланова документальна перевірка фінансово - господарської діяльності ТОВ "МіС" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2006 року, за результатами якої складено довідку від 05.09.2006 року № 491/23-312/31194504 (а.с. 41-42).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

У кожній з вищевказаних довідок Кременчуцької ОДПІ зазначено, що перевіркою жодних порушень не встановлено.

Також з 01.08.2005 року по 12.09.2005 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проводилась планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "МіС" за період з 01.10.2003 року по 30.06.2005 року за результатами якої складено акт від 12.09.2005 року (а.с. 86-101). В резулятивній частині даного акту вказано, що порушень за січень 2004 року не встановлено.

Таким чином, Кременчуцькою ОДПІ під час перевірок позивача за один і той самий період з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника зроблено два висновки, які суперечать один одному.

В наданих суду письмових поясненнях (а.с. 145-146) представник відповідача вказав, що документальна невиїзна перевірка з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2004 року, травень 2006 року, результати якої оформлені актом № 2273/23-309/31194504 від 27.05.2010 року, проводилась в звязку з тим, що попередніми перевірками, проведеними у 2004 - 2006 роках не було чітко підтверджено суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника. В актах даних перевірок зазначалось, що остаточний висновок щодо підтвердження суми відшкодування буде зроблений після дослідження ланцюгів постачання та надмірної сплати ПДВ до бюджету.

Судом також встановлено, що підставою для зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування ТОВ "МіС" за січень 2004 року, квітень 2004 року, травень 2006 року став значно нижчий за середньогалузевий рівень податкового навантаження. Окрім того, відповідач посилається на неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Ельба О", яке є третім підприємством в ланцюгу постачання, оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про відсутність останнього за місцезнаходженням.

Надаючи правову оцінку твердженням відповідача суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Отже, Законом № 168/97-ВР визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ - відсутність податкової накладної чи митної декларації.

Закон № 168/97-ВР не ставить право платника податку на отримання бюджетного відшкодування в залежність від проведення податковим органом зустрічних перевірок підприємств - постачальників. Законодавством України не передбачено право податкового органу на зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на підставі неможливості проведення таких перевірок.

Також законодавчо не передбачено такої підстави для зменшення бюджетного відшкодування, як нижчі за середньогалузеві показники податкового навантаження з ПДВ.

Крім того, доводи відповідача щодо ненадходження спірних сум ПДВ до бюджету не підтверджені документально, ґрунтуються виключно на припущенні такої несплати у звязку з неможливістю підтвердження перерахування сум податку до Державного бюджету України, а тому суд при винесенні постанови також виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, податкові повідомлення - рішення №0000662302/0/48 від 28.05.2010 року, №0000662302/1/94 від 09.08.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену за січень 2004 року - 43 275 грн. 00 коп., за квітень 2004 року - 36 296 грн. 00 коп., за травень 2006 року - 11 608 грн. 00 коп. винесено Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією необґрунтовано та всупереч положенням Закону України “Про податок на додану вартість”.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МіС" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000662302/0/48 від 28.05.2010 року, №0000662302/1/94 від 09.08.2010 року задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0000662302/1/94 від 09.08.2010 року.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0000662302/0/48 від 28.05.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МіС" (код ЄДРПОУ 31194504) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2010 року.

СуддяО.О. Кукоба