Постанова № 120109842, 01.07.2024, Шаргородський районний суд Вінницької області

Шаргородський районний суд

Вінницької області

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року

м. Шаргород

Справа № 152/775/24

Провадження № 3/152/346/24

Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Соколовська Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,

- за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП, а саме: 17 травня 2024 року о 10 годині 40 хв. в с. Пеньківка Жмеринського району Вінницької області по вулиці Шевченка, керував автомобілем «ВАЗ 2107» державний номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування таким видом транспортного засобу.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.5 ст.126 КУпАП.

На виклик суду ОСОБА_1 повторно не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом СМС повідомлення про виклик до суду (а.с. 8,9). Про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Таким чином ОСОБА_1 не виконує процесуальні обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про розгляд справи у суді, на виклик повторно не з`явився. Причини неявки ОСОБА_1 суд визнає неповажними і розцінює як спробу уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини у п.41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам…

Відповідно до приписів ч.2 ст. 268 КУпАПпри розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.126 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є необов`язковою.

З огляду на обставини, викладені вище, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на підставі наявних у ній доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно зіст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У якості доказів підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП до матеріалів справи долучено: протокол проадміністративне правопорушення серії ААД № 396392 від 17.05.2024 (а.с.1), копію постанови Шаргородського районного суду Вінницької області №152/493/24 від 30.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП (а.с.2-3).

Вказані докази суддею приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи, відповідно до ст.280 КУпАП, зокрема, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно ст.7КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 5ст. 126 КУпАПвизнається повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4ст. 126 КУпАП).

Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього рухуУкраїни водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що дії ОСОБА_1 за ч.5ст.126КУпАП кваліфікованівірно,оскільки вінповторно протягом року керував транспортним засобом, будучи позбавлений такого права, винуватість його доведена і він повинен нести адміністративну відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Підстав звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності не встановлено.

При призначенні виду та міри стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступень вини, те, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху, і свідчать про підвищену суспільну небезпеку зазначеного адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, особу правопорушника, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання за ч. 5ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до частини другої та третьої статті 30 КУпАП позбавлення наданого ОСОБА_1 права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета (ст. 28 КУпАП).

В абзаці четвертому пункту 28 Постанови № 14 ВСУ роз`яснив, що оплатне вилучення транспортного засобу може бути є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність частиною шостою статті 121, частинами другою та третьою статті 130 КпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №396392 від 17.05.2024 ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2107» державний номерний знак НОМЕР_1 , однак надані суду матеріали не містять доказів належності ОСОБА_1 керованого ним автомобіля на праві власності, тому суддя вважає, що правові підстави для застосування такого виду стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу відсутні.

Враховуючи положення статті 30 КУпАП до призначеного покарання слід приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 30.04.2024 у справі №152/493/24, та остаточно визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.28,30,40-1,283,284,294КУпАП,п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяччотирьохсотнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя: Т.О. Соколовська