Вирок № 120108311, 28.06.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19730/24

Провадження №1-кп/761/3255/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2024 року місто Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження №12024100100001579 від 20 квітня 2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Дніпро, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, є студентом Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

У С Т А Н О В И В:

У невстановлений слідством точний час, але не пізніше 12:53 години 20 квітня 2024 року, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, яке належить ТОВ «НОВА ПОШТА» (код ЄДРПОУ 31316718), а саме чотирьох футболок поло, які були попередньо замовлені та доставлені до відділення №24 «Нова пошта» у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 16-А.

Так, 20 квітня 2024 року о 12:53 годині, ОСОБА_3 , з метою реалізації свого раніше виниклого злочинного умислу,направленого на відкрите викрадення чужого майна, прибув до відділення №24 «Нова пошта» у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 16-А, та увійшов до приміщення пошти.

Далі, 20 квітня 2024 року о 12:54 годині ОСОБА_3 , реалізуючи свій умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, перебуваючи у відділенні №24 «Нова пошта» у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 16-А, отримав від оператора відділення раніше замовлену та доставлену посилку для попереднього огляду перед її оплатою, в якій знаходився поліетиленовий пакет з написом «DOMINO GROUP» з футболками-поло в кількості чотирьох штук.

Далі, 20 квітня 2024 року о 13:18 годині, ОСОБА_3 , реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, усвідомлюючи, що його дії несуть відкритий характер для працівників пошти і не розрахувавшись за товар, різко взяв з коробки вказаний вище поліетиленовий пакет з футболками-поло, в кількості чотирьох штук, та направився до виходу з відділення пошти.

Після цього, 20 квітня 2024 року о 13:18 годині, ОСОБА_3 , пришвидшивши рух, вибіг з відділення пошти, втікаючи від оператора поштового відділення, який намагався наздогнати останнього, після чого, опинившись поза приміщенням відділення №24 «Нова пошта», і розуміючи, що ніхто його не наздогнав, ОСОБА_3 розпорядився відкрито викраденим товаром на власний розсуд, а саме - чотирма футболками поло: поло марки «LORA PIANA» модель МАІ3436; поло марки «ZILLI» модель MBX-PZ102-SOSP1/MCO2; поло марки «CESARE di NAPOLI» модель/артикул 81/995 HSWZ COL 190/58; поло марки «ZILLI» модель MBT-PZ052-LOSCI/MC03, загальна вартість яких складає 141500,00 гривень, чим завдав матеріальної шкоди ТОВ «НОВА ПОШТА» (код ЄДРПОУ 31316718) на загальну суму 141500,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю визнав вину в інкримінованому йому злочині, щиросердно розкаявся. Пояснив, що приблизно 17 квітня 2024 року він приїхав до м. Києва у власних справах. Під час користування мережею Інтернет, за допомогою власного мобільного телефона, він побачив оголошення про продаж речей, у тому числі футболок-поло, які вирішив придбати. Маючи намір здійснити оплату товару після отримання відповідної грошової суми, він замовив 4 футболки, загальна вартість яких склала 141500 гривень, У замовленні він вказав адресу отримання посилки - відділення №24 «Нова пошта» у м. Києві , за адресою: м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 16-А . Через деякий час він отримав телефонне повідомлення про прибуття посилки, проте оскільки грошей для оплати у нього не було він вирішив викрасти замовлений товар. 20 квітня 2024 року приблизно о 13:00 годині він прибув до зазначеного відділення та отримав посилку для огляду товару, після чого скориставшись, що працівник пошти (оператор) не звертав на нього увагу, схопив пакет з футболками та втік, при цьому, через хвилювання не чув та не бачив, що його окликав та почав переслідувати працівник пошти. Через кілька хвилин він усвідомив, що вчинив злочинні дії, зупинився та залишив пакет з викраденим майном на сходах якоїсь будівлі. Крім того, перебуваючи у схвильованому стані, він чомусь зняв з себе власну куртку, в яку був одягнутий та залишив її на перилах сходів. Після чого він намагався піти звідти, але майже одразу його затримали працівники поліції, яким він повідомив про заволодіння речами та вказав їх місцезнаходження, де їх вилучили. Підтвердив замовлення футболок-поло зазначених торгових марок та їх загальну вартість у сумі 141500,00 гривень Просив врахувати, що добровільно відшкодував матеріальну шкоду ТОВ «НОВА ПОШТА», шляхом перерахування грошей у 141500,00 гривень на рахунок потерпілого. Просив не позбавляти волі та застосувати покарання у виді пробаційного нагляду.

Представник потерпілого ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Надав заяву про розгляд судової справи без його участі, зазначивши, що завдані збитки відшкодовані в повному обсязі, претензій не має, просить на застосовувати сувору міру покарання.

ТОВ «Нова пошта» надало документальне підтвердження того, що 11.06.2024 року ОСОБА_3 відшкодував всю суму викраденого товару, в зв`язку з чим претензій не має.

Заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду справи за відсутності представника потерпілого, суд дійшов висновку про можливість з`ясувати всі обставини справи, розглянути справу за відсутності потерпілого відповідно до ст.325 КПК України.

Прокурор, обвинувачений та захисник обвинуваченого в судовому засіданні вважали за можливе розглянути зазначене кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

За таких обставин, суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України та дослідженням характеризуючих матеріалів. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що наявні підстави для визнання винуватості обвинуваченим, оскільки з наданих матеріалів вбачається, що при досудовому розслідуванні зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а тому визнання обвинуваченим винуватості є цілком виправданим.

Оцінивши в сукупності всі докази у справі, в межах обраного обсягу та порядку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 винний у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.

Згідно із статтею 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог статті 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню нових злочинів.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, ОСОБА_3 раніше не судимий, вчинив тяжкий злочин, характеризується позитивно.

Суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, ту обставину, що тяжких наслідків від скоєного не настало, особу обвинуваченого, а саме: відношення обвинуваченого до скоєного ним злочину, який усвідомив неправомірність вчиненого ним діяння і критично оцінює скоєне, готовий нести відповідальність.

Обираючи ОСОБА_3 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України також враховує, що він вчинив кримінальне правопорушення у віці 18 років, злочин вчинено під час дії воєнного стану, але не з використанням його умов, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, повністю визнав себе винним у вчиненому, щиро розкаявся, завдана шкода в повному обсязі добровільно відшкодована потерпілому, який не наполягає на суворому покаранні, проживає з батьками, які мають на нього позитивний вплив, навчається у вищому навчальному закладі, не перебуває на обліках в медичних закладах, зобов`язався в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, що суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та приходить до висновку про наявність підстав вважати, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, він не становить небезпеки для суспільства, та вважає за можливе призначити ОСОБА_3 за ч.4 ст.186 КК України більш м`яке покарання, аніж передбачене законом за вчинення даного злочину, із застосуванням положень ст.69, ст.75 КК України (з визначенням іспитового строку), з покладенням обов`язків, відповідно до ст.76 КК України).

На думку суду, обрана міра покарання щодо обвинуваченого, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Цивільний позов у справі відсутній.

Відповідно до правил ст.100 КПК України суд вирішує питання про речові докази.

Питання про скасування арешту майна суд вирішує відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України.

Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст.124 КПК України.

Керуючись Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексом України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ч.4 ст.186 КК України, та призначити покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст.75, ст.76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

У відповідності до п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти повноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 у виді домашнього арешту до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Речові докази: 5 DVD-R диски з відеозаписами, зберігати у справі.

Речові докази: пакети, в яких знаходяться медична маска, окуляри, кросівки, павербанк, навушники; кофта; картонна коробка; мобільний телефон марки «Apple iPhone 13» моделі МNGK3ZDIA, номер НОМЕР_1 , IMEI 1 : НОМЕР_2 , об`єм пам`яті 128 GB зеленого кольору; 4 футболки поло: поло марки «LORA PIANA» модель МАІ3436; поло марки «ZILLI» модель MBX-PZ102-SOSP1/MCO2; поло марки «CESARE di NAPOLI» модель/артикул 81/995 HSWZ COL 190/58; поло марки «ZILLI» модель MBT-PZ052-LOSCI/MC03, передані на зберігання до камери речових доказів СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, повернути ОСОБА_3 (квитанції №239/SHEV_ZAGAL/2024/133010/1, №240/SHEV_ZAGAL/2024/133010/1, №271/SHEV_ZAGAL/2024/133010/1).

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2024 року на майно у справах №761/15043/24, №761/15050/24, №761/15052/24.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати у зв`язку із залученням експерта в розмірі 5 300,96 (п`ять тисяч триста) гривень 96 копійок.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.

Суддя ОСОБА_1