Постанова № 12010613, 21.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2010 р.Справа №2а-9311/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л. , при секретарі Маляр К.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 202,96грн.

за участю представників:

позивача не зявився

відповідача не зявився;

Обставини справи: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 401,02грн. заборгованості зі сплати єдиного податку.

20.09.10р. позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якого, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 202,96грн. (а.с. 21).

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день його проведення був повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстровано у якості фізичної особи-підприємця (а.с.11).

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва» субєкти малого підприємництва фізичні особи мають право самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів по єдиному податку шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

З урахуванням положень зазначеного Указу, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим подано заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2008 рік (а.с. 14).

Як вбачається із заяви відповідача на право здійснення спрощеної системи оподаткування, він здійснював вид діяльності роздрібна торгівля промисловими товарами (а.с. 14).

08.07.08р. відповідачу видане Свідоцтво про сплату єдиного податку (а.с.13).

Зі змісту абзацу 6 пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва» випливає що, фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Абзац 2 статті 2 зазначеного Указу передбачає, що ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності й не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 128 Господарського кодексу України, громадянин підприємець зобовязаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обовязкових платежів; сплачувати податки та інші обовязкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

На думку позивача, у порушення вимог закону, відповідач не повністю здійснював сплату єдиного податку у 2008 році, у звязку з чим за підприємцем ОСОБА_1 числилась заборгованість перед бюджетом в сумі 401,02грн., з яких 397,14грн. недоїмка зі сплати єдиного податку та 3,88грн. - пеня (а.с. 5), проте, відповідно до уточнених позовних вимог, з урахуванням часткової сплати, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 202,96грн., з яких: 199,08грн. - недоїмка зі сплати єдиного податку та 54,60грн. пеня (а.с. 22).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання позовної заяви, недоїмка відповідача зі сплати єдиного податку складала 397,14грн. (а.с. 7), проте, з урахуванням часткової сплати у сумі 200,00грн. (а.с. 23), на день розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку складає 197,14грн. (397,14грн. 200,00грн. = 197,14грн.).

Пункт 5 зазначеного Указу передбачає, що субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність числення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Частиною 2 статті 128 Господарського кодексу України встановлено, що підприємці відповідають за своїми зобовязаннями усім своїм майном, на яке згідно закону може бути звернено стягнення.

Примусове стягнення податкової заборгованості передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Статтею 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Стосовно стягнення з відповідача заборгованості зі сплати пені в розмірі 54,60грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Пунктом 1.4 ст.1 Закону №2181 визначено, що пеня це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Згідно з пп.16.1.2 п.16.1 ст. 16 Закону №2181 нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Позивачем як субєктом владних повноважень не надано суду доказів самостійного нарахування відповідачем суми належного до сплати єдиного податку або нарахування такої суми відповідачу контролюючим органом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми пені задоволенню не підлягають, оскільки податковим органом не наведено законодавчих підстав нарахування пені на суму заборгованості по сплаті єдиного податку.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості підлягають частковому задоволенню у сумі 197,14грн.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг зі сплати єдиного податку в сумі 197,14грн. на користь місцевого бюджету Центрального району м. Сімферополя (р/р 34211379700005 ГУ ДКУ в АР Крим, код платежу 16050203, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405).

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Тоскіна Г.Л.