Ухвала суду № 120105669, 02.01.2024, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/329/22

провадження №: 1-кс/398/45/23

УХВАЛА

Іменем України

"02" січня 2024 р.

Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області із скаргою на бездіяльність слідчого Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

У даній скарзі ОСОБА_3 просить зобов`язати слідчого Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області внести в ЄРДР відомості за ч. 2 ст. 382 та ч.1 ст. 367 КК України, викладені в його заяві від 24.11.2021 року.

Однак, відомості в ЄРДР за заяво про вчинення кримінального правопорушення не внесені. З огляду на це, на думку особи, яка подала скаргу, слідчим допущено бездіяльність та не виконані вимоги ст.214 КПК України.

У судове засідання особа, яка подала скаргу ОСОБА_3 не з`явився.

Уповноважена особа РВП у судове засідання не з`явилася, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду скарги.

Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги встановив наступне.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

Аналогічні за змістом норми містяться у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов`язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається. При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов`язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.

Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.

Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.

Згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За положеннями ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 382 КК настає за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. З об`єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК, може бути вчинений як у формі невиконання судового рішення, так і шляхом перешкоджання його виконанню.

Використання законодавцем у диспозиції ч. 1 ст. 382 КК словосполучень «невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду» та «перешкоджання їх виконанню» вказує на необхідність у кожному конкретному випадку звертатися як до тексту самого судового рішення, так і до норм законодавства, які визначають порядок виконання вироків, рішень, ухвал та постанов суду. Обов`язковою умовою настання кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення є встановлення у ньому вимоги зобов`язального чи забороняючого характеру, адресованої для виконання певним особам.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України Про виконавче провадження. За положеннями ст.15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Відповідно до ч. 2 ч. 15 цього закону стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У скарзі скаржник зазначає, що 24.11.2021 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, у якій на його думку, виклав відомості, які свідчать про ознаки кримінального правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 367 КК України у діях державного виконавця Олександрійського МВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції ОСОБА_4 . Оскільки зазначений державний виконавець не зважаючи на чеки про сплату аліментів, які були надані на електронну адресу виконавчої служби, нарахувала борг в сумі 19655 гривень 60 копійок станом на 01.06.2021 року. 07.06.2021 року борг в сумі 20000 гривень було сплачено та надано копію чеку із зазначенням призначення платежу.

Крім цього, при відсутності заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні №41560107 державний виконавець відмовляється зняти арешт з його транспортного засобу, в якості застави майбутніх платежів по аліментах, чим порушує ухвалу суду від 26.11.2018 року. Оскільки державний виконавець наданні заявником чеки про стягнення аліментів від 07.06.2021 року, 30.07.2021 року, 30.08.2021 року не зарахувала не пояснюючи причину.

Скаржник у поданій заяві зазначає виключно власні доводи, міркування та припущення щодо вчинення кримінального правопорушення, оскільки злочинність таких дій не підтверджується достатніми об`єктивними даними, обґрунтованими та допустимими доказами. Невиконання рішення у добровільному порядку забезпечене визначеною законодавством процедурою його примусового виконання, а тому саме по собі не може свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення.

Отже, скаржником також не доведена наступна обов`язкова умова притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення наявність реальної можливості виконати покладений обов`язок та вчинення дій, за яких воно об`єктивно не може бути виконане. Твердження особи, яка подала скаргу про наявність за таких обставин ознак кримінального правопорушення у діях зазначеної у заві та скарзі особи, є необґрунтованим.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 набездіяльність слідчогоОлександрійського РВПГУНП вКіровоградській області,яка полягаєу невнесеннівідомостей прокримінальне правопорушеннядо ЄРДР- повернути.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню після усунення тих підстав, які вказано в ухвалі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: ОСОБА_5 НЕРОДА