Рішення № 120105002, 26.06.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/16429/23

Провадження № 2/357/582/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

за участю:

позивач ОСОБА_1 ;

представник позивача адвокат Авраменко О.В.;

відповідач ОСОБА_2 ;

представник відповідача адвокат Олійник О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2023 року позивач ОСОБА_1 поштою звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 39 713 грн.

В обґрунтування позову вказано, що 25.01.2023 невідомими особами без відома та згоди позивача ініційовано неналежні платіжні операції, в результаті яких з рахунків ОСОБА_1 , відкритих в АТ «Державний ощадний банк України», списано грошові кошти на сумі 39 713 грн., а саме: з поточного рахунку № НОМЕР_1 : 25.01.2023 о 12:54 год. - 12 336 грн.; 25.01.2023 о 12:55 год. - 12 336 грн.; 25.01.2023 о 12:56 год. - 12 338 грн.; 25.01.2023 о 13:01 год. - 553 грн.; з поточного рахунку № НОМЕР_2 : 25.01.2023 о 12:55 год - 2 150 грн. 27.01.2023 позивач звернувся до філії Львівського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» з заявою, в якій повідомив про заволодіння шахрайським способом його грошовими коштами та просив посприяти у їх поверненні. Однак банк надав відповідь про відсутність підстав для повернення грошових коштів, оскільки 25.01.2023 по картковому рахунку позивача здійснено операції через інтернет-ресурс «Ощад 24/7» з використанням всіх необхідних реквізитів платіжної картки банку з правильним введенням паролів (ПІН-кодів для одноразової операції в мережі інтернет), які відомі лише клієнту та були направлені на номер його мобільного телефону. 16.02.2023 позивач звернувся до відділу поліції № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області з заявою про вчинення шахрайських операцій за його банківським рахунком, що спричинило йому майнову шкоду. Вказує, що грошові кошти, списані з його поточних рахунків були перераховані на банківський рахунок ОСОБА_2 , відкритий в АТ «Державний ощадний банк України». Банк повідомив про відсутність згоди отримувача коштів на їх повернення, оскільки за поясненнями останнього послуги по операціям за 25.01.2023 надані в повному обсязі. Вказує, що відповідач йому жодних послуг не надавав, а тому просить стягнути з нього безпідставно набуті кошти з посиланням на статтю 1212 ЦК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

26.12.2023 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи 13.02.2024.

11.01.2024 на адресу суду від АТ «Державний ощадний банк України» надійшли пояснення, в обґрунтування яких зазначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта. Встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Вказано, що спірний переказ коштів проведено з використанням реквізитів платіжної карти банку НОМЕР_3 , випущеної на ім`я позивача, з обов`язковою ідентифікацією/верифікацією клієнта з використанням коду доступу до мобільного додатку «Ощад 24/7» (MOBILE BANKING), який було встановлено/перевстановлено 25.01.2023 12:45, облікового запису, що був зареєстрований/створений 21.11.2019 11:58, з правильним введенням одноразових ОТР-паролів, які надаються в автоматичному режимі і надсилались банком 25.01.2023 12:40, 12:55 на фінансовий номер позивача. За правилами договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ризик і відповідальність за несанкціоноване використання логіна, пароля, карткового пароля несе виключно клієнт (п. 9.15 ДКБО). Під час проведення спірних операцій третьою особою дотримано всіх вимог чинного законодавства, а за дії клієнта банк відповідати не може. У випадку встановлення судом обставин, що саме на рахунок ОСОБА_2 25.01.2023 за рахунок позивача здійснено переказ на загальну суму 39 713 грн. без достатніх правових підстав, то є всі підстави для задоволення позову.

17.01.2024 на адресу суду від представника відповідача засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов, в якому вказано про безпідставність позовних вимог. Так, 25.01.2023 на картковий рахунок відповідача перераховано грошові кошти в сумі 37 000 грн. (звертає увагу, що сума інша) трьома платежами: 12 333 грн, 12 333 грн. та 12 334 грн., проте, ці кошти надійшли на його рахунок внаслідок продажу ним криптовалюти на відкритій біржі «Віnаnсе» на загальну суму 917,43 USDT (916,52 + 0,91 комісія), які він продав невідомій особі « ОСОБА_3 ». Вказане підтверджується електронним ордером системи «Віnаnсе», тому відповідач не набув ніякого додаткового майна, а відбулась заміна одного активу на інший. В подальшому вказані кошти були заблоковані на рахунку відповідача, але після надання пояснень банку, кошти на рахунку були розблоковані. Не виключає, що відносно позивача мали місце протиправні дії, однак наполягає, що кошти за продаж своїх активів в сумі 37 000 грн. набув на законних підставах, тому в його діях відсутня ознака незаконного збагачення. Просить відмовити в задоволенні позову та стягнути з позивача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, зокрема і через систему відеозв`язку, позиція останнього по справі наведена у письмових поясненнях.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та надали пояснення по суті спору. Зокрема, позивач пояснив, що перед списанням коштів йому зателефонувала нібито служба безпеки АТ «Державний ощадний банк України» та пояснили, що його карту намагались зламати, тому в нього не виникла підозра. Вказує, що кошти списані внаслідок шахрайських дій осіб, які ввели його в оману, він за їх проханням ввів старий та новий ПІН-код в телефоні, після чого відразу відбулось списання коштів. Позивач одразу звернувся до банку, однак кошти не повернули. Вказує, що не знає відповідача, кошти йому не перераховував.

В судовому засіданні позивач та його представник не заявляли будь-яких клопотань, в тому числі про витребування доказів, зокрема того, що долучене до позову. Наполягали на розгляді по суті та завершенні розгляду справи, просили задовольнити позов повністю.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали в повному обсязі, просили відмовити, пояснили, що кошти в сумі 37 000 грн. відповідач отримав від продажу своєї криптовалюти. Після події списання коштів у позивача, рахунок відповідача заблокували, представник банку запросив його у відділення, де відповідач показав ордер про купівлю 917,43 USDT (916,52 + 0,91 комісія) і йому надали доступ до рахунку.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

25.01.2023 з рахунків ОСОБА_1 , відкритих в АТ «Державний ощадний банк України», списано (перераховано) грошові кошти на сумі 39 713 грн., а саме:

1) з поточного рахунку № НОМЕР_1 :

25.01.2023 о 12:54 год. - 12 336 грн., в т.ч. 3 грн. комісії, деталі транзакції - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING;

25.01.2023 о 12:55 год. - 12 336 грн., в т.ч. 3 грн. комісії, деталі транзакції - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING;

25.01.2023 о 12:56 год. - 12 338 грн., в т.ч. 3 грн. комісії, деталі транзакції - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING;

25.01.2023 о 13:01 год. - 553 грн., в т.ч. 3 грн. комісії, деталі транзакції - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING;

2) з поточного рахунку № НОМЕР_2 :

25.01.2023 о 12:55 год. - 2 150 грн., деталі транзакції - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING

Також вбачається, що на поточний рахунок № НОМЕР_1 25.01.2023 о 12:55 год. зараховано 2 150 грн., деталі транзакції - зарахування переказу на рахунок СН Paymant UKR KYIV Perekaz vid OLEKSANDR V.

27.01.2023 позивач звернувся до начальника філії Львівського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» з заявою, в якій повідомив, що до нього 25.01.2023 зателефонували з № 0445612406, представились співробітниками служби безпеки Ощадбанку та в ході розмови шахрайським шляхом вивідали дані, які в подальшому дали змогу їм зняти кошти з його карток. Просив посприяти в поверненні коштів, що вбачається з листа.

03.02.2023 АТ «Державний ощадний банк України» філії - Львівське обласне управління надало відповідь № 111.29-06/3453/2023-13/вих, повідомило про необхідність процесуальних дій правоохоронців.

07.02.2023 позивач повторно звернувся до банку з заявою про те, що кошти в розмірі 37 000 грн., які були списані 25.01.2023 з його рахунку, заблоковані на картці клієнта банку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просив провести перевірку і посприяти в поверненні його коштів.

13.02.2023 АТ «Державний ощадний банк України» філії - Львівське обласне управління листом № 111.29-06/4404/2023-13/вих повідомило, що 25.01.2023 по картковому рахунку позивача здійснено операції через інтернет-ресурс «Ощад 24/7» із використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки банку з правильним введенням паролів (ПІН-кодів для одноразової операції в мережі інтернет), які відомі лише клієнту та були направлені на номер його мобільного телефону. За результатами перевірки встановлено, що зняття грошових коштів з карткового рахунку стало можливим у зв`язку з порушенням (недотриманням) вимог Розділу ІХ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а саме: п. 9.15. «Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримати третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, СVV2/CVC2, строк дії, номер Картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання ОСОБА_4 , Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт», п. 9.16. «Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третім особам мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб або повідомлений Банку в іншому встановленому Договором порядку як Номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта», п. 9.17. «Клієнт усвідомлює та приймає на себе всі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у Мобільних додатках Google Pay або в інших подібних додатках за допомогою технології Біометрії, в тому числі, якщо у Мобільному пристрої збережені Відбитки пальця (-ів) сторонньої особи», п. 9.18. «Будь-яку особу, що використала Біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID), Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватись».

У даному листі вказано на відсутність підстав для повернення коштів.

16.02.2023 позивач звернувся до відділу поліції 1 ЛРУП 2 ГУНП у Львівській області з заявою про вчинення шахрайських операцій за його банківським рахунком, що спричинило йому майнову шкоду, яка внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141390000195 від 17.02.2023.

26.09.2023 позивач направив на адресу АТ «Державний ощадний банк України» вимогу про повернення коштів.

Листом № 22/4-02/5852/2023/с від 01.11.2023 АТ «Державний ощадний банк України» повідомив, що з використанням реквізитів платіжної картки банку НОМЕР_3 , випущеної на ім`я позивача, з обов`язковою ідентифікацією/верифікацією клієнта з використанням коду доступу до мобільного додатку (MOBILE BANKING), який було встановлено/перевстановлено 25.01.2023 12:45, облікового запису, що був зареєстрований/створений 21.11.2019 11:58, з правильним введенням одноразових ОТР-паролів, які надаються в автоматичному режимі і надсилалися банком 25.01.2023 12:40, 12:55 на фінансовий номер телефону позивача, відбулись операції з переказу грошових коштів на іншу платіжну карту. Тому, згідно з правилами МПС Р2Р перекази, здійснені без помилок в роботі самої системи переказів МПС і не можуть бути оскаржені.

Також повідомлено, що банком проінформовано отримувача, на платіжну картку якого було зараховано грошові кошти та з`ясовано, що згоди на повернення грошових коштів отримувач не дав.

Вказано, що списання грошових коштів стало можливим внаслідок розголошення позивачем своїх персональних даних, реквізитів платіжних карток банку, випущених на його ім`я та одноразових кодів підтвердження, які надходили на фінансовий номер телефону позивача.

На спростування доводів позивача відповідачем надано скріншоти з додатка «Binance», зокрема щодо проведення операції з купівлі-продажу криптовалюти (ордер № 20451515790012149760), відповідно до якого відповідач 25.01.2023 продав фіат на загальну суму 917,43 USDT (916,52 + 0,91 комісія), що становить 37 000 грн., покупець ОСОБА_5 .

При вирішенні справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

За змістом ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Відповідно до ч. 2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно зі ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Банки зобов`язані забезпечувати збереження банківської таємниці шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю (п. 1 ч. 1 ст. 61 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).

Відповідно до статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначена на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав грошові кошти в сумі 37 000 грн. внаслідок продажу ним криптовалюти на відкритій біржі «Віnаnсе» на загальну суму 917,43 USDT (916,52 + 0,91 комісія), які він продав ОСОБА_5 через систему «Віnаnсе».

Вказана обставина є важливою, адже свідчить про той факт, що ОСОБА_2 отримав кошти в сумі 37 000 грн. не безпідставно чи з незрозумілим призначенням, а саме за продаж (обмін) валюти.

Слід зазначити, що діяльність на відкритій біржі «Віnаnсе» є відкритою, загальнодоступною та розповсюдженою.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 набув грошові кошти саме ОСОБА_1 в сумі 39 713 грн. Вказана обставина не встановлена судом та не доведена позивачем належними і допустимими доказами.

Крім того, судом встановлено, що списання грошових коштів з рахунку позивача стало можливим саме внаслідок розголошення ним своїх персональних даних, реквізитів платіжних карток банку, випущених на його ім`я та одноразових кодів підтвердження, які надходили на фінансовий номер телефону позивача.

ОСОБА_1 стверджує, що він став жертвою шахраїв, однак саме він за правилами банківського обслуговування несе ризики розголошення своїх персональних даних.

З огляду на вказане відсутні підстави для стягнення з відповідача грошових коштів в порядку ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку за необхідне в задоволенні позову відмовити.

При вирішення питання щодо судових витрат, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2024 між АО «ТОП ДЕФЕНС» в особі адвоката Олійника О.О. та клієнтом ОСОБА_2 укладено договір № 1 про надання правової допомоги.

Протоколом від 10.01.2024 до договору № 1 від 10.01.2024 про надання правової допомоги, погоджено гонорар та об`єм правової допомоги в розмірі 10 000 грн. за вивчення, аналіз документів та формування правової позиції захисту, складання та подання відзиву на позов та участь у судовому засіданні.

Відповідачем перераховано адвокату 10 000 грн. за надану правничу допомогу, що вбачається з платіжної інструкції № 533884861 від 10.01.2024.

В матеріалах справи також міститься ордер серії АІ № 1525731 від 10.01.2024 та свідоцтво про право на заняття ОСОБА_6 адвокатською діяльністю серії КС № 7782/10 від 05.06.2019.

Вказаними доказами підтверджується, що сторона відповідача понесла судові витрати у зв`язку з розглядом справи в розмірі 10 000 грн.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене, а також відомості про особу позивача (учасник бойових дій), суд вважає, що заявлені відповідачем до стягнення витрати в сумі 10 000 грн. є неспівмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, а також не відповідають принципу справедливості, тому суд дійшов висновку про необхідність їх зменшення (часткового задоволення) до 5 000 грн.

Керуючись ст. 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

Оскільки в судовому засіданні підписано лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 01.07.2024.

Суддя А. Ю. Цуранов