Рішення № 120104933, 25.06.2024, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/787/24

Номер провадження №2/351/493/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сегіна І.Р.,

за участі секретаря - Том`юк С.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіСнятині справуза позовом ОСОБА_1 до Снятинської міської ради, про визнання права власності та встановлення юридичного факту, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Снятинської міської ради про визнання права власності та встановлення юридичного факту. Позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 .. Після його смерті залишилось спадкове майно- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,24 га, що розташована на території (Завалівської сільської ради) Снятинської міської ради та належала померлій на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ІФ № 020126 від 28.03.2001р.

07.02.2024р. вона звернулася до нотаріуса із заявою. Про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що державний акт виданий на ім`я померлого після його смерті.

Право власності ОСОБА_2 на дану земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на землю з доданим до нього списком громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, де під номером 521 числиться ОСОБА_2 .

Державний акт на право власності нам земельну ділянку виданий на ім`я ОСОБА_2 . Проте, у свідоцтві про смерть ПІБ померлого записано як ОСОБА_2 .

Вважає, що дана помилка виникла через неправильний переклад ПІБ померлого із російської мови на українську мову, оскільки у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 ПІБ померлого написано російською мовою.

Іншиї спадкоємців немає.

З врахуванням уточнюючих позовних вимог просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай), що розташована на території (Завальської сільської ради) Снятинської міської ради, в межах земельної ділянки площею 1,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ІФ № 020126 від 28.03.2001р., зареєстрованого в Книзі записів держпавних актів на право приватної власності на землю за № 581, виданого на ім`я ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задоволити.

Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності, при винесенні рішення поклався на розсуд суду.

Суд, дослідивши та перевіривши зібрані докази в їх сукупності, вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 прізвище, ім`я, по батькові померлого ОСОБА_2 записано: " ОСОБА_3 ".

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ім`я померлого записано: " ОСОБА_4 ".

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ІФ № 020126 від 28.03.2001р. передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Завалівської сільської ради.

Відповідно до довідки Першої Снятинської державної нотпаріальної контори від 07.02.2024р. після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа на підставі заяви про прийняття спадщини за законом дружини померлого Храпко КІ.. Інших спадкоємців немає.

Постановою Першої Снятинської районної державної нотаріальної контори від 07.02.2024р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,24 га, у зв`язку з тим, що державний акт на право приватної власності на землю виданий на ім`я померлого після його смерті.

Згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ІФ від 10.09.1992р. власнику землі передається спілкою селян "Єдність", с. Завалля, с. Запруття у колективну власність 10425 га землі в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно Додатку 1 у списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства за № 521 числиться ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки Старостинського округу № 3 с. Завалля, с. Запруття від 17.06.2024р. на день смерті ОСОБА_2 у господарстві по АДРЕСА_1 , окрім померлого були зареєстровані такі члени сім`ї: ОСОБА_1 - дружина. Заборона відчуження на майно померлого сільською радою не накладалась. Заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався.

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст. 27 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно у підприємстві належитьна праві спільної часткової власності його членам.

індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників стосовно майна.

Вказані положення Указу Президента відповідають положенням ч.1 ст. 364 ЦК України, якою передбачено право співвласників на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» пайє власністючлена підприємства.Право розпоряджатисясвоїм паємза власнимрозсудом членпідприємства набуваєпісля припиненнячленства впідприємстві.Пай можеуспадковуватися відповіднодо цивільногозаконодавства Українита статутупідприємства.

Згідно ч.3 ст. 9 вищевказаного Закону у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

В п. 9 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 № 62, який втратив чинність 24.05.2013 на підставі наказу міністерства аграрної політики та продовольства від 11.04.2013 № 253, передбачалося, що виділення із складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

В пунктах 15,16 цього Порядку було обумовлено, що виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводилося підприємством користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі.

При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна мало зробити відмітку про виділення майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчувалося підписом керівника підприємства та печаткою.

Вказане свідоцтво з відміткою про виділення в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна могло бути підставою для оформлення прав власності на виділене майно в установленому порядку.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Отже,виходячи звищенаведеного,суд прийшовдо переконання,що ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належала земельна частка (пай) площею 1,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території (Завалівської сільської ради) Снятинської міської ради, на яку після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 було видано державний акт на право приватної власності на землю. Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем належного йому на праві власності майна за законом стала його дружина ОСОБА_1 , якай у встановлений законом термін звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та вступила в управління спадковим майном, а отже вважається такою, що прийняла спадщину.

Атому, суд вважає, що за позивачкою слід визнати право власності на земельну частку (пай), що розташованана території(Завалівськоїсільської ради)Снятинської міськоїради,в межахземельної ділянкиплощею 1,24 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-ІФ № 020126 від 28.03.2001р.., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 581, виданого на ОСОБА_2 .

На підставі наведенного,ст.158ЗК України,ст.ст.321,328,1216,1217,1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай), що розташована на території (Іллінецької сільської ради) Заболотівської селищної ради, в межах земельної ділянки площею 1,05 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ІФ № 038799 від 20.09.2002р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 101/02, виданого на ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо досуду апеляційноїінстанції здня йогопроголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ігор СЕГІН