Рішення № 120104359, 01.07.2024, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/810/24

2-а/195/9/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

01.07.2024 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Дєєвої Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: інспектор СРПП ВП №3 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області капітан поліції Шевченко Андрій Вікторович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Позивачка звернулася до суду з цим позовом та вказала, що13 травня 2024 року постановою інспектора СРПП ВП №3 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_2 її визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 121 КУпАП, та ч.3 ст.121 КУпАП, застосовано ст.36 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу на суму 340 грн. за більш серйозне з перелічених ч.1 ст.121 КУпАП. В цій постанові йдеться, що 13 травня 2024 року о 17 год. 35 хв. позивачка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки "Citroen Berlingo" державний номерний знак НОМЕР_1 , належність ОСОБА_3 , що підлягає проходженню ОТК, але своєчасно його не пройшла, та який переобладнаний шляхом встановлення додаткових місць для сидіння, що призвело до зміни центру ваги, без погодження з тер. органом з надання сервісних послуг МВС, чим порушила пункт 31.3 (а), та п. 31.3 (б) Правил дорожнього руху України.

Позивачка вважає, що вищевказана постанова, винесена щодо неї є такою, що прийнята з порушенням вимог діючого законодавства України та підлягає скасуванню. Вину в інкримінованому правопорушенні позивачка не визнає. Під час зупинки її транспортного засобу, позивачка надала інспектору для ознайомлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 з якого чітко видно, що її автомобіль за своїми технічними характеристиками відноситься до спеціального вантажного фургону малотонажний -В. Він не є автомобілем категорії С1,С, і відповідно він не підлягає обов`язковому технічному контролю. Щодо переобладнання автомобілю, позивачка посилається , що в розмові інспектор повідомив, що начеб то в автомобілі є кріплення для додаткових сидінь і це, на його думку є переобладнанням транспортного засобу. На що позивачка пояснила, що жодного переобладнання не здійснювала, і наголосила, що все обладнання встановлено заводом виробником, і що вона не є власником даного транспортного засобу, а отже не має повноважень на переобладнання транспортного засобу. Оскаржувана постанова не містить посилання на жоден доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Позивачка просила постанову складену інспектором СРПП ВП №3 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_2 про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП, визнати протиправною та скасувати; стягнути з відповідача на її користь судові витрати, пов`язані із розглядом цього позову (а.с.1-10).

На підтвердження позовних вимог позивачка надала копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.22), та копію постанови (а.с.23).

19.06.2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує, щосторона відповідача категорично не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необгрунтованими, такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства України. 13.05.2024 року інспектором СРПП ВП №3 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 121 КУпАП, та ч.3 ст.121 КУпАП, ОСОБА_1 застосовано ст.36 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу на суму 340 грн. за більш серйозне з перелічених ч.1 ст.121 КУпАП. Факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем підтверджується відеозаписом з нагрудної портативної камери поліцейського, який додається до матеріалів справи. Транспортний засіб, яким керувала позивачка, було самовільно переобладнано з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, а саме:встановлено додаткові місця для сидіння. Під час розгляду справи, позивача було ознайомлено з його правами згідно статті 268 КУпАП та статті 63 Конституції України. Позивачка скористалася своїм правом на власний розсуд і не надав поліцейським письмового пояснення по суті вчиненого ним правопорушення. Жодної іншої письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки, так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку пункту 5 статті 278 КУпАП - не надходило. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивачки інспектором СРПП ВП №3 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_2 було винесено постанову серії ББА 3311768 від 13.05.2024 зі змістом якої позивачку ознайомлено та роз`яснено права та строки її оскарження. Відповідно до частини 1 статті 283 та пункту 1 частини 1 статті 284 КУпАП інспектор виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу. Негайно, після закінчення розгляду . Інспектор мав всі законні підстави для розгляду справи на місці вчинення правопорушення, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова обгрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Доводи позивача щодо необхідності її скасування безпідставні, необґрунтовані та не підкріплені нормами законодавства. Представник відповідача вважав, що позивач таким чином намагається уникнути встановленої законом відповідальності, а тому просив залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення (а.с.37-38).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

03.06.2024від третьоїособи надійшлазаява провідкладення справи.

04.06.2024 від позивачки надійшла заява про слухання справи за її відсутності.

07.06.2024 ВП №3 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області направлено копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА 3311768 від 13.05.2024 року стосовно ОСОБА_1 , та диск з відеофіксацією, (а.с.33-35).

19.06.2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.37-38)

01.07.2024 року від позивачки до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.18-52).

01.07.2024 року від третьої особи інспектора СРПП ВП №3 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області капітаном поліції Шевченко А.В. надійшов відзив на позовну заяву (а.с.53-62).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 21.05.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано термін на усунення недоліків позовної заяви (а.с.17).

Станом на 27.05.2024 р. недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 28.05.2024 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено до участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,третю особу: інспектора СРПП ВП №3 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 . (а.с.26-27).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.

Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА 3311768 від 13.05.2024 року стосовно ОСОБА_1 , ця постанова була винесенаінспектором СРПП ВП №3 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області капітаном поліції Шевченко А.В. про те, що13 травня 2024 року о 17год. 35 хв. позивачка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки "Citroen Berlingo" державний номерний знак НОМЕР_1 , належність ОСОБА_3 ,що підлягає проходженню ОТК , але своєчасно його не пройшла, та який переобладнаний шляхом встановлення додаткових місць для сидіння , що призвело до зміни центру ваги, без погодження з тер. органом з надання сервісних послуг МВС, чим порушила пункт 31.3 (а), та п. 31.3 (б) Правил дорожнього руху України і вчинила адміністративні правопорушення передбачені частиною першою статті 121 КУпАП, та ч.3 ст.121 КУпАП, застосовано ст.36 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу на суму 340 грн. за більш серйозне з перелічених ч.1 ст.121 КУпАП (а.с.23).

Згідно з копією реєстраційної картки на транспортний засіб "Citroen Berlingo" державний номерний знак НОМЕР_1 , власником цього транспортного засобу є ОСОБА_3 (а.с.25).

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису, який доданий до відзиву на позовну заяву видно, що під час патрулювання працівниками поліції 13.05.2024 о 17.35 год було зупинено автомобіль "Citroen Berlingo" державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивачки. Під час спілкування, працівником поліції роз`яснено підстави зупинки, права позивача та пункт порушення Правил дорожнього руху. Працівником поліції винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за частиною першою статті 121 КУпАП, оскільки останній порушив пункт 31.3 а) ПДР України. Крім цього, видно, що на прохання працівника поліції, позивачка відчинила задні бокові дверцята автомобіля, і в салоні автомобіля, позаду сидінь водія і пасажира встановлено додаткові місця для сидіння, інспектор повідомив про встановлення двох місць, на що позивачка відповіла , що одне місце.

Оцінюючи вищевказані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 90 КАС України, суд згідно з положеннями статей 73, 74, 75, 76 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до частини першої статті 121 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів

Згідно з пунктом 31.3 а) Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавствому разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою статті 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Згідно зі статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частинами другою, четвертою та п`ятою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 7 листопада 2015 року №1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Згідно з пунктом 4 розділу І наведеної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною першою статті 121 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.Порядок дорожнього руху на території України регулюється відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабміну України від 10.10.2001р. №1306.

Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про дорожній рух", транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Перелік транспортних засобів, які не підлягають обов`язковому технічному контролю, визначений у ч. 2 ст. 35 вказаного Закону. До таких автомобілів належать:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Відповідно до положень ч. 7 ст. 35 Закону України "Про дорожній рух", періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

- для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

- для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку, періодичність проходження обов`язкового технічного контролю для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років становить - кожні два роки.

Відповідно до п.п "б" п. 31.3 Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Звертаючись до суду зданим позовом, позивачка ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що автомобіль, яким вона керувала відноситься до спеціального вантажного фургону малотонажний - В. Він не є автомобілем категорії С1,С, і , відповідно, він не підлягає обов`язковому технічному контролю.

Надаючи оцінку зазначеним доводам позивача, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Згідно положень ст. 19 Закону України "Про автомобільний транспорт" транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на:

- транспортні засоби загального призначення;

- транспортні засоби спеціалізованого призначення;

- транспортні засоби спеціального призначення.

При державній реєстрації автобусів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх належності до транспортного засобу загального призначення чи до транспортного засобу спеціалізованого призначення.

При державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу марка "Citroen модель «Berlingo" у графі "тип" зазначено, що даний автомобіль - це "спеціалізований вантажний фургон малотоннажний - В".

Згідно п. 1.10 ПДР України вантажний автомобіль автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.Вантажні автомобіліможуть мати максимальну дозволену масу до 3,5 т, від 3,5 до 7,5 т. або більше 7,5 т. Тобто, належати до категорій «В», «С1», «С».

Таким чином вантажним може бути автомобіль з дозволеною максимальною масою як до 3,5т., так і понад 3,5т. та належати до різних категорій, при цьому кількість пасажирських місць на визначення вантажного автомобіля не впливає.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що автомобіль"Citroen Berlingo" державний номерний знак НОМЕР_1 , (тип - "спеціалізований вантажний фургон малотоннажний - В") відповідно до вимог ч. 3 ст. 19 Закону України "Про автомобільний транспорт" належать саме до вантажних автомобілів, та підлягає обов`язковому технічному огляду згідно зі ст. 35 Закону України "Про дорожній рух".

Із оскаржуваної постанови та відеозапису видно, що при зазначенні правопорушення працівником поліції було вказано в чому саме полягає переобладнання транспортного засобу та якими саме нормам і стандартам таке переобрання не відповідає. Під час зупинки , позивачка надала інспектору для ознайомлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 з якого чітко видно, що її автомобіль за своїми технічними характеристиками відноситься до спеціального вантажного фургону малотонажний -В. Кількість сидячих місць з місцем водія 3. З пояснень інспектора у відзиві, вбачається , що ним було візуально зафіксовано відсутність перегородки між сидіннями водія та вантажним відділенням кузова автомобіля, а потім під відеозапис зафіксовано додаткові пасажирські сидіння у вантажному відділені кузова автомобіля.

Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 463/1352/16-а.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, судом перевірено та встановлено, що в даному випадку відповідач прийняв оскаржувану постанову на підставі та у межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; своєчасно, у спосіб передбачений Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такої постанови. Суд вважає, що оскаржувана постанова є обгрунтованою. А отже, у задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат.

Враховуючи,що позовнівимоги задоволеннюне підлягають,правові підставидля відшкодуваннясудових витратвідсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9,72-77,90,205,242,244-246, 271,286 КАС України,ст.ст. ч.1ст.121, 254, 258, 280, 287-289, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: інспектор СРПП ВП №3 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області капітан поліції Шевченко Андрій Вікторович, про скасування постанови серії ББА № 311768 від 13.05.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену інспектором СРПП ВП №3 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області капітаном поліції Шевченком Андрієм Вікторовичем стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КУпАП штрафу в сумі 340,00 грн. - відмовити.

Апеляційна скаргана рішеннясуду першоїінстанції подаєтьсядо Третьогоапеляційного адміністративногосуду через Томаківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 40108866, м.Дніпро, вул. Троїцька, 20А, поштовий індекс 49101.

Третя особа: Інспектор СРПП ВП №3 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області капітан поліції Шевченко Андрій Вікторович, 53500, смт.Томаківка, вул. Казкова, 3А Нікопольський район Дніпропетровської області.

Суддя: Л. А. Кондус