Рішення № 120098438, 01.07.2024, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18703/21

Провадження № 2/638/3683/24

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року КП «Харківські теплові мережі» звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило суд стягнути з відповідачів на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 серпня 2001 року до 31 жовтня 2021 року у розмірі 90005 (дев`яносто тисяч п`ять) грн 05 коп., три відсотки річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 2095 (дві тисячі дев`яносто п`ять) грн 74 коп та 5088 (п`ять тисяч вісімдесят вісім) грн 89 коп інфляційних витрат, а всього заборгованість у розмірі 97189 (дев`яносто сім тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн 68 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання. Відповідачі є споживачами вказаних послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Однак в порушення приписів чинного законодавства свого обов`язку щодо проведення оплати за комунальні послуги з теплопостачання не здійснюють, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем утворилась заборгованість: за надані послуги з теплопостачання за період з 01 серпня 2001 року до 31 жовтня 2021 року у розмірі 90005 грн 05 коп. У зв`язку з наявністю заборгованості на прострочену суму позивачем також нараховані інфляційні витрати у розмірі 5088,89 грн та 3% річних у розмірі 2095,74 грн.

Ухвалою суду 03 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2022 року по справі № 638/18703/21 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», адреса місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, (рахунок НОМЕР_3 у ФХОУ АТ «Ощадбанк» України м.Харкова, МФО 351823, ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 серпня 2001 року до 31 жовтня 2021 року у розмірі 90005 (дев`яносто тисяч п`ять) грн 05 коп., три відсотки річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 2095 (дві тисячі дев`яносто п`ять) грн 74 коп та 5088 (п`ять тисяч вісімдесят вісім) грн 89 коп інфляційних витрат, а всього у розмірі 97189 (дев`яносто сім тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн 68 коп; стягнуто в рівних частинах з відповідачів судовий збір у сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп з кожного.

Ухвалою суду від 14 березня 2024 року заочне рішення 06 жовтня 2022 року скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України з повідомленням сторін про судове засідання.

Відповідачі відзиву на позовну заяву не надали, однак ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення виклала свої заперечення проти позову, які полягають у тому, що позивачем нараховано заборгованість зі сплати заборгованості за період з 01 серпня 2001 року до 31 жовтня 2021 року, водночас відповідно до Договору купівлі-продажу квартири від 17 серпня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі № 3661, ОСОБА_1 набула у власність квартиру АДРЕСА_2 , лише 17 серпня 2016 року, а тому розрахунок КП «Харківські теплові мережі», наданий до суду, відповідно до якого заборгованість обліковується за період з 01 серпня 2001 року до 31 жовтня 2021 року у розмірі 90005,05 грн, є неправомірним та необґрунтованим. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів.

У судове засідання сторони не з`явилися, представник позивача надала заяву про розгляд справи за відсутністю сторони позивача.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до вимог статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України).

Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву не подали, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, щ, що на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 23 грудня 1998 року № 1407 (із змінами, внесеними рішенням від 30 вересня 2003 року № 946) КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

КП «Харківські теплові мережі» здійснює господарську діяльність у сфері надання послуг з теплопостачання споживачам м. Харкова, керуючись нормативно-правовими актами та затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» надаються послуги з опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 17 серпня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевченко В.Ю., зареєстрованого в реєстрі № 3661, ОСОБА_3 передала у власність, а ОСОБА_1 прийняла у власність та оплатила в порядку та на умовах цього договору квартиру АДРЕСА_2 .

Згідно з Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідка про склад сім`ї) від 02 грудня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , з 29 серпня 2016 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Згідно ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договорів найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями.

Приписами п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім, випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги у жилому приміщенні, що належить громадянинові, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, у строки, визначені угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 березня 2015 року №1171 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» встановлені тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню КП «Харківські теплові мережі».

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 7128916/17-ц, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року). Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Досліджені в судовому засіданні докази свідчать, що відповідач ОСОБА_4 , як власник нерухомого майна, та ОСОБА_2 , як споживач житлово-комунальних послуг, були зобов`язані сплачувати спожиті житлово-комунальні послуги, зокрема послуги з теплопостачання, протягом періоду з 17 серпня 2016 року до 31 жовтня 2021 року.

При цьому до набуття у власність квартири, тобто до 17 серпня 2016 року, у відповідачів був відсутній обов`язок зі сплати житлово-комунальних послуг, оскільки з дослідженого в судовому засіданні Договору купівлі-продажу від 17 серпня 2016 року, реєстровий № 3661, не вбачається, що ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання сплатити заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг, які виникли за вказаною адресою до підписання договору купівлі-продажу.

Однак, як вбачається з Відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, де зазначено інформацію щодо об`єму поставлених відповідачам послуг, їх вартість, згідно встановлених тарифів, а також відображено всі здійснені відповідачем оплати, КП «Харківські теплові мережі не здійснювало нарахувань за послуги з теплопостачання за період 01 серпня 2001 року до 30 вересня 2016 року, заборгованість утворилася за період з 01 жовтня 2016 року до 31 жовтня 2021 року і складає 90005,05 грн.

За такихобставин,обґрунтованими єпозовні вимогипро стягненняз ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованостіза послугиз теплопостачання за період з 17 серпня 2016 року до 31 жовтня 2021 року у розмірі 90005,05 грн.

Вирішуючи питання про застосування наслідків строку позовної давності до позовних вимог КП «Харківські теплові мережі», суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами першою та третьою статті 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідно до долученої до позовної заяви Відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу по особовому рахунку № НОМЕР_4 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачами у січні 2019 року було здійснено оплату комунальних послуг на суму 850,00 грн, що є вчиненням дій, що свідчить про визнання боргу відповідачами в розумінні ст. 264 ЦК України.

Таким чином, строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання перервався у січні 2019 року, а відтак на час звернення до суду з цим позовом, а саме 01 грудня 2021 року, не закінчився.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Враховуючи, що відповідачами розрахунок заборгованості позивача не спростовано, доказів належної та своєчасної оплати житлово-комунальних послуг з теплопостачання не надано, суд задовольняє позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» в частині стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання за період 17 серпня 2016 року до 31 жовтня 2021 року у повному обсязі.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із простроченням відповідачами сплати комунальних послуг позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів на користь КП «Харківській теплові мережі» 5088 грн 89 коп. - індексу інфляції за час прострочення та 2095 грн 74 коп. - 3% річних від простроченої суми є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги КП «Харківській теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір, сплачений позивачем в розмірі 2270 грн, підлягає стягненню пропорційно з відповідачів на користь КП «Харківській теплові мережі».

Керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Комунального підприємство «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», адреса місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119, заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 17 серпня 2016 року до 31 жовтня 2021 року у розмірі 90005 (дев`яносто тисяч п`ять) грн 05 коп, з урахуванням 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 2095 (дві тисячі дев`яносто п`ять) грн 74 коп та індексу інфляції у розмірі 5088 (п`ять тисяч вісімдесят вісім) грн 89 коп, а всього заборгованість у розмірі 97189 (дев`яносто сім тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн 68 коп.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», адреса місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119, судовий збір у розмірі 2270,00 грн, тобто по 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 липня 2024 року.

Суддя І.П. Латка