Рішення № 120095270, 04.06.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1047/24

Провадження № 2/761/5072/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі

представника позивача: Змієвської Т.П. ,

представника відповідача - ОСОБА_2 : ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, -

В С Т А Н О В И В:

09.01.2024 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить: стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 3% річних та інфляційні у розмірі 241 221,50 грн.

Вимоги позову обгрунтовані тим, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 12.08.2013 року, яке змінене рішенням Апеляційного суду м.Києва від 12.08.2013 року з відповідачів на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором.

Рішення набрало законної сили та пред`явлено до примусового виконання, однак не було виконано відповідачами в повному обсязі.

Як зазначає позивач, до нього перейшло право вимоги за кредитним договором за яким стягнуто заборгованість рішенням суду.

А тому позивач вважає, що є законом передбачені підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат за невиконання рішення суду, нараховані на суму 437 131,65 грн. за період з 07.12.2020 року по 06.12.2023 року включно в сумі 39 400,27 грн. - 3% річних, 201 821,23 грн. - інфляційні.

23.01.2024 року до суду надійшов відзив уповноваженого представника відповідача ОСОБА_2 на заявлені вимоги в якому вона просить відмовити в задоволенні заявлених вимог на тій підставі, що позивач втратив право пред`явити до ОСОБА_2 будь які вимоги про стягнення з нього за рішенням суду заборгованості у зв`язку із відсутністю оригіналу виконавчого листа та не проведенням заміни стягувача.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні з підстав необґрунтованості.

ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, представника не направила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила, відзив на заявлені вимоги до суду не направила.

На підставі положень статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність відповідача ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, врахувавши процесуальні заяви сторін, вислухавши представників сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб, громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Відповідно до положень статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання виникають наслідки, передбачені цієї статтею.

Згідно з цією нормою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Частиною 5 ст. 11 ЦК України передбачено можливість виникнення грошового зобов`язання на підставі судового рішення, а відтак і застосування до боржника, що прострочив виконання такого зобов`язання, негативних наслідків, установлених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Такі правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 05.11.2011 року від 04.11.2011 року, від 30.03.2016 року, від 06.07.2016 року № 6-1946 цс 15.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, відступаючи від висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 20 січня 2016 року справа № 6-2759цс15 та від 02 березня 2016 року справа № 6-2491цс15, дійшла висновку, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 12.08.2013 року (справа №2610/22464/2012) позов Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено, стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору № 77.1/АА-00060.07.2 від 08 жовтня 2007 року в сумі 1 831 617 (один мільйон вісімсот тридцять одна тисяча шістсот сімнадцять) грн. 77 коп., що в еквіваленті у дол. США (7 993 000,00 грн.) курс НБУ станом на 07.08.2013 року становить 229 152 (двісті двадцять дев`ять тисячі сто п`ятдесят два) дол. США 73 цента.

Рішення оскаржувалось в апеляційному порядку та рішенням Апеляційного суду м.Києва від 15.01.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 - задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2013 року - змінено в частині визначення розміру пені, що підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Родовід банк». Зменшено розмір пені що підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Родовід банк» з 186 399.43 дол. США, що еквівалентно 1489890 грн.62 коп. до 24 540.18 дол. США, що еквівалентно 196 149 грн. 66 коп. В інший частині рішення суду залишено без зміни.

22.10.2015 року на виконання зазначеного рішення суду стягувачу було видано виконавчі листи.

Отже у відповідачів виникло грошове зобов`язання перед Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Родовід банк».

Представник позивача не надав суду доказів в якій частині виконано рішення суду та який розмір заборгованості існує на даний час.

При зверненні до суду з позовом представник позивача зазначив, що до ТОВ «Дебт Форс» перейшло право вимоги за кредитним договором №77.1/АА-00060.07.02 від 08.10.2007 року та відповідно щодо виконання зазначених вище рішень судів.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 30.09.2019 року (справа №2610/22464/2012) замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів № 2610/22464/2012 виданих Шевченківським районним судом м. Києва від 22 жовтня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (код ЄДРПОУ 36799749, місце знаходження вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053).

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 14.01.2020 року (справа № 2610/22464/2012) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , по цивільній справі № 2610/22464/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Ухвалено видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" ( ЄДРПОУ 36799749, місце реєстрації: м.Київ, Кудрявський узвіз, 5-Б) дублікат виконавчого листа №2610/22464/2012 про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заборгованості по кредитному договору №77.1/АА-00060.07.2 від 08 жовтня 2017 року в сумі 537 876,81 грн., що в еквіваленті у дол. США (799,3000 грн. = 100 доларів США) курс НБУ станом на 07.08.2013р. становить 67 293,30 дол. США., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 219,00 грн. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" строк для пред`явлення виконавчого листа №2610/22464/2012 про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заборгованості по кредитному договору №77.1/АА-00060.07.2 від 08 жовтня 2017 року в сумі 537 876,81 грн., що в еквіваленті у дол. США (799,3000 грн. = 100 доларів США) курс НБУ станом на 07.08.2013р. становить 67 293,30 дол. США., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 219,00 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Романцовою Тетяною Володимирівною - задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року - скасовано в частині поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 18 січня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.08.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Замінено стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 201/203, літера 2А, оф. 602) у виконавчому провадженні №64510586 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.08.2013 року у справі №2610/22464/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором щодо боржника ОСОБА_4 .

Ухвала набрала законної сили.

Зазначеною ухвалою суду не було замінено стягувача щодо примусового виконання рішення суду в частині боржника ОСОБА_2 .

Таким чином судом під час розгляду справи встановлено, що на даний час на примусовому виконанні не перебуває виконавчий лист щодо ОСОБА_2 та не замінено стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Дебт Форс». Таким чином, позивач позбавлений можливості звертатись до суду з будь-якими вимогами щодо виконання/невиконання рішення ОСОБА_2 .

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за невиконання рішення боржником ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Якщо рішення не виконано в установленому законом порядку, прийняття судом рішення не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

З огляду на те, що відповідач ОСОБА_4 порушила вказане грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України, так як грошове зобов`язання виникло між сторонами з факту наявності боргу, встановленого рішенням суду.

Так як судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконується тривалий час, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на усій території України було встановлено карантин відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), який в подальшому неодноразово продовжувався.

Крім того, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався.

Таким чином, оскільки в період з 07.12.2020 року по 30.06.2023 року на території України діяв карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19 та з 24.02.2022 року до даного часу в Україні діє воєнний стан, враховуючи зазначене вище, так як правовідносини між сторонами виникли з приводу невиконання зобов`язань щодо повернення кредиту, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача не можуть бути стягнуті 3% річних та інфляційні за вказаний в позовній заяві період.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 7, 12, 13, 76-81, 128, 133, 141, 174, 178, 259, 263-265, 268ЦПК України,

вирішив:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 07 червня 2024 року

Суддя: Н.Г.Притула