Ухвала суду № 120093502, 01.07.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 липня 2024 року Чернігів Справа № 620/6457/22

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ЖитнякЛ.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив визнати неправомірним рішення відповідача від16.06.2022 №254150020099 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язати відповідача з 10.06.2022 призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, на підставі п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, що діяла до ухвалення Закону України від02.03.2015 №213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»..

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від01.11.2022 у справі №620/6457/22, позов було задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період роботи з 01.04.2007 по 14.07.2008 та призначити їй пенсію відповідно до ч.2 ст.114 Закону України від09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 10.06.2022.

Позивачем подано до суду заяву про встановлення судового контролю. Вказана заява обґрунтована тим, що на виконання рішення суду відповідачем при призначенні пенсії, занижено розмір стажу та не зараховано стаж з 01.04.2022 по 31.05.2022, що має наслідком зменшення розміру пенсії позивача.

Вирішуючи вказану заяву, суд зважає на наступне.

В силу ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій п.2.1 мотивувальної частини Рішення від26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від25.04.2012 №11-рп/2012).

На підставі аналізу ст.3, ст.8, ч.1 та ч.2 ст.55, ч.1 та ч.2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в п.2.1 мотивувальної частини Рішення від15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.14 та ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України.

З метою забезпечення виконання судового рішення ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, положенняст. 382 КАС Українине є імперативними, та передбачають право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про наявність або відсутність підстав для застосування заходів судового контролю.

Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили, протягом розумного строку після набрання ним законної сили. При цьому, встановлення судового контролю залежить від обставин, зокрема, наявності суттєвих перешкод у реалізації виконання судового рішення.

За змістом постанови Верховного Суду від23.06.2020 у справі №802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач має навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду від01.11.2022 у справі №620/6457/22 позивачу видано виконавчий лист від 05.12.2022 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період роботи з 01.04.2007 по 14.07.2008 та призначити їй пенсію відповідно до ч.2 ст.114 Закону України від09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 10.06.2022.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Так, вказаний вище виконавчий лист подано до примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

16.06.2023 за №11143 Відділом до суду надіслано зазначений виконавчий лист від05.12.2022 разом із постановою про закінчення виконавчого провадження від 16.06.2023 ВП №71444140. Відповідно до згаданої постанови, державним виконавцем встановлено фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.

З огляду на наведене, підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення відсутні.

Щодо посилань позивача на те, що при призначенні пенсії відповідачем занижено розмір стажу та не зараховано стаж з 01.04.2022 по 31.05.2022, що має наслідком зменшення розміру пенсії позивача, суд зазначає, що в ході розгляду справи №620/6457/22 розмір стажу позивача не встановлювався

З огляду на наведене у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 294-297 КАС України.

Суддя Л.О. Житняк