Рішення № 120091746, 01.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10795/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними дії НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо застосування (базового місяця) березень 2017 року при розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 09.03.2017 року по 28.02.2018 року старшого матроса ОСОБА_2 ; зобов`язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення старшого матроса ОСОБА_2 за період з 09.03.2017 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, які виплатити ОСОБА_1 ; визнання протиправними дій НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті старшому матросу ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 26.04.2022 року; зобов`язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення старшого матроса ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 року по 26.04.2022 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, та з урахуванням виплаченої раніше суми індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, які виплатити ОСОБА_1 ; зобов`язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення старшого матроса ОСОБА_2 за весь час затримки виплати - з 09.03.2017 року по день фактичної виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є дружиною старшого матроса ОСОБА_2 , який проходив службу у НОМЕР_1 загоні морської охорони та загинув в ході бойових дій. Разом з тим, при проведенні індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 відповідачем протиправно застосовано базовий місяць березень 2017 року за період з 09.03.2017 року по 28.0.2018 року, а також у період з 01.03.2018 по 26.04.2022 відповідачем протиправно проігноровано вимоги абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078. Базовим місяцем в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року є січень 2008 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». Крім того, відповідач повинен відповідно до статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплатити на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що Постановою КМУ від 13.06.2012 №526 пункт 101 Порядку №1078 було доповнено новим положенням, згідно з яким обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу. Постанова КМУ від 13.06.2012р. №526 набрала чинності з 21.06.2012р. Таким чином, з 21.06.2012р. було введено у дію нове спеціальне нормативне правило визначення розрахункового календарного місяця для початку процедури індексації - календарний місяць прийняття найманого працівника на роботу. Це правило процедури індексації діяло до 09.12.2015 року, коли Пункт 5 Порядку №1078 було змінено постановою КМУ від 09.12.2015р. №1013, якою було визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Постанова КМУ від 09.12.2015р. №1013 уведена в дію з 01.12.2015р. Отже, з 01.12.2015р. було нормативно скасовано правило визначення місяця початку процедури індексації від події прийняття на роботу після 21.06.2012р. і введено в дію уніфіковане правило визначення місяця початку процедури індексації - від наступного місяця, коли мала місце подія підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання. Аналогічне до змісту абз.2 п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015р. №1013 правило було запроваджено і п.102 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015р. №1013, де указано, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Це положення було запроваджено нормативно-правовим актом, і у силу правила дії нормативних актів у часі, за відсутності спеціальної вказівки про протилежне, не має зворотної (ретроспективної) дії у часі, тобто підлягає застосуванню виключно до тих відносин, котрі склались вже після 01.12.2015р. З 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів). При цьому просимо звернути увагу суду на той факт, що зміна тарифних ставок в період з 01.12.2015по 01.03.2018 не відбувалась. Зміни розмірів посадових окладів відбувались: - 01.01.2008 - після набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; - 01.03.2018 - після набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». У зв`язку з цим, позивачка наполягає на тому, що має бути врахована остання зміна посадових окладів, що відбулась 01.01.2008. Відтак, на її думку, встановлений «базовий місяць» мав бути замінений на «січень 2008 року». Позиція відповідача з цього приводу полягає в тому, що в силу вимог ст. 58 Конституції України, в якості підстави для зміни «базового місяця», нова редакція Порядку №1078, визначає зміну тарифних окладів, яка відбулась після 01.12.2015 (після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку №1078). Оскільки ж в період з 01.12.2015 по 01.03.2018 розміри тарифних окладів не змінювались, а зміна тарифних окладів, на яку посилається позивачка відбулась в минулому - до 01.12.2015, підстави для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») є відсутніми. Право на індексацію у вигляді різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу ОСОБА_2 могло виникнути тільки у раз якщо його грошові доходи зазнали знецінення, а саме якщо: - індекс споживчих цін перевищив поріг 103%; - грошове забезпечення не зазнало змін під час перевищення індексу споживчих цін; - грошове забезпечення зменшилось внаслідок змін у законодавстві в даній галузі в порівнянні із індексом споживчих цін та середньою заробітною платою; - якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнювало або було меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. В інших випадках, а саме коли розмір грошового забезпечення зростає, а індекс споживчих цін не перевищує поріг у 103%, права на індексацію-різницю не виникає. Крім того, у позивачки відсутнє право на звернення до суду із зазначеним позовом. Позивачка зазначає, що вона є дружиною загиблого ОСОБА_2 , але на підтвердження цього факту позивачкою не надано жодного документу. Позивачкою надана копія рішення суду, яким встановлено юридичний факт проживання позивачки з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. У відповідності до вимог статті 21 Сімейного Кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Таким чином, у розумінні нормативного акту яким врегульовано шлюбні відносини в Україні та виникнення прав і обов`язків між чоловіком і жінкою, зокрема згідно статті 21 Сімейного Кодексу України - позивачка не набула прав дружини загиблого ОСОБА_2 , проживання однією сім`єю з ним без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у неї прав та обов`язків дружини, а тому вважаємо військовою частиною її права не порушувалися та позивачка не має права на звернення до суду із зазначеним позовом та не має право на отримання індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 проходив службу у НОМЕР_1 загоні морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).

14 вересня 2022 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво № НОМЕР_3 про смерть ОСОБА_2 (а.с. 20).

26 жовтня 2022 року командиром ІНФОРМАЦІЯ_1 видано наказ № 78-ОС, яким виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю старшого матроса ОСОБА_2 (а.с. 24).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2023 року № 495/210/23, яке набрало законної сили, встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (паспорт № НОМЕР_4 , що видав: 5118, дата видачі: 23.11.2022 року, (РНОКПП: НОМЕР_5 )), адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_6 ), паспорт серії НОМЕР_7 виданий Іллічівським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області від 21.05.2011 року)), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а саме: під час виконання бойового завдання з оборони міста Маріуполя 26.04.2022 року в складі ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ), у період з 16.05.2016 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 14-19).

18 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 09.03.2017 року по 28.02.2018 р. з встановленням базового місяця січень 2008 року, нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 по 26.04.2022 у відповідності до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 (а.с. 25).

29 березня 2024 року листом № 09/С-106/110, НОМЕР_1 загоном морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) надано відповідь та повідомлено, що оскільки старший матрос ОСОБА_2 був прийнятий на військову службу 09.03.2017, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення здійснювалось з березня 2017 року. Також, з моменту набрання чинності постанови КМУ № 704 старшому матросу ОСОБА_2 проводилося нарахування та виплата індексації грошового забезпечення з березня 2018 до моменту виключення зі списків особового складу враховуючи зміни розміру грошового забезпечення та перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (а.с. 26-27).

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558.

Згідно п. 1 глави 6 розділу V Інструкції № 588 у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належні, але не отримані ним до дня смерті (загибелі) посадові оклади, оклади за військовими званнями і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер) передаються членам сім`ї померлого, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зазначеним особам також виплачуються одноразові види грошового забезпечення та інші виплати, право на отримання яких виникло у військовослужбовця до дня його смерті (загибелі).

Відповідно до п. 6 глави 6 розділу V Інструкції № 588 грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їхнього віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей. У разі письмової відмови однієї з осіб від отримання грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання. Заява про відмову від отримання грошового забезпечення має бути нотаріально засвідчена в установленому законодавством порядку.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Законом України № 76-VIII від 28.12.2014 року статтю 5 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» доповнено частиною шостою, якою визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до ч. 6 ст.5 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України № 2148-VIII від 03.10.2017 року (чинній з 11.10.2017 року) проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення).

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови КМ № 141 від 28.02.2018 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

За таких підстав, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 09.03.2017 року по 26.04.2022 року ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 12749,62 грн., з урахуванням базового місяця - березень 2018 року (а.с. 28-29).

Будь-яких доказів на підтвердження звернення ОСОБА_2 в період з 09.03.2017 року по 26.04.2022 року щодо донарахування та виплати індексації грошового забезпечення із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року та із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Такими чином, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 року по справі №484/3648/16-а, від 29.04.2020 року по справі №576/1388/17.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що, зокрема, право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 21 липня 2022 року по справі № 431/4588/20.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що предметом спору є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто, коштів, право на одержання яких ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , не набув.

За таких підстав, оскільки індексація грошового забезпечення є правом, що нерозривно пов`язане з особою, яка померла, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зобов`язання НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення старшого матроса ОСОБА_2 за період з 09.03.2017 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, які виплатити ОСОБА_1 ; зобов`язання НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення старшого матроса ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 року по 26.04.2022 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, та з урахуванням виплаченої раніше суми індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, які виплатити ОСОБА_1 .

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на приписи Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884, оскільки вказаний Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці), а не військовослужбовців, які загинули (померли).

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ) до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) про визнання протиправними дій НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо застосування (базового місяця) березень 2017 року при розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 09.03.2017 року по 28.02.2018 року старшого матроса ОСОБА_2 ; зобов`язання НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення старшого матроса ОСОБА_2 за період з 09.03.2017 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, які виплатити ОСОБА_1 ; визнання протиправними дій НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті старшому матросу ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 26.04.2022 року; зобов`язання НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення старшого матроса ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 року по 26.04.2022 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, та з урахуванням виплаченої раніше суми індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, які виплатити ОСОБА_1 ; зобов`язання НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення старшого матроса ОСОБА_2 за весь час затримки виплати - з 09.03.2017 року по день фактичної виплати, - в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

.