Рішення № 120091701, 01.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13745/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Грекової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 71548833 від 05.04.2024 про накладення штрафу за невиконання вимог виконавчого документа № 420/16600/21 у розмірі 5100 грн.

Ухвалою суду від 29.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 06.05.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ; зупинено провадження у справі.

01.07.2024 поновлено провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначав, що не погоджується із прийняттям постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 71548833 від 05.04.2024 про накладення штрафу за невиконання вимог виконавчого документа № 420/16600/21 у розмірі 5100 грн та просить суд її скасувати. Як вказав позивач, листом ГУ ДМС в Одеській області від 11.07.2023 № 5100.4.5-8012/51.1-23 повідомлено відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що у ГУ ДМС в Одеській області наявні поважні причини невиконання судового рішення у зв`язку з відсутністю правових можливостей прийняти рішення про встановлення належності до громадянства без відповідної згоди УСБ України в Одеській області, тобто з причин, що не залежать від ГУ ДМС в Одеській області. При цьому, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Позивач вказав, що як підтверджується матеріалами справи, підставою прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. є не виконання боржником Головним управлінням ДМС в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 по справі № 420/16600/21 в частині прийняття рішення про встановлення належності ОСОБА_1 до громадянства України, зареєструвати ОСОБА_1 громадянином України та видати довідку про реєстрацію ОСОБА_1 громадянином України. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 по справі № 420/16600/21 до Приморським відділом у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області прийнято від ОСОБА_1 заяву про оформлення належності до громадянства України на підставі ст. 3 Закону України «Про громадянство України». В подальшому, справу було направлено для подальшого розгляду до ГУ ДМС в Одеській області та в ході подальших перевірок Управлінням СБ України в Одеській області відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , оскільки вона переїхала на територію України з рф (м. Мурманськ) у 1992 році, що свідчить про можливе набуття нею громадянства рф. Позивач вказав, що 06.09.2023 ГУ ДМС в Одеській області прийнято рішення про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо оформлення належності до громадянства України. 05.09.2023 ОСОБА_1 особисто звернулась до ГУ ДМС в Одеській області з заявою про визнання її особою без громадянства. Рішенням ДМС від 19.01.2024 № 0080171100000129 розгляд заяви ОСОБА_1 про визнання особою без громадянства було зупинено. Рішенням ДМС від 26.02.2024 № 0080171200000118 поновлено розгляд заяви ОСОБА_1 про визнання особою без громадянства. Враховуючи викладене, як вказав позивач, станом на 03.05.2024 ОСОБА_1 перебуває в процедурі розгляду заяви про визнання її особою без громадянства. Отже, виходячи із вищезазначеного, відсутня можливість прийняття рішення про встановлення належності ОСОБА_1 до громадянства України у зв`язку з наявними запереченнями УСБ України в Одеській області та проходження ОСОБА_1 процедури визнання її особою без громадянства. Отже, як зазначив позивач, фактичне виконання судового рішення ГУ ДМС в Одеській області можливе за умови наявності відповідної згоди УСБ України в Одеській області. За таких умов, позивач вказав, що невиконання позивачем судового рішення у справі № 420/16600/21, яке набрало законної сили 04.08.2022, станом на дату винесення оскаржуваної постанови органу ДВС зумовлено відсутністю відповідних правових можливостей прийняти рішення про встановлення належності до громадянства без відповідної згоди УСБ України в Одеській області, тобто з причин, що не залежать від ГУ ДМС в Одеській області.

04.06.2024 до суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у їх задоволенні. Відповідач вказав, що в ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем неодноразово було зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Приморського районного відділу у м. Одеса прийняти рішення про встановлення належності ОСОБА_1 до громадянства України, зареєструвати ОСОБА_1 громадянином України та видати довідку про реєстрацію ОСОБА_1 громадянином України. Однак, на виконання рішення суду по справі № 420/16600/21, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Приморського районного відділу у м. Одеса жодного рішення щодо встановлення належності ОСОБА_1 до громадянства України, зареєструвати ОСОБА_1 громадянином України та видати довідку про реєстрацію ОСОБА_1 громадянином України не було прийнято. Рішення залишалось невиконаним без поважних на те причин, у зв`язку з чим, 05.04.2024 державним виконавцем відповідно до вимог статей 63, 75 Закону України «про виконавче провадження» (далі Закон), за невиконання рішення суду по справі № 420/16600/21, було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

Представник позивача підтримала позовні вимоги позивача та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача повідомлявся про розгляд справи, однак у судове засідання не з`явився. У прохальній частині відзиву на позовну заяву представник відділу просив суд розглянути справу без його участі.

Представники третьої особи заперечували проти задоволення позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 по справі №420/16600/21, яке набрало законної сили 04.08.2022, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано рішення Приморського районного відділу у м. Одеса Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про припинення провадження за заявою про прийняття до громадянства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Приморського районного відділу у м. Одеса прийняти рішення про встановлення належності ОСОБА_1 до громадянства України, зареєструвати ОСОБА_1 громадянином України та видати довідку про реєстрацію ОСОБА_1 громадянином України.

14.12.2022 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/16600/21 щодо «зобов`язання Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Приморського районного відділу у м. Одеса прийняти рішення про встановлення належності ОСОБА_1 до громадянства України, зареєструвати ОСОБА_1 громадянином України та видати довідку про реєстрацію ОСОБА_1 громадянином України».

12.04.2023 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №71548833 з виконання виконавчого листа №420/16600/21, виданого 14.12.2022 Одеським окружним адміністративним судом.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016р. встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII, визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно ч.5 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частиною 6 ст.26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з ч.ч.1,2 ст.63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов`язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 10200,00 грн.

Згідно зі змістом ст.75 Закону №1404-VIII підставою для застосування штрафу до боржника є невиконання у встановлений виконавцем строк рішення саме без поважних причин, з огляду на наступне.

Поважними в розумінні норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №71548833, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) неодноразово звертався до міграційної служби з вимогами про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 по справі №420/16600/21,яке набрало законної сили.

Листом Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області від 28.06.2023 №14724 надано відповідь, що питання громадянства України регулюються Законом України «Про громадянство України» та Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок). Оформлення довідки про реєстрацію особи громадянином України здійснюється за допомогою підсистеми «Облік осіб, які набули або припинили громадянство України» єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами. Оформлення довідки про реєстрацію особи громадянином України - технологічний процес, якій здійснюється після завантаження службових документів в тому числі відповідних перевірок. Головне управління ДМС України в Одеській області наразі чекає від Служби безпеки України в і Одеській області відповідь на запит щодо перевірки відсутності підстав, за наявності яких набуття заявницею громадянства України не допускається.

Поряд з цим, щодо посилання Головного управління на те, що воно позбавлене можливості виконати рішення без відповідної згоди УСБУ України в Одеській області, суд зазначає, що згідно ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно ч. 4 ст. 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким чином, з вищевикладеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Виконання рішення суду забезпечується, зокрема, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження.

При цьому, посилаючись на невиконання рішення суду, у зв`язку з наявністю порядку його виконання, є порушенням принципу належного урядування, а покладання на третю особу тягаря відповідальності свідчить про нерозсудливість Головного управління при виконанні ним державних функцій.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. (Рішення від 20.10.2011 року у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04).

Більш того, суд враховує, що третя особа, стягувач у виконавчому провадженні, вже неодноразово зверталась до суду за захистом свого права на отримання громадянства України.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 по справі 420/9741/20 частково задоволено позову заяву ОСОБА_1 ; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області; зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Приморського РВ у м. Одесі розглянути заяву ОСОБА_1 про оформлення належності до громадянства України від 25.12.2019 року, з урахуванням висновків суду; в іншій частині позовних вимог, - відмовлено.

Як вбачається з вказаного рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 по справі 420/9741/20, судом було встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .Шонгуй, Кольський район, Мурманська область Росія, батько ОСОБА_2 (росіянин), мати ОСОБА_3 (українка), що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 та відповідно до посвідчення про взяття на облік №9716 від 28.11.2018 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в центрі обліку бездомних осіб як особа, яка не має постійного місця проживання в КУ Одеський обласний центр обліку бездомних громадян. Позивач з 1992 року постійно проживає в Україні, її мати ОСОБА_4 є громадянином України.

Під час прийняття рішення у справі суд, з урахуванням вищевикладених обставин справи, прийшов до висновку, що позивачем не дотримано одного з елементів критерію «необхідності у демократичному суспільстві», а саме - принципу пропорційності, який, в свою чергу, вимагає встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів третьої особи і цілями, на досягнення яких спрямовані дії суб`єкта владних повноважень, що призвело до негативних наслідків для ОСОБА_1 за відсутності будь-якої, доведеної у встановленому законом порядку, вини останньої.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово робив визначення критерію «необхідності у демократичному суспільстві». Так, при визначенні питання «необхідності у демократичному суспільстві» держави користуються певною свободою розсуду, межі якої залежать від сфери, що вступає в конфлікт з гарантованим правом.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалась практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справіand Chaush v. Bulgaria № 30985/96).

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 по справі №420/16600/21, яке набрало законної сили 04.08.2022, зобов`язано позивача саме прийняти рішення про встановлення належності ОСОБА_1 до громадянства України, зареєструвати ОСОБА_1 громадянином України та видати довідку про реєстрацію ОСОБА_1 громадянином України.

При цьому, посилання позивача на лист УСБ України в Одеській області та проходження ОСОБА_1 процедури визнання її особою без громадянства не звільняє Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області від обов`язку виконання рішення, що набрало законної сили та вказані обставини виникли після набрання законної сили рішенням у справі №420/16600/21.

Враховуючи вищевикладене, невиконання боржником рішення суду, за яким він,як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийняття постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 71548833 від 05.04.2024 про накладення штрафу за невиконання вимог виконавчого документа № 420/16600/21 у розмірі 5100 грн та відсутності підстав для її скасування.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 287,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 287 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.