Рішення № 120090967, 01.07.2024, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/399/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 25 квітня 2024 року б/н просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05 квітня 2024 року № 124150004572, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ «Про прокуратуру»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу роботи та до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з статтею 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ «Про прокуратуру», ОСОБА_1 :

увесь час навчання в Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ з 31 липня 2003 року по 23 липня 2007 року;

увесь строк служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України з 23 липня 2007 року по 11 січня 2017 року на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ та Національної поліції України, в тому числі з 11 червня 2014 року по 11 січня 2017 року на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брала участь в антитерористичній операції;

увесь стаж роботи на посадах прокурора з 12 січня 2017 року по 28 березня 2024 року (на день звернення до органів Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 28 березня 2024 року пенсію за вислугу років на підставі статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ «Про прокуратуру».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 28 березня 2024 року вона особисто звернулася до Центрального відділення обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697-VIІ). До заяви про призначення пенсії за вислугу років позивачем додано всі документи, що підтверджують час проходження служби за період навчання, період роботи на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ та Національної поліції України, факт прийняття участі в антитерористичній операції та час роботи в органах прокуратури Луганської області.

За принципом екстериторіальності територіальним органом Пенсійного фонду України, уповноваженим на розгляд поданої позивачем заяви, визначене Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішенням від 05 квітня 2024 року № 124150004572 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовило у призначенні пенсії позивачу за таких підстав: до заяви про призначення пенсії довідок про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, премії, матеріальні допомоги) та про складові заробітної плати/грошове забезпечення (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед призначенням/перерахунком пенсії) не надано. До стажу, що дає право виходу на пенсію за вислугу років, зараховано половина періоду навчання згідно з дипломом серії НОМЕР_1 з 01 вересня 2003 року по 31 грудня 2003 року та періоди роботи з 15 грудня 2010 року по 31 січня 2013 року, з 01 липня 2016 року по 31 грудня 2023 року, оскільки з 01 квітня 2004 року по 14 грудня 2010 року, з 01 лютого 2013 року по 30 червня 2016 року відсутні відомості в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що підтверджують роботу на посадах, які дають право виходу на пенсію за вислугу років.

Заявою від 18 квітня 2024 року позивач направила на адресу відповідача додаткові документи, а саме довідку Луганської обласної прокуратури від 10 квітня 2024 року № 21-31вих24 про складові заробітної плати/грошового забезпечення за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед призначенням/перерахунком пенсії.

Оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивач вважає протиправним та таким, що не відповідає нормативно-правовим актам України, якими врегульовані умови (норми) призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», оскільки органом пенсійного фонду не зараховано увесь стаж служби за період навчання з 31 липня 2003 року по 23 липня 2007 року, увесь стаж служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України з 23 липня 2007 року по 11 січня 2017 року на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ України (протягом якого позивач мала спеціальні звання, відносилася до рядового і начальницького складу ОВС/Національної поліції), в тому числі з 11 червня 2014 року по 11 січня 2017 року на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого позивач брала участь в антитерористичній операції, та увесь стаж роботи на посадах прокурора з 12 січня 2017 року по 28 березня 2024 року.

За твердженням позивача стаж, який безпідставно не зараховано при призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», становить на день звернення до пенсійних органів - 25 років 9 місяців, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів (з у рахуванням стажу роботи на посадах начальницького складу ОВС та Національної поліції України) 16 років 8 місяців.

З посиланням на положення статей 19, 46 Конституції України, статті 86 Закону № 1697-VIІ, статей 57, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статей 11, 20, 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про міліцію» в редакції, чинній на час навчання позивача, Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що не відповідає нормативно-правовим актам України, якими врегульовано умови (норми) призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697-VIІ, оскільки позивач має 25 років 09 місяців вислуги років, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів (з урахуванням стажу роботи на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ та Національної поліції України) 16 років 8 місяців, а отже, має право на призначення пенсії за вислугу років.

Ухвалою від 24 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою від 30 квітня 2024 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 21 травня 2024 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надати суду заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) від 18 квітня 2024 року про долучення додаткових документів зі всіма доданими до неї документами та всі рішення (протоколи, розпорядження тощо), прийняті за наслідками розгляду такої заяви.

Ухвалою від 23 травня 2024 року відзив на позовну заяву від 17 травня 2024 року № 0200-0902-8/47935 та всі документи, подані 22 травня 2024 року в електронній формі на адресу електронної пошти Луганського окружного адміністративного суду, повернуто Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області без розгляду.

Позовна заява з додатками, уточнена позовна заява та ухвала від 30 квітня 2024 року про відкриття провадження в адміністративній справі в електронному вигляді доставлені відповідачу до Електронного кабінету учасника процесу за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 19 квітня 2024 року, 26 квітня 2024 року та 30 квітня 2024 року відповідно, а судом повідомлення про доставлення електронного документа до Електронного кабінету отримані 22 квітня 2024 року, 29 квітня 2024 року та 01 травня 2024 року відповідно, про що свідчать довідки про доставку електронного документа.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області позов не визнало, про що через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» 24 травня 2024 року за вхідним реєстраційним № 4273/2024 подало відзив на позовну заяву від 23 травня 2024 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Проте, при розгляді справи суд не враховує наданий відповідачем відзив, оскільки такий відзив подано поза межами встановленого судом строку (останній день на подання відзиву 16 травня 2024 року, дата формування відзиву в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» - 23 травня 2024 року, та дата надходження до суду 24 травня 2024 року, тобто не протягом 15-ти днів, як визначено в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі) без заяви про поновлення пропущеного процесуального строку. Також суду не надано доказів надсилання до електронного кабінету представника позивача копії відзиву та доданих до нього документів - квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

Суд зауважує, що наданий скріншот з програми Документообіг Пенсійного фонду України про направлення 21 травня 2024 року на електронну адресу позивача відзиву на позовну заву не є належним доказом, оскільки, по-перше, наданий скріншот не містить відомостей щодо відправки електронного листа, по-друге, абзацами першим та другим частини дев`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Щодо прохання відповідача в описовій частині відзиву на позовну заяву від 23 травня 2024 року б/н не застосовувати строк на подання відзиву по справі через запроваджений в усій країні воєнний стан, суд зазначає, що у разі пропуску строку на подачу відзиву на позовну заяву відповідач має право відповідно до приписів статті 121 КАС України подати суду заяву про поновлення попущеного процесуального строку із одночасним вчиненням процесуальної дії (подача заяви, скарги, документів тощо), стосовно якої пропущено строк.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив від 22 травня 2024 року б/н. Разом з цим, при судовому розгляді справи суд її не враховує, оскільки відзив на позовну заяву подано відповідачем з пропуском строку на його подання та не враховано судом.

Відповідно до положень частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали судової справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) 28 березня 2024 року звернулась до відділу обслуговування громадян 1 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років, зареєстрованою за № 5167, додавши до неї документи, зазначені у розписці-повідомленні до цієї заяви.

Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії (форма РС-право), стаж ОСОБА_1 для розрахунку права на пенсію за вислугу років складає 09 років 11 місяців 18 днів (зараховано період навчання з 01 вересня 2003 року по 31 грудня 2003 року (0 років 04 місяці 0 днів) та періоди роботи з 15 грудня 2010 року по 31 січня 2013 року, з 01 липня 2016 року по 11 січня 2017 року та з 12 січня 2017 року по 31 грудня 2023 року).

Рішенням від 05 квітня 2024 року № 124150004572 про відмову у призначенні пенсії Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовило позивачу у призначенні пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

У рішенні зазначено, що страховий стаж позивача складає 09 років 11 місяців 18 днів, спеціальний стаж 09 років 09 місяців 18 днів. За результатом розгляду наданих документів відповідачем встановлено, що до заяви про призначення пенсії за вислугу років не надано довідок про складові заробітної плати / грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, премії, матеріальні допомоги) та про складові заробітної плати / грошового забезпечення (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед призначенням / перерахунком пенсії). До стажу, що дає право виходу на пенсію за вислугу років, зараховано половина періоду навчання згідно з дипломом серії НОМЕР_1 з 01 вересня 2003 року по 31 грудня 2003 року та періоди з 15 грудня 2010 року по 31 січня 2013 року, з 01 липня 2016 року по 31 грудня 2023 року, оскільки з 01 квітня 2004 року по 14 грудня 2010 року, з 01 лютого 2013 року по 30 червня 2016 року відсутні відомості в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що підтверджують роботу на посадах, які дають право виходу на пенсії за вислугу років.

Заявою від 18 квітня 2024 року про долучення додаткових матеріалів до заяви про призначення пенсії, яка надіслана на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення 18 квітня 2024 року, позивач просила прийняти довідку про складові заробітної плати / грошового забезпечення (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед призначенням / перерахунком пенсії) від 10 квітня 2024 року № 21-31вх.24 та долучити її до заяви від 28 березня 2024 року про призначення пенсії за вислугу років згідно зі статтею 86 Закону України «Про прокуратуру».

Листом від 01 травня 2024 року № 6398-5811/Ю-02/8-0200/24 відповідач повідомив позивача, що вона перебуваєте на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області. Відповідно до пункту 1 розділу 2 постанови правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1 «Про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (зі змінами), обслуговування осіб здійснюється незалежно від взяття на облік (місця проживання, перебування) особи на території обслуговування відповідного органу Пенсійного фонду, зокрема надання загальної інформації про умови, порядок призначення, перерахунку, виплати пенсій; прийому заяв, передбачених абзацом першим пункту 1.1 розділу I, пунктом 5.1 розділу V Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1); ведення електронних пенсійних справ - щодо виду пенсії, суми призначеної пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, дати виплати та закінчення виплати пенсії, оподаткування та інших утримань. Органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунок) пенсій, який передбачає опрацювання зазначених заяв бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер. Можливість застосування екстериторіальності призначення та перерахунку пенсій передба

Згідно з дипломом серії МВ № 12010331 від 23 червня 2007 року та додатком до диплома серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 у період з 15 серпня 2003 року по 23 червня 2007 року навчалась у Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ, форма навчання денна, за напрямом підготовки 0601 Право, спеціальність - 7.060101 «Правознавство», спеціалізація слідчі ОВС.

Відповідно до довідки про проходження служби від 14 березня 2024 року б/н, виданої Управлінням кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області, витягів з наказів Головного управління Національної поліції в Луганській області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с «По особовому складу», від 27 грудня 2016 року № 902 о/с «По особовому складу», від 11 січня 2017 року № 15 о/с «По особовому складу», від 22 лютого 2024 року № 36 о/с «По особовому складу», дубліката трудової книжки серії НОМЕР_4 від 10 жовтня 2015 року позивач у період з 31 липня 2003 року по 06 листопада 2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ, а у період з 07 листопада 2015 року по 11 січня 2017 року в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області; вислуга років станом на день звільнення у календарному обчисленні складає 13 років 05 місяців 03 дні, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) 05 років 02 місяці 00 днів.

Відповідно до довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області від 17 травня 2017 року № 401/111/22-2017 ОСОБА_1 у період з 23 липня 2007 року по 11 січня 2017 року проходила службу в органах внутрішніх справ. Цей період зараховується до страхового стажу. Внески з нарахованих сум грошового забезпечення до фондів соціального страхування та єдиний соціальний внесок у цей період були отримані та перераховані в повному обсязі.

Згідно з довідкою Головного управління Національної поліції в Луганській області від 13 березня 2024 року № А-1868 про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України майор поліції ОСОБА_1 дійсно в період з 11 червня 2014 року по 07 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 11 січня 2017 року безпосередньо брала участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області на підставі наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 07 червня 2015 року № 158, від 17 листопада 2015 року № 321, від 19 грудня 2015 року № 353 та від 26 січня 2016 року № 26дск.

Відповідно до записів у дублікаті трудової книжки серії НОМЕР_4 від 10 жовтня 2015 року позивач:

12 січня 2017 року призначена на посаду прокурора Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області у порядку переведення з Головного управління Національної поліції в Луганській області (запис № 5);

15 березня 2021 року переведена на посаду прокурора Кремінського відділу Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області (запис № 8), де працює по теперішній час.

Отже, станом на 28 березня 2024 року (на день звернення з заявою про призначення пенсії за вислугу років) стаж роботи ОСОБА_1 на посадах прокурорів складав 07 років 2 місяці 17 днів.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії).

Статтею 86 Закону № 1697-VII визначено підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років працівникам прокуратури.

Згідно з абзацами першим, дванадцятим частини першої статті 86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Відповідно до частини другої статті 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі (частина третя статті 86 Закону № 1697-VII).

Частиною четвертою статті 86 Закону № 1697-VII передбачено, що середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.

Відповідно до частини п`ятої статті 86 Закону № 1697-VII працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п`ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. До досягнення віку, встановленого цією частиною, право на пенсію за віком мають чоловіки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 31 грудня 1957 року; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1958 року по 31 грудня 1958 року; 56 років - які народилися з 1 січня 1959 року по 31 грудня 1959 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1960 року по 31 грудня 1960 року.

За змістом частини шостої статті 86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Згідно з частиною тринадцятою статті 86 Закону № 1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Частиною першою статті 15 Закону № 1697-VII визначено, хто є прокурором органу прокуратури.

Так, згідно з пунктом 19 частини першої статті 15 Закону № 1697-VII прокурором органу прокуратури є:

прокурор місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої) (в редакції, яка діяла до 25 вересня 2019 року);

прокурор окружної прокуратури (у тому числі прокурор - стажист окружної прокуратури) (в редакції, яка діє з 25 вересня 2019 року).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавство розрізняє поняття «вислуги років, що дає право на пенсію» і «стажу роботи на прокурорських посадах». При цьому посади, період роботи на яких зараховується до стажу роботи на прокурорських посадах і до вислуги років, що дає право на пенсію, є відмінними. В той же час до вислуги років, що дає право на пенсію, включається весь стаж роботи на прокурорських посадах.

Отже, призначення пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону № 1697-VII можливе за умови одночасного дотримання двох обов`язкових умов: наявність на день звернення з заявою про призначення пенсії вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, не менше - 25 років (перша умова), у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років (друга умова). Відсутність однієї із необхідних умов свідчить про відсутність підстав для призначення пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону № 1697-VII.

Як встановлено судом з матеріалів справи, стаж роботи позивача на посадах прокурорів станом на 28 березня 2024 року (на день звернення з заявою про призначення пенсії за вислугу років) складає 07 років 2 місяці 17 днів, тоді як за приписами статті 86 Закону № 1697-VII такий стаж має становити не менше 15 років.

Враховучи викладене, за наслідками судового розгляду суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області правомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону № 1697-VII через відсутність необхідного спеціального стажу.

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05 квітня 2024 року № 124150004572, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років через відсутність такого права, відповідає вимогам статті 86 Закону № 1697-VII, внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення належить залишити без задоволення.

Позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу роботи та до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з статтею 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ «Про прокуратуру», ОСОБА_1 : увесь час навчання в Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ з 31 липня 2003 року по 23 липня 2007 року; увесь строк служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України з 23 липня 2007 року по 11 січня 2017 року на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ та Національної поліції України, в тому числі з 11 червня 2014 року по 11 січня 2017 року на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брала участь в антитерористичній операції; увесь стаж роботи на посадах прокурора з 12 січня 2017 року по 28 березня 2024 року (на день звернення до органів Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії); та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 28 березня 2024 року пенсію за вислугу років на підставі статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ «Про прокуратуру» є похідними від позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05 квітня 2024 року № 124150004572 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , відтак підстави для задоволення таких позовних вимог також відсутні.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не вирішується, оскільки до ухвалення рішення суду клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката позивачем не заявлено і суду не надано доказів, які підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ідентифікаційний код 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, буд. 22, район «Поділля», м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська