Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2024 року Справа №200/4357/24
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3),
третя особа: Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора (61165, м. Харків, Харківська область, вул. Бакуліна, буд. 1)
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила суд:
-визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області щодо ненадання нотаріусу Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори Сімаковій Ользі повної інформації щодо недоотриманої пенсії померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була не отримана ним за своє життя за період з 2017 року по 25 січня 2024 року;
-зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України у Донецькій області надати нотаріусу Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори Сімакової Ользі довідку про розмір пенсії для включення до складу спадщини після померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з врахуванням усієї суми недоотриманої пенсії померлого пенсіонера за період з 2017 року по 25 січня 2024 року, без обмеження будь-яким строком.
Пільги щодо сплати судового збору відсутні.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленимстаттями 160,161,172цього Кодексу.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем квитанції про сплату судового збору не надано, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивовано складним фінансовим становищем.
Дослідивши доводи означеного клопотання суд зазначає наступне.
Засади сплати судового збору встановлені Законом України Про судовий збір №3674-VI (далі Закон №3674-VI).
Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (стаття 2 Закону).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №3674-VI, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону №3674-VI, розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України Про судовий збір, де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 09 листопада 2023 року № 3460-IX передбачено, що з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028,00 гривен.
Відповідно до відповідно до положень ч. 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання адміністративного збору у цій справі підлягає судовий збір у розмірі 968,96 грн (3028,00 грн х 0,4 х 0,8).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
У постанові від 14 березня 2024 року у справі № 215/2025/22 Верховний Суд зазначив, що наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цьогоЗакону.
Слід відзначити, що зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх сплати є правом, а не обов`язком суду і можливе лише за наявності для цього вичерпного переліку умов, визначених Законом.
Суд, звертає увагу на ту обставину, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, слід ураховувати майновий стан сторони, що є оціночним поняттям і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічна позиція була виснувана Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 у справі №9901/166/19.
При цьому, саме по собі звернення до суду за захистом соціальних прав не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, а може бути застосовано судом виключно із урахуванням майнового стану позивача, який не дозволяє позивачу сплатити судовий збір.
Виходячи з системного аналізу наведених норм, і процесуальний закон, і Закон №3674-VI, пов`язують можливість відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору із сукупністю підстав, одна з яких є обов`язковою це майновий стан позивача.
Позивачем доказово обґрунтованих доводів щодо майнового стану, який не дозволяє йому сплатити судовий збір не заявлено, отже суд дійшов висновку про відому у задоволенні заявленого ним клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивачу необхідно доплатити судовий збір за дві немайнові позовні вимоги у розмірі 968,69 (3028 грн х 0,4 х 0,8) грн за платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях на рахунок Донецького окружного адміністративного суду:
Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101,
Код отримувача: 37967785,
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),
Код банку отримувача (МФО): 899998,
Рахунок отримувача: UA308999980313111206084005658,
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Водночас, позивач звернулась до суду з позовною заявою за допомогою засобів програмного забезпечення ЄСІТС «Електронний суд».
Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положеньстатті 44цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно дочастини шостоїстатті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
На виконання п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 було реалізовано функціонал, який надає можливість користувачам надсилати документи до Електронних кабінетів інших учасників перед відправкою до суду з отриманням підтвердження (квитанції) про доставку таких документів.
У пункті 29 вищевказаного Положення, зокрема зазначається, що у разі подання до суду документів в електронній формі, учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У разі якщо інший учасник справи, відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього, має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі запропонує відправити матеріали до його Електронного кабінету та надасть суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи, поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в інших учасників справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Підтвердження (квитанції) про доставку підписуються Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) системи та відправляються з основним пакетом документів до суду як додатки.
За даними Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» відповідач зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Отже, позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом повинна була надати до суду доказ надсилання адміністративного позову до Електронного кабінету відповідача.
Проте, в пакеті документів, які надійшли від позивача через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", квитанція про доставку документів до електронного кабінету відповідача відсутня, що свідчить про те що позовна заява до кабінету відповідача в підсистемі ЄСІТС "Електронний кабінет" не направлена.
Наведене вище свідчить про те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що згідно частини 1 статті 169 цього Кодексу є підставою для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленомустаттею 171цього Кодексу.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа: Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати;
- квитанції про доставку адміністративного позову з додатками до Електронного кабінету відповідача.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки://court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко
Судове рішення № 120089923, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 01.07.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/4357/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: