Ухвала суду № 120089806, 01.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 липня 2024 р.Справа № 160/16366/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

24.06.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 24.06.2024 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 05.10.2023 по 31.05.2024 в розмірі 172779,35 грн.;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 пенсію в розмірі 172779,35 грн. негайно після набрання судовим рішенням законної сили.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.

Пунктом 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ознайомившись із позовною заявою та долученими до неї матеріалами, дійшов висновку відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на таке.

Так, 05.10.2023 ОСОБА_1 подав до ПФУ заяву про призначення пенсії № 312 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області № 046350014207 від 12.10.2023 у призначенні пенсії було відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

ОСОБА_1 не погодився з даним висновком органів Пенсійного фонду України та через свого представника ОСОБА_2 подав позов до Хмельницького окружного адміністративного суду з вимогами щодо скасування рішення та врахування періодів роботи до пільгового стажу.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 560/19796/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: 1) зарахувати ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1996 по 31.05.1999, з 25.06.1999 по 16.02.2000, з 01.06.2000 по 22.06.2000, з 01.09.2000 по 11.07.2002, з 02.08.2002 по 02.07.2003, з 08.07.2003 по 31.12.2003 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також періоди навчання з 01.01.2004 по 22.06.2004, з 01.08.2004 по 29.08.2004, з 01.11.2004 по 22.06.2005 та період роботи з 16.09.2023 по 05.10.2023 до загального та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; 2) призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05.10.2023 року.

Як зазначив представник позивача у поданій до суду позовній заяві, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 року у справі № 560/19796/23 виконано в повному обсязі, проте після призначення пенсії ОСОБА_1 , відповідач заборгованість по пенсії, яка виникла в зв`язку із тривалістю розгляду судової справи за період з 05.10.2023 по 31.05.2024 в розмірі 172779,35 грн., позивачу не сплатив пославшись на очікування виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійному фонду України для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду.

Тобто, із наведених вище обставин слідує, що спірні правовідносини фактично виникли у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 560/19796/23, про що йдеться у поданій до суду позовній заяві.

Разом із тим положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною п`ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а та від 16 лютого 2019 року у справі № 816/2016/17.

Статтею 382 КАС України визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Варто звернути увагу на те, що наведені положення КАС України мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Суд звертає увагу, що у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем судового рішення у справі № 120/8921/23 позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції з відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 КАС України, а не подавати новий позов.

Відтак, якщо позивач вважає, що прийнятим на виконання вищевказаного судового рішення рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправним такого рішення (тобто в порядку судового контролю за виконанням судового рішення), а не подавати новий позов.

Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 260/1898/22, від 24 вересня 2020 року у справі № 640/15623/19 та ряду інших.

Зміст поданого позову свідчить про те, що такий фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, що ухвалене за результатами розгляду справи №560/19796/23, так як суд у згаданому рішенні від 08.01.2024 у справі № 560/19796/23 вказав про обов`язок Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: 1) зарахувати ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1996 по 31.05.1999, з 25.06.1999 по 16.02.2000, з 01.06.2000 по 22.06.2000, з 01.09.2000 по 11.07.2002, з 02.08.2002 по 02.07.2003, з 08.07.2003 по 31.12.2003 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також періоди навчання з 01.01.2004 по 22.06.2004, з 01.08.2004 по 29.08.2004, з 01.11.2004 по 22.06.2005 та період роботи з 16.09.2023 по 05.10.2023 до загального та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; 2) призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05.10.2023 року.

Тобто позивач, звертаючись до суду з новим позовом, фактично обрав інший спосіб захисту в спірних правовідносинах, які вже вирішені судом, що унеможливлює розгляд такого в позовному провадженні.

Відтак слід дійти висновку, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 802/1933/18-а.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому слід врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, що наведені у постанові від 20 лютого 2023 року (справа № 260/3380/21). Так, суд касаційної інстанції виснував, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

За вказаних обставин ініційований позивачем спір не може бути вирішеним як адміністративним судом, так і будь-яким іншим судом, оскільки стосується вимог про зобов`язання відповідача виконати у бажаний для позивача спосіб судове рішення у справі № 560/19796/23.

Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача при виконанні судового рішення у справі № 560/19796/23 порушено його права, свободи чи інтереси, то він вправі звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Таким чином, суд дійшов висновку відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.

Керуючись ст. ст. 19, 170, 171, 172, 243, 248, 250, 256, 293-295 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №160/16366/24 за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пенсії.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник