Ухвала суду № 120089765, 01.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 липня 2024 р.Справа № 160/10177/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

19.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з вимогами:

- визначити протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті заборгованості по пенсії, повна сума заборгованості по пенсії складає 173 065,87 грн., яке доказане рішенням суду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати пенсіонеру МВС ОСОБА_1 заборгованість по пенсії у відсотках, а саме 4% від заборгованої суми яка складає 173 065,87 грн., з доплатою до його пенсії щомісяця до повної виплати боргу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 160/14266/22, яке набрало законної сили 01.12.2022, Позивачу нараховано доплату пенсії за період з 01.12.2019 по 31.12.2022 у сумі 152678,77 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 160/24973/23, яке набрало законної сили 23.12.2023, Позивачу нараховано доплату пенсії за період з 26.03.2023 по 31.01.2024 у сумі 20387,10 грн. Проте відповідач протиправно не виплачує вищезазначену заборгованість.

Відповідачем 06.06.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування відзиву зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 160/14266/22, яке набрало законної сили 01.12.2022, Позивачу нараховано доплату пенсії за період з 01.12.2019 по 31.12.2022 у сумі 152678,77 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 160/24973/23, яке набрало законної сили 23.12.2023, Позивачу нараховано доплату пенсії за період з 26.03.2023 по 31.01.2024 у сумі 20387,10 грн. Відповідач пояснив, що доплата ОСОБА_1 у розмірі 173 065,87 грн. буде здійснена при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили та зазначив, що в поданому позові Позивач фактично не погоджується із бездіяльністю Відповідача, які пов`язані із виплатою йому пенсійних коштів нарахованих на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, урегульовано у статтях 370-383 КАС України, якими не передбачено можливості вирішення в порядку позовного провадження вимог особи-позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 160/14266/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/24/C-7337 від 16.05.2022 року, наданою Державною установою Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, та враховуючи раніше виплачені суми. Судове рішення набрало законної сили "01" грудня 2022 р.

Також, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 160/24973/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 26.03.2023 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713. Судове рішення набрало законної сили "23" грудня 2023 р.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 160/14266/22, яке набрало законної сили 01.12.2022, позивачу нараховано доплату пенсії за період з 01.12.2019 по 31.12.2022 у сумі 152678,77 грн.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 160/24973/23, яке набрало законної сили 23.12.2023, позивачу нараховано доплату пенсії за період з 26.03.2023 по 31.01.2024 у сумі 20387,10 грн.

05.03.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату заборгованості по пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про розгляд звернення» № 20700-11896/Ф-01/8-0400/24 від 04.04.2024 повідомлено позивача, що «…Бюджетом Пенсійного фонду України на 2023 рік затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631 передбачено видатки на погашення заборгованості з пенсійних витрат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішенням суду в сумі 360,0 млн. грн.

Обсяг бюджетних призначень Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на 2023 рік затверджено Планом доходів та видатків в сумі 10 583134,29 грн.

У 2023 році було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили по 20.09.2020.

Враховуючи зазначене, доплату на виконання рішень суду, винесених на Вашу користь, буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтями 8 та 55 Конституції України гарантується право на звернення безпосередньо до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина та оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частино 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 160/14266/22, яке набрало законної сили 01.12.2022, позивачу нараховано доплату пенсії за період з 01.12.2019 по 31.12.2022 у сумі 152678,77 грн. Також, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 160/24973/23, яке набрало законної сили 23.12.2023, позивачу нараховано доплату пенсії за період з 26.03.2023 по 31.01.2024 у сумі 20387,10 грн. Загальна сума заборгованості по пенсії складає 173 065,87 грн.

Таким чином суд вважає, що позивач фактично не погоджується із бездіяльністю відповідача, які пов`язані із виплатою йому пенсійних коштів нарахованих на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 160/14266/22 та від 22.11.2023 у справі № 160/24973/23.

Згідно з вимогами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, урегульовано у статтях 370-383 Кодексу адміністративного судочинства України, якими не передбачено можливості вирішення в порядку позовного провадження вимог особи-позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем.

Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд акцентує, що згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Крім того, згідно ч. 1ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Наявність уКАС Україниспеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченомуКАС(ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно дост. 129-1 Конституції Українисудове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, заКАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 (справа № 806/2143/15), від 03 квітня 2019 року (справа № 820/4261/18).

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем дій відповідача пов`язані з виконанням вищезазначених судових рішень, а предмет позову у цій справі фактично спрямований на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 160/14266/22 та від 22.11.2023 у справі № 160/24973/23.

У зв`язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справах Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/14266/22 та № 160/24973/23, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 14, 238, 241, 248, 370, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі № 160/10177/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков