Рішення № 120089757, 01.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 рокуСправа №160/6450/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в частині відшкодування витрат на правничу допомогу у справі за позовною заявою Фермерського господарства «ОВЕН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 року позовну заяву Фермерського господарства «ОВЕН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.11.2023 року за № 0349260412 на суму 1237,78 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.11.2023 року за № 0349330412 на суму 5802,72 грн.

Представник позивача надав заяву в якій зазначив, що рішенням суду позов задоволено, а тому просить суд ухвалити додаткове рішення по справі № 160/6450/24, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Фермерського господарства «ОВЕН» вартість судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 15260 грн.

Представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надав заперечення в яких зазначив, що не всі понесені витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню.

Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 143 КАС України випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою надання позивачу професійної правничої допомоги по даній справі, ФГ «ОВЕН» з Адвокатським бюро «ОЛЕКСАНДРА РИСІНА» було укладено Договір про надання правничої допомоги № 258/8/24 від 22.02.2024 р.

Згідно з Угодою про розмір гонорару Бюро від 22.02.2024 р. вартість однієї години надання правничої допомоги становить 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень.

Так, Адвокатським бюро «ОЛЕКСАНДРА РИСІНА» (далі Бюро) були надані наступні послуги з професійної правничої допомоги, надання яких підтверджується актом прийому-передачі послуг з правничої допомоги від 07.06.2024 р.

Загальна фактична кількість годин надання правової допомоги становила 5 годин, в тому числі:

по підготовці та поданню позову по справі 3 години;

по підготовці і поданню відповіді на відзив 2 години.

Відповідно до Угоди про розмір гонорару Бюро від 22.02.2024 р. загальна вартість наданих Бюро послуг становить 10 260 грн. (десять тисяч двісті шістдесят) грн., які Клієнт частково сплатив в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень до підписання даного акту, а тому відповідно до вимог п. 3.2.2 Договору Клієнт повинен сплатити решту вартості послуг Бюро в сумі 260,00 грн. (двісті шістдесят гривень 00 копійок) грн. до 17.06.2024 р, а саме:

вартість послуг, зазначених в п. 2.1 цього Акту становить: 1 800 грн. (базова вартість години надання послуг) х 1,2 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) х 3 години (фактична кількість годин надання даної послуги) 5 % (знижка, передбачена Договором) х 1 800 грн. (базова вартість години надання послуг) х 1,2 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) х 3 години (фактична кількість годин надання даної послуги) = 6 156 (шість тисяч сто п`ятдесят шість) гривень;

вартість послуг, зазначених в п. 2.2 цього Акту становить: 1800 грн. (базова вартість години надання послуг) х 1,2 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) х 2 години (фактична кількість годин надання даної послуги) 5 % (знижка, передбачена Договором) х 1800 грн. (базова вартість години надання послуг) х 1,2 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) х 2 години (фактична кількість годин надання даної послуги) = 4104 (чотири тисячі сто чотири) гривні.

Дана сума була повністю оплачена позивачем Бюро, що підтверджується платіжними інструкціями № 5802 від 23.02.2024 р. на суму 10000 грн. та № 577 від 10.06.2024 р. на суму 260 грн.

Крім того, відповідно до п. 6 Угоди про розмір гонорару Бюро від 22.02.2024 р. передбачено, що в разі задоволення позову Клієнта, Клієнт додатково оплачує Бюро «гонорар успіху» в розмірі 5 000 грн., протягом 10 календарних днів після набрання чинності рішення (додаткового рішення) суду про задоволення судом заяви Клієнта про стягнення «гонорару успіху».

Згідно з Актом про нарахування «гонорару успіху» від 07.06.2024 р. «гонорар успіху» по даній справі становить 5000 грн.

Таким чином, загальна сума гонорару Бюро становить 10260 грн. + 5000 грн. («гонорар успіху») = 15260 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно достатті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

В постанові Верховного Суду від 17 січня 2024 року у cправі № 906/462/22 зазначено:

«4.35 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, на яку посилається Товариство у касаційній скарзі, дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

4.36 При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

4.37 Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

4.38 У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

4.39 З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.»

Так, суд зазначає, що загальна сума витрат на правничу допомогу без гонорару успіху складає 145 % від ціни позову (10260 грн витрати на правничу допомогу, 7040,50 грн ціна позову згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень).

При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17).

Отже, з урахуванням обсягу та складності наданих позивачу послуг з правничої допомоги протягом розгляду справи судом першої інстанції, категорії справи, ціни позову, обсягу доказів у справі, кількості та змісту складених процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10260 грн.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 252 КАС України передбачено, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника Фермерського господарства «ОВЕН»» про ухвалення додаткового судового рішення в частині відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) витрати на правничу допомогу в розмірі 10260 грн.

В решті вимог заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Додаткове судове рішення у повному обсязі виготовлено 01.07.2024 року у перший день виходу судді з відпустки.

Суддя О.В. Єфанова