Рішення № 120089509, 14.06.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 рокуСправа №160/8432/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якій позивач просить:

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправними у відмові в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , скасувавши рішення про відмову в призначенні пенсії № 045750018888 від 04.01.2024 та від 16.02.2024;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, призначити та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 з дати звернення за призначенням пенсії, а саме з 02.01.2024, зарахувавши до загального страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 періоди роботи з 01.09.1977 по 28.11.1980 та період навчання 01.12.1980 по 31.08.1981 відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії із посиланням на те, що недостатньо страхового стажу, проте у позивача наявні всі документи, що підтверджують стаж роботи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Відповідачі, не погоджуючись із позовними вимогами, подали до суду відзив на позовну заяву, у якому просять відмовити у їх задоволенні та зазначають, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з тим, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась 02.01.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За результатами розгляду заяви та документів позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийнято рішення від 04.01.2024 № 045750018888 в якому зазначено, що до страхового стажу не враховано періоди роботи з 01.09.1977 - 28.11.1980р, згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 01.09.1977р., оскільки відсутня назва підприємства куди прийнято заявницю. Відмовлено в призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю страхового стажу роботи.

09.02.2024 ОСОБА_1 повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

За результатами розгляду заяви та документів позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення від 16.02.2024 №045750018888 про відмову в призначенні пенсії та зазначено, що до страхового стажу не зараховано:

згідно трудової книжки від 01.09.1977 серія НОМЕР_2 період роботи з 01.09.1977 по 28.11.1980, оскільки відсутня назва підприємства при прийомі на роботу, період навчання на підготовчому відділенні з 01.12.1980 по 31.08.1981, оскільки особа, яка є слухачем підготовчого відділення вищого навчального закладу, не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;

згідно архівної довідки від 05.02.2024 № 23-К період роботи 26.07.1979 по 15.12.1980, оскільки в довідці відсутні відомості про звільнення з роботи, та у відомостях про заробітну плату по батькові скорочено.

Нормами ч.1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV(надалі - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно із ст.24 Закону України №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трудова книжка є основним документом, що підтверджує загальний стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України та пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року №637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а сформулював висновок про те, що «формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист».

Таким чином, період роботи з 01.09.1977 по 28.11.1980 підлягає зарахуванню до загального страхового стажу.

Щодо періоду період навчання на підготовчому відділенні з 01.12.1980 по 31.08.1981, то слід зазначити, що Верховний Суд в постанові від 09.04.2024 року у справі № 380/15284/22 вказав:

«31. Із змісту наведених норм видно, що навчанням у вищому навчальному закладі є період з дня зарахування особи до вищого навчального закладу на денну, вечірню або заочну форму навчання до дня її відрахування у зв`язку із завершенням навчання та отриманням відповідного документа про вищу освіту державного зразка.

32. Як установлено судовими інстанціями, позивач навчався на підготовчому відділенні денної форми навчання Дрогобицького педагогічного інституту у період 30.11.1983 по 26.07.1984 включно, після звільнення його з Збройних Сил колишнього СРСР. У подальшому з 01.09.1984 зарахований на І курс інституту та 30.06.1989 відрахований з числа студентів.

33. Згідно з Положенням про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки для вступу до вищого навчального закладу, навчання на яких дає право вступу до цих навчальних закладів без вступних іспитів.

34. Навчання на підготовчих відділеннях (курсах) є додатковою послугою навчального закладу, мета якої - підготовка до вступу до навчального закладу.

35. Оскільки після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, до стажу роботи зараховується лише період з дня зарахування студентом першого курсу вищого навчального закладу до закінчення чи відрахування.

36. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, помилково скасованими судом апеляційної інстанції, що підготовчі курси (підготовчі відділення) при вищому навчальному закладі не є рівноцінними самим вищим навчальним закладам, перелік яких наведено в статті 25 Закону України «Про вищу освіту», а навчання на підготовчому відділенні (курсах) не є складовою навчання у вищому навчальному закладі, оскільки у випадку, якщо особа не вступить до останнього з будь-якої причини (відмова від вступу, нездача іспитів тощо), період навчання на підготовчих курсах (відділеннях) не можна вважати здобуттям вищої освіти.

37. Відповідачами в цьому випадку правомірно відмовлено у зарахуванні до стажу роботи періоду навчання на підготовчому відділенні.

38. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.02.2020 у справі № 456/2503/16-а, від 11.05.2022 у справі № 445/2374/16-а.»

Таким чином, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, слід скасувати рішення від 04.01.2024 № 045750018888 та від 16.02.2024 № 045750018888.

При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивачки про призначення пенсії за віком визначено ГУ ПФУ в Донецькій області, як останній, хто розглядав подані документи, то саме цей орган і має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 302,80 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та в розмірі 302,80 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зв`язку з частковим задоволенням позовної заяви.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.01.2024 № 045750018888 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.02.2024 № 045750018888.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.09.1977р. по 28.11.1980р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розгляну заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 02.01.2024 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 302,80 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір у розмірі 302,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова