Рішення № 120089488, 09.02.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року Справа № 160/27594/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України, поданий через систему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Ілющенко А.А., у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України щодо не нарахування та не виплати повної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та заробітної плати військовослужбовцю ОСОБА_1 з 01 червня 2023 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства Оборони України, видати наказ яким призначити виплати заробітної плати та додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» ОСОБА_1 з 01 червня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 01.07.2023 року ОСОБА_1 не отримує, а ні заробітної платні, а ні виплати у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року. Тобто, останні виплати отримав в червні 2023 року за травень 2023 року. При тому, що він не є звільненим з військової служби. ОСОБА_1 отримав тяжке поранення, яке отримане ним під час захисту Батьківщини, що відноситься до тяжкої травми згідно класифікатора, що стало підставою для звернення до суду з означеним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано у відповідача додаткові докази по справі та встановлено строк для їх подання.

За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження 24.01.2024 надіслано одержувачам ОСОБА_1 , адвокату Ілющенко А.А. та Військовій частині НОМЕР_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» в їх електронний кабінет, а копію адміністративного позову відповідачу 21.12.2024, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву з урахуванням ч.6 ст.251 КАС України до 08.02.2024.

28.01.2024 через систему «Електронний суд» від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що 28 червня 2023 року Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» № 3161-ІХ, були внесені зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме пунктом 11 статті 10 прим. 1, було встановлено, що загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не може перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні), після закінчення встановленого абзацом першим пункту 11 строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби. 25 вересня 2023 року Позивач звертався до Call-центру Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з питанням про поновлення виплат, на що останньому була надана відповідь 03.10.2023 року за № 2496, та роз`яснено вимоги чинного законодавства після внесених змін Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» № 3161-ІХ, у зв`язку з тим фактом, що Позивач не надав висновку військово-лікарської комісії про його придатність до військової служби, командир військової частини не продовжив терміну перебування в лікарняних закладах, наказ про продовження терміну виплати грошового забезпечення не видавався. Окремо слід зазначити, що Позивачу, з моменту отримання ним поранення, щомісячно, вчасно та в повному обсязі виплачувалося грошове забезпечення, у відповідності до вимог діючого законодавства України.

За даними КП «ДСС» копію відзиву було направлено до електронного кабінету позивача та його представника 30.01.2024. Тобто, строк на подання відповіді на відзив до 05.02.2024.

В ході судового розгляду справи сторони правом на подання відповіді на відзив та заперечень відповідно не скористались.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_2 , виданим 19.03.2021 органом видачі: 1210.

Позивач відповідно до Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» був мобілізований до військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 19.10.2022 №1584 ОСОБА_1 з 08.04.2022 по 24.07.2022 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів у Херсонській області.

Згідно з посвідченням Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради серії НОМЕР_3 від 28.09.2023 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 1 групи, і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветераніів війни та осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.03.2022 № 28 солдата ОСОБА_1 з 31 березня 2022 року зараховано до списків особового складу частини та призначено на посаду розвідника розвідувального відділення розвідувального взводу НОМЕР_4 окремого стрілецького батальйону (військової частини НОМЕР_1 ).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.07.2022 № 143 солдат ОСОБА_1 , розвідник розвідувального взводу, який отримав поранення та був евакуйований до Апостолівської міської лікарні, вважається таким, що перебуває на лікуванні з 24 липня 2022 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2022 № 153 солдата ОСОБА_1 , розвідника розвідувального взводу, переведено для продовження лікування з Апостолівської міської лікарні до Дитячої МКЛ ім. Руднєва в м.Дніпро з 03 серпня 2022 року.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 01.09.2022 №1103 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) 24.07.2022 ОСОБА_1 отримав вибухово-осколкове поранення. Відкрита травма грудної клітини. Осколкове поранення правої легені. Розрив правої легені. Закрита травма черевної порожнини. Осколкове поранення позачеревного простору. Позаочеревна гематома. Відкритий перелом правого стегна. Осколкові поранення м`яких тканин лівого стегна. Правобічний травматичний гемопневматоракс. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань, пов`язаних з захистом територіальної цілісності та незалежності України, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в населеному пункті Осокорівка. Індивідуальні засоби захисту (бронежилет, каска) застосовувались. Поранення не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій в стані алкогольного, токсичного та наркотичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.09.2022 №186 солдата ОСОБА_1 , розвідника розвідувального відділення розвідувального взводу, переведено для продовження лікування з Дитячої МКЛ ім. Руднєва до військової частини НОМЕР_5 з 05 вересня 2022 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.10.2022 № 234 солдата ОСОБА_1 , розвідника 3 розвідувального відділення розвідувального взводу, переведено для продовження лікування з військової частини НОМЕР_5 до ДРУ «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю» Галичина смт. Великий Любінь з 21.10.2022 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 21.11.2022 № 80-РС відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (зі змінами), якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням, солдата ОСОБА_1 , розвідника 3 розвідувального відділення розвідувального взводу НОМЕР_4 окремого стрілецького батальйону, увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з утриманням у списках особового складу 3 окремого стрілецького батальйону.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.11.2022 № 269, солдата ОСОБА_1 , розвідника 3 розвідувального відділення розвідувального взводу, увільненого від займаної посади та зараховано у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) №80-РС від 21 листопада 2022 року, відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (зі змінами) якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням, вважається таким, що 25.11.2022 увільнений з займаної посади та зарахований в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час перебування у розпорядженні з утриманням у списках військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.02.2023 № 48 солдату ОСОБА_1 , продовжено виплату грошового забезпечення до 14 березня 2023 року, як такому, що проходить довгострокове лікування.

Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» від 14.03.2023 №280 поранення солдата ОСОБА_1 , ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення №1103 від 01.09.2022 року, видана ТВО. командира в/ч НОМЕР_1 , довідка про безпосередню участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України № 1584 від 19.10.2022, видана ТВО командира в/ч НОМЕР_1 .). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, потребує надання відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), терміном на тридцять календарних днів. Стан після протезування правої нижньої кінцівки на рівні середньої третини стегна (Z89.6).. (протез основний, протез для купання, чохли, силіконовий лайнер, ортез (М-21).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.03.2023 № 76 солдату ОСОБА_1 , продовжено виплату грошового забезпечення до 13 квітня 2023 року, як такому, що проходить довгострокове лікування.

Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» від 12.04.2023 №519 поранення солдата ОСОБА_1 , ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення №1103 від 01.09.2022 року, видана ТВО. командира в/ч НОМЕР_1 , довідка про безпосередню участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України № 1584 від 19.10.2022, видана ТВО командира в/ч НОМЕР_1 .). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, потребує надання відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), терміном на тридцять календарних днів. Стан після протезування правої нижньої кінцівки на рівні середньої третини стегна (Z89.6).. (протез основний, протез для купання, чохли, силіконовий лайнер, ортез (М-21).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.04.2023 № 110 солдату ОСОБА_1 , розвіднику 2 розвідувального відділення розвідувального взводу, продовжено виплату грошового забезпечення до 11 травня 2023 року, як такому, що проходить довгострокове лікування.

Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» від 12.05.2023 №730 поранення солдата ОСОБА_1 , ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення №1103 від 01.09.2022 року, видана ТВО. командира в/ч НОМЕР_1 , довідка про безпосередню участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України № 1584 від 19.10.2022, видана ТВО командира в/ч НОМЕР_1 .). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, потребує надання відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), терміном на тридцять календарних днів. Стан після протезування правої нижньої кінцівки на рівні середньої третини стегна (Z89.6).. (протез основний, протез для купання, чохли, силіконовий лайнер, ортез (М-21).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.05.2023 № 134 солдат ОСОБА_1 , розвідник 2 розвідувального відділення розвідувального взводу, вважається таким, що 12.05.2023 року розпочав та завершив проходження військово-лікарської комісії у центрі комплексної реабілітації « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в смт. Великий Любінь, згідно довідки № 730 від 12.05.2023 року продовжив лікування (реабілітацію) у вищезазначеному закладі на 30 календарних днів, продовжено виплату грошового забезпечення до 10 червня 2023 року як такий, що проходить довгострокове лікування.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.06.2023 № 165, солдат ОСОБА_1 , розвідник розвідувального відділення розвідувального взводу, вважається таким, що 09.06.2023 року розпочав та завершив проходження військово-лікарської комісії у центрі комплексної реабілітації « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в смт. Великий Любінь, згідно довідки № 948 від 09.06.2023 року продовжив лікування (реабілітацію) у вищезазначеному закладі на 30 календарних днів, продовжено виплату грошового забезпечення до 08 липня 2023 року як такому, що проходить довгострокове лікування.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 01.07.2023 № 98 солдату ОСОБА_1 , призначено виплату щомісячної премії в повному обсязі відповідно до посадового окладу за червень 2023 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 02.07.2023 № 99 солдату ОСОБА_1 , призначено виплату додаткової винагороди за червень 2023 року.

Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» від 07.07.2023 №1124 поранення солдата ОСОБА_1 , ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення №1103 від 01.09.2022 року, видана ТВО. командира в/ч НОМЕР_1 , довідка про безпосередню участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України № 1584 від 19.10.2022, видана ТВО командира в/ч НОМЕР_1 .). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, потребує надання відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), терміном на тридцять календарних днів. Стан після протезування правої нижньої кінцівки на рівні середньої третини стегна (Z89.6).. (протез основний, протез для купання, чохли, силіконовий лайнер, ортез (М-21).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.07.2023 № 197 солдату ОСОБА_1 , розвіднику 2 розвідувального взводу, який безперервно перебуває на лікуванні більше чотирьох місяців, призупинено виплату грошового забезпечення на картковий рахунок з 01 липня 2023 року.

Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» від 24.08.2023 №1554 поранення солдата ОСОБА_1 , ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення №1103 від 01.09.2022 року, видана ТВО. командира в/ч НОМЕР_1 , довідка про безпосередню участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України № 1584 від 19.10.2022, видана ТВО командира в/ч НОМЕР_1 .). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, потребує надання відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), терміном на тридцять календарних днів. Стан після протезування правої нижньої кінцівки на рівні середньої третини стегна (Z89.6).. (протез основний, протез для купання, чохли, силіконовий лайнер, ортез (М-21).

Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» від 01.09.2023 поранення солдата ОСОБА_1 , ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення №1103 від 01.09.2022 року, видана ТВО. командира в/ч НОМЕР_1 , довідка про безпосередню участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України № 1584 від 19.10.2022, видана ТВО командира в/ч НОМЕР_1 .). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, потребує надання відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), терміном на тридцять календарних днів. Стан після протезування правої нижньої кінцівки на рівні середньої третини стегна (Z89.6).. (протез основний, протез для купання, чохли, силіконовий лайнер, ортез (М-21).

Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» від 29.09.2023 №1766 поранення солдата ОСОБА_1 , ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення №1103 від 01.09.2022 року, видана ТВО. командира в/ч НОМЕР_1 , довідка про безпосередню участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України № 1584 від 19.10.2022, видана ТВО командира в/ч НОМЕР_1 .). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, потребує надання відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), терміном на тридцять календарних днів. Стан після протезування правої нижньої кінцівки на рівні середньої третини стегна (Z89.6).. (протез основний, протез для купання, чохли, силіконовий лайнер, ортез (М-21).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.10.2023 № 280 солдат ОСОБА_1 , вважається таким, що прибув після довготривалого лікування до медичного пункту пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 та очікує проходження ВЛК про придатність до військової служби з 03.10.2023 року, поновлено виплату грошового забезпечення на картковий рахунок з 03 жовтня 2023 року.

Листом військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2023 №6496 на звернення ОСОБА_1 на Call-центр Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 25.09.2023 повідомлено, що з 23.07.2022, оскільки довідку про придатність військової служби заявник не надав, командир військової частини не продовжив терміну перебування в лікарняних закладах, наказ про продовження терміну виплати грошового забезпечення не видавася.

В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.10.2023 № 297 солдат ОСОБА_1 , вважається таким, що вибув у відпустку для лікування після поранення (контузії, травмування або каліцтва з 20 жовтня 2023 року терміном на 20 діб з 20 жовтня по 31 жовтня 2023 року, знято з продовольчого забезпечення з 21 жовтня 2023 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.11.2023 № 309 солдат ОСОБА_1 , вважається таким, що 01 листопада 2023 року прибув до медичного пункту пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 та очікує на проходження військово-лікарської комісії, зараховано на продовольче забезпечення з 02 листопада 2023 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2023 № 338 солдату ОСОБА_1 , відповідно до розділу 23 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року, призначено виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік в розмірі місячного грошового забезпечення.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.12.2023 № 365 солдата ОСОБА_1 , знято з усіх видів забезпечення в зв`язку з самовільним залишенням частини, а саме медичного посту пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 .

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про підсумки службового розслідування» від 06.01.2024 №05 службовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_1 мав повернутись після лікування в розташування військової частини НОМЕР_1 - 30 жовтня 2023 року, але не зробив цього. Відповідно, начальник медичної служби-медичного пункту, молодший лейтенант ОСОБА_2 мав рапортом доповісти командиру військової частини про те, що вищевказаний військовослужбовець своєчасно не прибув в розташування військової частини. Натомість, доповідь від начальника медичної служби-медичного пункту, молодшого лейтенанта ОСОБА_2 у визначений термін не була зроблена. В ході службового розслідування було підтверджено факт неповернення з лікування до військової частини солдата ОСОБА_1 , станом на 27 грудня 2023 року. Службовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_1 мав повернутись після лікування в розташування військової частини НОМЕР_1 - 30 жовтня 2023 року, але не зробив цього. Відповідно, начальник медичної служби-медичного пункту, молодший лейтенант ОСОБА_2 мав рапортом доповісти командиру військової частини про те, що вищевказаний військовослужбовець своєчасно не прибув в розташування військової частини. Натомість, доповідь від начальника медичної служби-медичного пункту, молодшого лейтенанта ОСОБА_2 у визначений термін не була зроблена. В ході службового розслідування було підтверджено факт неповернення з лікування до військової частини солдата ОСОБА_1 , станом на 27 грудня 2023 року. Під час службового розслідування встановлено, що дії солдата ОСОБА_1 містять формальні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального Кодексу України - самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці. Вина солдата ОСОБА_1 вбачається у формі прямого умислу. В ході розслідування не встановлено дій, що підтверджують, що він звертався до посадових осіб чи командного складу військової частини НОМЕР_1 про неможливість виконувати службові обов`язки, у зв`язку з чим наказано, зокрема:

-помічнику командира батальйону з правової роботи, керуючись вимогами статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, направити завірену належним чином копію матеріалів службового розслідування до Територіального Управління Державного Бюро Розслідувань (м. Полтава), з метою надання правової оцінки діям солдата ОСОБА_1 , у зв`язку з наявністю формальних ознак порушення, передбачених ч.5 ст.407 КК України;

-начальнику фінансово-економічної служби, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018р. №260, солдата ОСОБА_1 , за неповернення до місця служби без поважних причин, позбавити премії за грудень місяць 2023 року в повному обсязі та додаткової винагороди за грудень місяць 2023 року в повному обсязі, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

-начальнику фінансово-економічної служби, відповідно до Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260, солдату ОСОБА_1 з 27 грудня 2023 року не виплачувати грошове забезпечення у зв`язку з неповерненням без поважної причини в розташування військової частини.

Відповдіно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2024 №225 грошове забезпечення ОСОБА_1 виплачувалось наступним чином:

-липень 2022 року червень 2023 року нараховувалось грошове забезпечення та додаткова винагорода у розмірі 100 000,00 грн кожного місяця;

-липень-вересень 2023 року грошове забезпечення та додаткова винагорода позивачеві не виплачувались;

-жовтень 2023 року грошове забезпечення у розмірі 619,76 грн; додаткова винагорода позивачеві не виплачувалась;

-листопад 2023 року грошове забезпечення у розмірі 662,50 грн; додаткова винагорода позивачеві не виплачувалась;

-грудень 2023 року грошове забезпечення та додаткова винагорода позивачеві не виплачувались.

Не погоджуючись з ненарахуванням та невиплатою грошового забезпечення та збільшеної додаткової винагороди, яка встановлена Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, з 01 червня 2023 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон України №2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 40 Закону № 2232-ХІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до Законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку №260 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом пункту 2 розділу І якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги).

У пункті 8 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

У пункті 1 Постанови №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Також пункт 1 Постанови №168 передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Таким чином, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану.

Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Тобто норми Постанови №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов`язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Суд вважає, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, та перебування позивача у відпустці для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з безпосередньою участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у період з 24.07.2022 позивач перебував на лікуванні, відповідними наказами командира військової частини НОМЕР_1 було продовжено виплату грошового забезпечення позивачу, як такому, що проходить довготривале лікування. Крім того, отримана травма позивача згнідно класифікатора отриманих травм відноситься до важких, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки ВЛК.

Водночас суд наголошує, що оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, очевидно, що застосування норм Постанови №168, яка регулює питання виплати додаткової винагороди, повинно відбуватися з урахуванням положень Закону №2011-ХІІ та прийнятого на його підставі Порядку №260.

Пункт 11 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачає, що у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

Аналогічно абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку № 260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства (абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260).

Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Отже, відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування та перебування у відпустці за станом здоров`я можуть бути продовжені за наявності висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) (далі - ВЛК) про потребу в лікуванні та рішення командира військової частини про продовження виплати.

Суд також зауважує, що згідно з пунктом 1.1. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмовоговисновку (постанови).

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймаютьпостанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

З огляду на зазначені норми Положення висновок ВЛК є змістом (суттю) постанови ВЛК, яка може бути оформлена в формі свідоцтва, довідки або протоколу. Іншими словами, довідка ВЛК є формальним вираженням постанови ВЛК, яка по суті містить в собі висновок, сформований ВЛК за наслідком медичного огляду.

З матеріалів справи судом встановлено, що довідкою ВЛК від 07.07.2023 №1124 було підтверджено факт того, що позивач потребує надання відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) терміном на тридцять календарних днів. Проте, наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 14.07.2023 №197 ОСОБА_1 , який безперервно перебуває на лікуванні більше чотирьох місяців, призупинено виплату грошового забезпечення на картковий рахунок з 01 липня 2023 року.

Надаючи оцінку правомірності означених дій відповідача щодо припинення нарахування та виплати позивачу з 01.07.2023 грошового забезпечення та збільшеної додаткової винагороди відповідно до Постанови №168, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Суд зазначає, що на період дії воєнного стану (який було запроваджено Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, та в подальшому строк дії воєнного стану в Україні було продовжено), військовослужбовцям Збройних Сил, Постановою №168 передбачена виплата додаткової винагороди.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається, що особам зазначеним у абзаці першому пункту 1 виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, крім тих для кого розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень.

Матеріалами справи свідчать, що позивачу за період проходження служби під час дії воєнного стану з липня 2023 року не виплачувалася додаткова винагорода відповідно до Постанови №168 та не видавалися накази про її виплату.

Пунктом 8 телеграми Департаментом фінансів Міністерства оборони України НР 248/1298 від 25.03.2022 року, метою якої є врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168, визначено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмір 100 000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

Крім того, 25 січня 2023 року Міністерством оборони України прийнято наказ № 44 (зареєстрований в Мінюсті 30 січня 2023 року за №177/39233), яким внесено зміни до Порядку № 260 (Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам), зокрема доповнено Порядок новим розділом: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

За п. 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 грн - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії; на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника; з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

50 000 грн - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;

30 000 грн - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління); з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

За п. 4 розділу ХХХІV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

За п.10 вказаного розділу, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини),- виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер); захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності; у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

З аналізу норм постанови №168 слідує встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

Оскільки захворювання позивача пов`язане із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) із захистом Батьківщини, відтак позивач має права на збільшення йому додаткової винагороди до 100 000,0 грн.

При цьому, суд враховує, що системний аналіз положень Постанови № 168 свідчить, що винагорода має тимчасовий характер, а її виплата зумовлена виконанням службових обов`язків в обставинах військової агресії Російської Федерації проти України.

Така винагорода у розмінні положень ст. 9 Закону № 2232 не входить до складу грошового забезпечення, оскільки, не має постійний характер.

Суд зазначає, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям, яка передбачена у пункті 1 Постанови № 168, пов`язується, з виконанням завдань саме як військовослужбовця в умовах дії воєнного стану, а не зі статусом військовослужбовця як такого.

Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 18вересня 2023 року у справі № 420/6607/22, у якій висловлена позиція щодо застосування пункту 1 Постанови № 168 у ситуації, коли поліцейський не виконував (не виконувала) службових обов`язків, які витікають із завдань і повноважень поліції, а саме у постанові зазначено: «Системний і цільовий способи тлумачення пункту 1 Постанови № 168 у його взаємозв`язку з нормами статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» і приписами Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» дає Верховному Суду підстави для висновку, що додаткова винагорода є видом грошового забезпечення поліцейського, яке виплачується йому за період проходження служби під час дії воєнного стану. Ця винагорода має тимчасовий характер, а її виплата зумовлена виконанням службових обов`язків в обставинах військової агресії Російської Федерації проти України. Тому статус поліцейського сам по собі автоматично не забезпечує особі права на отримання додаткової винагороди. Обставини, які унеможливлюють нарахування й виплати поліцейському зазначеної винагороди можуть бути різними, проте мають бути пов`язаними із фактичним невиконанням службових обов`язків без поважних причин».

Також, у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року справа №420/16628/22, суд зазначив: «Верховний Суд, інтерпретуючи положення пункту 1 Постанови № 168, пов`язав виплату додаткової винагороди не суто зі статусом поліцейського, але із виконанням цим поліцейським у межах своїх повноважень завдань поліції у забезпеченні і здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.»

Правова ситуація та обставини, за якої Верховний Суд висловив зазначені позиції, фактологічно відрізняються від обставин цієї справи, але в ній є схожість, яка, на думку судду, дозволяє враховувати цей висновок і в цій справі.

Як зазначалось вище, позивач у даному випадку є військовослужбовцем який зарахований у розпорядження командира та перебував на лікуванні не у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, тобто, позивач фактично не виконував обов`язків військовослужбовця.

На підставі викладено, суд дійшов висновку, що у відповідача були підстави для нарахування та виплати грошового забезпечення, в тому числі збільшеної щомісячної додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168, проте відповідач протиправно з липня 2023 року зупинив їх виплату з посиланням на те, що ОСОБА_1 безперервно перебуває на лікуванні більше чотирьох місяців.

Також суд звертає увагу, що повноваження командира військової частини щодо прийняття рішення (у формі наказу) про продовження виплати грошового забезпечення не є дискреційними з огляду на таке.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 17.10.2019 у справі №826/521/16, від 30.03.2021 у справі №400/1825/20 та від 27.09.2021 у справі №380/8727/20, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Водночас повноваження не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Застосовуючи вказаний підхід до обставин цієї справи, суд зауважує, що повноваження командира військової частини щодо видання наказу про продовження виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні та перебування у відпустці за станом здоров`я не передбачають можливості діяти за власним розсудом, оскільки питання наявності/відсутності медичних показань для перебування військовослужбовця у відповідній відпустці належить до компетенції, зокрема, ВЛК.

У продовження вказаного суд зазначає, що відповідно до пункту 6.5 глави 6 розділу ІІ Положення для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров`я або звільненні від виконання службових обов`язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником відділення або профільним головним (провідним) фахівцем військового лікувального закладу, у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.

ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюєтьсядовідкоюВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження) (пункт 6.11 глави 6 розділу ІІ Положення).

Відпустка за станом здоров`я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставіпостанови ВЛК(пункт 6.15 глави 6 розділу ІІ Положення).

Також пункт 6.35 глави 6 розділу ІІ Положення передбачає, серед іншого, що у воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров`я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров`я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань - повторно продовжена ще на 30 календарних днів.

Отже, визначення потреби військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я та встановлення необхідного терміну для відновлення функції і працездатності такого військовослужбовця відбувається на підставі висновку ВЛК за наслідком медичного огляду ВЛК, що оформлюється довідкою ВЛК, на підставі якої командир військової частини (закладу) надає таку відпустку.

Таким чином, у разі наявності висновку ВЛК про потребу продовження відпустки за станом здоров`я нормами Порядку №260 встановлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки командира військової частини: видати наказ про продовження виплати грошового забезпечення.

Таким чином, відповідачем протиправно було зупинено виплати грошового забезпечення, в тому числі й додаткової винагороди, з 01.07.2023 року.

При цьому, у ході судового розгляду справи судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2023 № 365 ОСОБА_1 знято з усіх видів забезпечення з 27.12.2023 у зв`язку з самовільним залишенням частини.

Водночас, суд наголошує, що пунктом 15 розділу І Порядку №260 встановлено, що грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Відповідно до положень статті 24 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», зокрема, військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.

За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.

Порядок призупинення та продовження військової служби визначається положеннями про проходження військової служби.

Пунктом 144-1 розділу IV «Призначення на посади та звільнення з посад» Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, (далі Положення № 1153/2008) визначено, що для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Військова служба для такого військовослужбовця призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Пунктом 144-2 Положення № 1153/2008 регламентовано, що військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Статтею 407 Кримінального кодексу України визначено склад злочину та покарання за «Самовільне залишення військової частини або місця служби».

Проте, суд зазначає, що всупереч наведених норм відповідачем в ході судового розгляду не було надано жодних доказів на підтвердження факту внесення відносно позивача до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідних відомостей відносно самовільного залишення військової частини або місця служби, що свідчить про необґрунтоване призупинення виплати ОСОБА_1 грошвого забезпечення з 27 грудня 2023 року. Тобто, відповідач у ході судового розгляду не довів, що правомірності зняття позивача з грошового забезпечення з 27.12.2023.

З огляду на вищевикладене, суд з метою повного та всебічного захисту порушених прав позивача вважає за необхідне частково задовольнити заявлені позивачем вимоги, скоригувавши їх на підставі ч.2 ст.9 КАС України, а саме:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 липня 2023 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства Оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 липня 2023 року, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з 01 липня 2023 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства Оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100 000,00 грн додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з 01 липня 2023 року.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки в силу п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а підтвердження наявності інших судових витрат матеріали справи не містять, то судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) до військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 липня 2023 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства Оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 липня 2023 року, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з 01 липня 2023 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства Оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100 000,00 грн додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з 01 липня 2023 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно